Read Біблія, Куліш Вiд Iвана 6 Bible Online

Вiд Iвана 6 - Біблія, Куліш bible

Вiд Iвана 6

¹Після того Ісус пішов на другий бік Галилейського моря, в околиці Тиверіади.

²І багато народу пішло за Ним, бо бачили чудеса, які творив Він над хворими.

³Ісус зійшов на гору і сидів там з учнями Своїми.

⁵Коли Ісус звів очі і побачив, що багато народу йде до Нього, сказав Пилипові: «Де нам купити хліба, щоб нагодувати їх?»

⁶А говорив Він це, випробовуючи його, бо Сам знав, що хотів робити.

⁷Пилип відповів йому: «І на двісті динаріїв хліба не вистачить їм, щоб кожен з них хоч трохи одержав».

⁸Один з учнів Його, Андрій, брат Симона Петра, говорить Йому:

⁹«Тут є один хлопець, котрий має п’ять ячмінних хлібів та дві риби, але що то є на таку безліч?»

¹⁰Ісус сказав: «Звеліть людям сісти!» На тому місці було багато трави. Отже, сіло чоловік близько п’яти тисяч.

¹¹Ісус взяв хліби і, віддавши подяку, роздав учням, а учні тим, що сиділи; також і рибу, скільки хто хотів.

¹²І коли наситились, Він сказав учням Своїм: «Зберіть куски, що залишилися, щоб нічого не пропало».

¹³І вони зібрали, і наповнили дванадцять кошів кусками від п’яти ячмінних хлібів, які залишились у тих, що їли.

¹⁴Тоді люди, побачивши чудо, яке вчинив Ісус, сказали: «Це воістину Той Пророк, Який повинен прийти у світ».

¹⁵Ісус же, дізнавшись, що хочуть прийти, несподівано взяти Його і зробити царем, знову пішов на гору один.

¹⁶Коли настав вечір, учні Його зійшли до моря

¹⁷і, увійшовши в човен, попливли на другий бік моря, в Капернаум. Уже стемніло, а Ісус ще не прийшов до них.

¹⁸Дув сильний вітер, і море хвилювалося.

¹⁹Пропливши з двадцять п’ять або тридцять стадій, вони побачили Ісуса, що йшов по морю і наближався до човна, і злякались.

²⁰Але Він сказав їм: «Це Я, не бійтесь!»

²¹Вони хотіли взяти Його в човен, та човен відразу причалив до берега, куди пливли.

²²Наступного дня народ, який стояв по той бік моря, бачив, що там не було іншого човна, крім того, в який увійшли учні Його, і що Ісус не входив з учнями Своїми в човен, а учні відпливли самі.

²³Тим часом припливли інші човни з Тиверіади близько до того місця, де вони їли хліб за благословінням Господнім.

²⁴Тож коли люди побачили, що там нема ні Ісуса, ні учнів Його, то також посідали в човни і припливли в Капернаум, шукаючи Ісуса.

²⁵І, знайшовши Його по той бік моря, сказали Йому: «Учителю, коли Ти прибув сюди?»

²⁶Ісус сказав їм у відповідь: «Істинно, істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що бачили чудеса, а тому, що їли хліб і наситились.

²⁷Дбайте не про їжу тлінну, а про їжу, яка залишається на життя вічне, яку дасть вам Син Людський, бо на Ньому поклав печать Свою Бог Отець».

²⁸Вони сказали Йому: «Що ми маємо робити, щоб творити діла Божі?»

²⁹Ісус відповів їм, кажучи: «Ось діло Боже, щоб ви вірували в Того, Кого Він послав».

³⁰На це вони сказали Йому: «Яке ж знамення Ти вчиниш, щоб ми побачили і повірили Тобі? Що Ти зробиш?

³¹Наші батьки їли манну в пустині, як написано: ”Хліб з неба дав їм їсти”».

³²А Ісус сказав їм: «Істинно, істинно кажу вам: не Мойсей дав вам хліб з неба, а Отець Мій дає вам істинний хліб з неба.

³³Бо хліб Божий є Той, Хто сходить з неба і дає життя світові».

³⁴На це сказали Йому: «Господи, давай нам завжди такий хліб!»

³⁵А Ісус сказав їм: «Я — хліб життя. Хто приходить до Мене, не буде голодувати, і хто вірує в Мене, ніколи не матиме спраги.

³⁶Але Я сказав вам, що хоч ви й бачили Мене, але не віруєте!

³⁷Все, що Отець дає Мені, приходить до Мене, а того, хто приходить до Мене, не вижену геть.

³⁸Бо Я зійшов з небес не для того, щоб творити Мою волю, а волю Отця, що послав Мене.

³⁹Воля ж Отця, Який послав Мене, є та, щоб з того, що Він дав Мені, нічого не погубити, а все те воскресити останнього дня.

⁴⁰Воля Того, Хто послав Мене, є та, щоб усякий, хто бачить Сина і вірує в Нього, мав вічне життя, і Я воскрешу його останнього дня».

⁴¹Тоді юдеї стали ремствувати на Нього за те, що Він сказав: «Я хліб, який зійшов з небес».

⁴²І говорили: «Чи ж не Ісус це, син Йосипа, батька і матір Якого ми знаємо? Як же Він говорить: ”Я зійшов з небес”?»

⁴³Ісус сказав їм у відповідь: «Не ремствуйте між собою!

⁴⁴Ніхто не може прийти до Мене, якщо Отець, Який послав Мене, не привабить його до Мене; і Я воскрешу його останнього дня.

⁴⁵У Пророків написано: ”І всі будуть навчені Богом”. Кожен, хто чув від Отця і навчився, приходить до Мене.

⁴⁶Це не тому, що хтось бачив Отця, крім Того, Хто від Бога, Він бачив Отця.

⁴⁷Істинно, істинно кажу вам: хто вірує в Мене, має вічне життя.

⁴⁸Я — хліб життя!

⁴⁹Батьки ваші їли манну в пустині і померли.

⁵⁰Хліб, який сходить з небес, такий, що, хто його їсть, той не помре.

⁵¹Я — хліб живий, який зійшов з небес; коли хто буде їсти цей хліб, буде жити вічно. А хліб, який Я дам, то є тіло Моє, яке Я віддам за життя світу».

⁵²Тоді юдеї стали сперечатися між собою, говорячи: «Як же Він може дати нам тіло Своє їсти?»

⁵³Тоді Ісус сказав їм: «Істинно, істинно кажу вам: якщо ви не будете їсти тіла Сина Людського і пити крові Його, то не будете мати життя в собі.

⁵⁴Хто їсть тіло Моє і п’є кров Мою, той має вічне життя, і Я воскрешу його останнього дня.

⁵⁵Тіло Моє — істинна їжа, а кров Моя — істинне пиття.

⁵⁶Хто їсть тіло Моє і п’є кров Мою, той перебуває в Мені, а Я в ньому.

⁵⁷Як живий Отець послав Мене, і Я живу Отцем, так і той, хто споживає Мене, буде жити Мною.

⁵⁸Це і є хліб, котрий зійшов з небес. Не так, як батьки ваші їли манну і повмирали; хто буде їсти цей хліб, буде жити вічно».

⁵⁹Це Він говорив у синагозі, коли навчав у Капернаумі.

⁶⁰А багато хто з учнів Його, почувши це, говорили: «Які жорстокі слова! Хто може слухати це?»

⁶¹А Ісус, знаючи Сам у Собі, що учні Його ремствують на те, сказав їм: «Чи це спокушає вас?

⁶²А що, як побачите Сина Людського, Який підіймається туди, де був раніше?

⁶³Дух животворить, тіло аніскільки не допомагає. Слова, які Я говорю вам, є дух і життя.

⁶⁴Але є деякі між вами, що не вірують». Бо Ісус знав від початку, хто не вірує і хто зрадить Його.

⁶⁵І сказав: «Тому Я говорив вам, що ніхто не може прийти до Мене, якщо не буде дано йому від Отця Мого».

⁶⁶З того часу багато учнів Його відійшли від Нього і вже не ходили з Ним.

⁶⁷Тоді Ісус сказав дванадцятьом: «Чи не хочете і ви відійти?»

⁶⁸Симон Петро відповів Йому: «Господи, до кого нам іти? Ти маєш слова життя вічного.

⁶⁹І ми увірували і пізнали, що Ти — Христос, Син Бога живого!»

⁷⁰Ісус відповів їм: «Чи не дванадцятьох Я вас вибрав? Та один з вас — диявол».

⁷¹Це говорив Він про Юду, сина Симона Іскаріота, бо він мав зрадити Його, хоч був один з дванадцятьох.