Read Біблія, Куліш Повторення Закону 2 Bible Online

Повторення Закону 2 - Біблія, Куліш bible

Повторення Закону 2

¹І повернули ми і вирушили в пустелю до Червоного моря, як говорив мені Господь, і багато часу ходили навколо гори Сеїр.

²І сказав мені Господь, говорячи:

³”Досить вам ходити навколо цієї гори, поверніть на північ.

⁴І народу дай повеління і скажи: «Ви будете проходити межі братів ваших, синів Ісавових, які живуть на Сеїрі, і вони будуть боятися вас, але остерігайтеся

⁵починати з ними війну, бо Я не дам вам землі їхньої ні на стопу ноги, тому що гору Сеїр Я дав у володіння Ісаву.

⁶Їжу купуйте в них за срібло і їжте, і воду купуйте в них за срібло і пийте.

⁷Бо Господь, Бог твій, благословив тебе у всякій справі рук твоїх, був покровителем тобі під час подорожі твоєї по великій пустелі цій. Ось сорок років Господь, Бог твій, з тобою; ти ні в чому не терпів нестачі»”.

⁸І ми йшли мимо братів наших, синів Ісавових, які живуть на Сеїрі, шляхом рівнини, від Ейлату й Ецйон-Ґеверу, і повернули, і йшли до пустелі Моава.

⁹І сказав мені Господь: ”Не вступай у ворожнечу з Моавом і не починай з ними війни, бо Я не дам тобі нічого від землі його у володіння, тому що Ар віддав Я у володіння синам Лотовим”.

¹⁰Раніше жили там еми, народ великий, численний і високий, як велетні,

¹¹і вони вважалися рефаями, як велетні. Моавитяни ж називають їх емами.

¹²А на Сеїрі жили колись хореї, але сини Ісавові прогнали їх і знищили їх перед собою й оселилися замість них — так, як вчинив Ізраїль із землею спадщини своєї, яку дав їм Господь.

¹³”Отже, встаньте і пройдіть долину Зеред”. І пройшли ми долину Зеред.

¹⁴З тих пір, як ми пішли в Кадеш-Барнеа і як пройшли долину Зеред, минуло тридцять вісім років, і в нас з-посеред стану вимерло все покоління воїнів, як клявся їм Господь.

¹⁵Та й рука Господня була на них, щоб винищувати їх з-посеред стану, поки не вимерли.

¹⁶Коли ж всі, що ходили на війну, вимерли з-посеред народу,

¹⁷тоді сказав мені Господь, говорячи:

¹⁸”Ти проходиш нині близько межі Моава, мимо Ара,

¹⁹і наблизився до аммонитян; не ворогуй і не воюй з ними, бо Я не дам тобі нічого від землі синів Аммонових, бо Я віддав її у володіння синам Лотовим”.

²⁰Вона теж вважалася землею рефаїв; раніше жили на ній рефаї; аммонитяни ж називають їх замзумами;

²¹народ великий, численний і високий, як велетні, і знищив їх Господь перед лицем аммонитян, і вигнали вони їх і оселилися на їхньому місці,

²²як Він зробив для синів Ісавових, які живуть на Сеїрі, знищивши перед ними хореїв, і вони вигнали їх, і оселилися на їхньому місці, і живуть до цього дня.

²³І кафторими, що вийшли з Кафтору, знищили аввеїв, які жили в селищах аж до Гази, й оселилися на їхньому місці.

²⁴”Встаньте, рушайте і перейдіть потік Арнон; ось Я віддаю в руки твої Сигона, царя Хешбону, аморея, і землю його; починай оволодівати нею, і веди з ним війну.

²⁵З цього дня Я почну поширювати страх і жах перед тобою на народи під усім небом; ті, які почують про тебе, затремтять і жахнуться тебе”.

²⁶І послав я послів з пустелі Кедемот до Сигона, царя хешбонського, зі словами мирними, щоб сказати:

²⁷”Дозволь пройти мені землею твоєю; я піду дорогою, не зійду ні праворуч, ні ліворуч.

²⁸Їжу продавай мені за срібло, і я буду їсти, і воду давай мені за срібло, і я буду пити, тільки ногами моїми пройду,–

²⁹як зробили мені сини Ісава, які живуть на Сеїрі, і моавитяни, які живуть в Арі, доки не перейду через Йордан у землю, яку Господь, Бог наш, дає нам”.

³⁰Але Сигон, цар хешбонський, не погодився дозволити пройти нам через свою землю, тому що Господь, Бог твій, озлобив дух його і серце його зробив упертим, щоб віддати його в руку твою, як це видно нині.

³¹І сказав мені Господь: ”Ось Я починаю віддавати тобі Сигона і землю його; починай оволодівати землею його”.

³²І Сигон із усім народом своїм виступив проти нас на бій до Ягаца.

³³І віддав його Господь, Бог наш, у руки наші, і ми подолали його і синів його і весь народ його,

³⁴і взяли в той час усі міста його, і віддали закляттю кожне місто, чоловіків, і жінок, і дітей, не залишили нікого живими.

³⁵Тільки худобу взяли ми собі і здобич у взятих нами містах.

³⁶Від Ароера, що на березі потоку Арнону, і від міста, що на долині, до Ґілеаду не було міста, неприступного для нас; усе віддав Господь, Бог наш, у руки наші.

³⁷Тільки до землі аммонитян ти не підходив, ні до місць біля потоку Яббоку, ні до міст на горі, ні до всього, до чого не повелів нам Господь, Бог наш.