Read Біблія, Куліш Вiд Iвана 13 Bible Online

Вiд Iвана 13 - Біблія, Куліш bible

Вiд Iвана 13

¹Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що прийшов Його час перейти з цього світу до Отця, показав на ділі, що полюбивши Своїх, котрі в світі, полюбив їх до кінця.

²І під час вечері, коли диявол вже вклав у серце Юді, сину Симона, Іскаріоту видати Його,

³Ісус, знаючи, що Отець віддав усе в руки Його і що Він вийшов від Бога та відходить до Бога,

⁴встав з вечері, зняв з Себе верхню одежу і, взявши рушник, підперезався.

⁵Потім налив води в посудину для вмивання й почав обмивати ноги учням і витирати рушником, яким був підперезаний.

⁶Підходить до Симона Петра, а той каже Йому: «Господи, Ти митимеш мені ноги?»

⁷Ісус сказав йому у відповідь: «Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але потім зрозумієш!»

⁸Петро каже Йому: «Ти не вмиєш ніг моїх повік!» Ісус відповів йому: «Якщо Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зі Мною».

⁹Симон Петро говорить Йому: «Господи, не тільки ноги мої, але й руки, і голову!»

¹⁰Ісус сказав йому: «Обмитому треба тільки ноги обмити, бо він чистий увесь; і ви чисті, та не всі».

¹¹Бо Він знав Свого зрадника, і тому сказав: «Не всі ви чисті».

¹²Коли ж Він обмив їм ноги і надів одежу Свою, то знову сів при столі і сказав їм: «Чи знаєте, що Я зробив вам?

¹³Ви називаєте Мене Учителем і Господом, і добре кажете, бо Я Ним є.

¹⁴Отже, коли Я, Господь і Учитель, обмив вам ноги, то і ви повинні мити ноги один одному.

¹⁵Бо Я дав вам приклад, щоб і ви робили так само, як Я зробив вам.

¹⁶Істинно, істинно кажу вам: раб не більший за господаря свого, і посланець не більший від того, хто послав його.

¹⁷Коли це знаєте, то блаженні ви, коли виконуєте.

¹⁸Не про всіх вас кажу. Я знаю тих, кого вибрав, але щоб збулося Писання: ”Той, хто їсть хліб зі Мною, підняв на Мене п’яту свою”.

¹⁹Тепер кажу вам, перше ніж це збулося, щоб, коли збудеться, ви увірували, що це Я.

²⁰Істинно, істинно кажу вам: хто приймає того, кого Я пошлю, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!»

²¹Сказавши це, Ісус стривожився духом, засвідчив і сказав: «Істинно, істинно кажу вам, що один з вас видасть Мене!»

²²Тоді учні озиралися один на одного, не розуміючи, про кого Він говорить.

²³Один з учнів Його, котрого Ісус любив, сидів при столі, прихилившись до грудей Ісуса.

²⁴Йому Симон Петро дав знак, щоб запитав, хто той, про кого Він говорить.

²⁵Він, прихилившись до грудей Ісуса, запитав Його: «Господи, хто це?»

²⁶Ісус відповів: «Той, кому Я, вмочивши, подам кусок хліба». І, вмочивши кусок, подав Юді Симоновому, Іскаріоту.

²⁷Після цього куска увійшов у нього сатана. Тоді Ісус сказав йому: «Що робиш — роби швидше!»

²⁸Але ніхто з тих, що були при столі, не зрозумів, до чого Він це сказав йому.

²⁹А оскільки в Юди була скринька з грошима, то деякі думали, що Ісус сказав йому: «Купи, що нам потрібно на свято», або щоб дав щось убогим.

³⁰Він же, взявши кусок, негайно вийшов. Була ж ніч.

³¹Коли ж він вийшов, Ісус сказав: «Нині Син Людський прославився, і Бог прославився в Ньому.

³²Коли Бог прославився в Ньому, то і Бог прославить Його в Собі, і скоро прославить Його.

³³Діти, недовго вже бути Мені з вами! Ви будете шукати Мене, але, як Я сказав юдеям: ”Куди Я йду, ви не можете прийти”, так і вам кажу тепер.

³⁴Нову заповідь даю вам: любіть один одного; як Я полюбив вас, так і ви любіть один одного!

³⁵З того дізнаються всі, що ви учні Мої, коли будете мати любов між собою».

³⁶Симон Петро сказав Йому: «Господи, куди Ти йдеш?» Ісус відповів йому: «Куди Я йду, ти не можеш тепер за Мною іти, але потім підеш за Мною».

³⁷Петро говорить Йому: «Господи, чому я не можу йти за Тобою тепер? Я покладу життя своє за Тебе!»

³⁸Ісус відповів: «Ти покладеш життя своє за Мене? Істинно, істинно кажу тобі: півень не заспіває, як ти зречешся Мене тричі.