Read Біблія, Куліш Вiд Iвана 8 Bible Online

Вiд Iвана 8 - Біблія, Куліш bible

Вiд Iвана 8

²А вранці Він прийшов знову у храм, і всі люди прийшли до Нього. Він сів і навчав їх.

³Ось книжники та фарисеї привели до Нього жінку, схоплену в перелюбі, і поставили її посередині,

⁴та й говорять Йому: «Учителю, ця жінка явно була взята в перелюбі,

⁵а Мойсей у Законі заповів нам таких побивати камінням. А що скажеш Ти?»

⁶Це вони говорили, спокушуючи Його, щоб знайти що-небудь за що звинуватити Його. Але Ісус, схилившись додолу, писав пальцем по землі, не звертаючи на них уваги.

⁷Та коли ті не переставали питати Його, Він підвівся і сказав їм: «Хто з вас без гріха, нехай перший кине камінь у неї».

⁸І знов, схилившись додолу, писав по землі.

⁹Вони ж, почувши це, докорені сумлінням, почали виходити один за одним, почавши від старших і до останніх. І залишився один Ісус і жінка, що стояла посередині.

¹⁰Коли Ісус підвівся і не побачив нікого, крім жінки, то сказав їй: «Жінко, де ті, що обвинувачували тебе? Ніхто тебе не осудив?»

¹¹Вона відповіла: «Ніхто, Господи!» Ісус сказав їй: «І Я не осуджую тебе. Іди і більше не гріши!»

¹²І знову Ісус говорив їм, кажучи: «Я — Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити в темряві, а матиме світло життя».

¹³Тоді фарисеї сказали Йому: «Ти свідчиш Сам про Себе; Твоє свідчення неістинне».

¹⁴Ісус сказав їм у відповідь: «Хоч Я свідчу Сам про Себе, Моє свідчення істинне, бо Я знаю, звідки Я прийшов і куди йду. А ви не знаєте, звідки Я і куди йду.

¹⁵Ви судите за тілом, а Я не суджу нікого.

¹⁶І коли Я й суджу, то суд Мій істинний, бо Я не Сам, а Я і Отець, Який послав Мене.

¹⁷А в Законі вашому написано, що свідчення двох людей істинне.

¹⁸Я Сам свідчу про Себе, і Отець, що послав Мене, свідчить про Мене».

¹⁹Тоді вони сказали Йому: «Де Твій Отець?» Ісус відповів: «Ви не знаєте ні Мене, ні Отця Мого. Коли б ви знали Мене, то знали б і Отця Мого».

²⁰Ці слова Ісус говорив біля скарбниці, коли навчав у храмі. І ніхто не схопив Його, бо ще не прийшов час Його.

²¹Тоді знову Ісус сказав їм: «Я відходжу, і ви будете шукати Мене, і помрете в гріхах ваших. Куди Я йду, туди ви не зможете прийти».

²²А юдеї говорили: «Невже Він уб’є Сам Себе, що каже: ”Куди Я йду, туди ви не зможете прийти”?»

²³Він сказав їм: «Ви — здолу, Я — згори. Ви від світу цього, Я не від світу цього.

²⁴Тому Я сказав вам, що помрете в гріхах ваших. Бо якщо не увіруєте, що це Я, то помрете в гріхах ваших».

²⁵Тоді сказали Йому: «Хто ж Ти?» Ісус відповів їм: «Від початку Сущий, що і кажу вам.

²⁶Маю багато говорити і судити про вас; але істинний Той, Хто послав Мене, і Я кажу світові те, що почув від Нього».

²⁷Вони ж не зрозуміли, що Він говорив їм про Отця.

²⁸Тож Ісус сказав їм: «Коли ви піднесете Сина Людського, тоді ви зрозумієте, що то Я і що Я не роблю нічого від Себе, але як Отець Мій навчив Мене, так і говорю.

²⁹Той, Хто послав Мене, перебуває зі Мною; Отець не залишив Мене Самого, бо Я роблю завжди те, що до вподоби Йому».

³⁰Коли Він це говорив, то багато хто увірував у Нього.

³¹Тоді Ісус сказав юдеям, котрі увірували в Нього: «Якщо ви будете перебувати в слові Моєму, то ви істинно учні Мої.

³²І пізнаєте істину, і істина зробить вас вільними».

³³Вони відповіли Йому: «Ми Авраамові нащадки і ніколи не були невільниками нікому. Як же Ти кажеш: ”Станете вільними”?»

³⁴Ісус відповів їм: «Істинно, істинно кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха.

³⁵Але раб не перебуває в домі вічно, а Син перебуває вічно.

³⁶Тож коли Син визволить вас, то істинно ви будете вільні.

³⁷Я знаю, що ви нащадки Авраамові, але хочете вбити Мене, бо слово Моє не вміщається в вас.

³⁸Я говорю те, що бачив у Мого Отця, а ви робите те, що бачили в батька вашого».

³⁹Вони сказали Йому у відповідь: «Наш батько — Авраам». Ісус сказав їм: «Якби ви були Авраамові діти, то робили б діла Авраамові.

⁴⁰А тепер хочете вбити Мене, Чоловіка, Який сказав вам правду, яку Я чув від Бога. Цього Авраам не робив.

⁴¹Ви робите діла батька вашого». Вони сказали Йому: «Ми не родилися від перелюбу; ми маємо одного Отця — Бога».

⁴²Ісус сказав їм: «Якби Бог був Отець ваш, ви б любили Мене, бо Я вийшов і прийшов від Бога. Я прийшов не Сам від Себе, а Він послав Мене.

⁴³Чому ви не розумієте мови Моєї? Тому що не можете слухати слова Мого!

⁴⁴Ваш батько — диявол, і бажання батька вашого ви хочете чинити. Він був людиновбивцею від початку і в істині не встояв, бо нема істини в ньому. Коли він говорить неправду, то говорить від себе, бо він неправдомовець і батько неправди.

⁴⁵А коли Я говорю істину, то не вірите Мені.

⁴⁶Хто з вас може докорити Мені за неправду? Коли Я говорю істину, то чому ви не вірите Мені?

⁴⁷Хто від Бога, той слухає слова Божі; ви тому не слухаєте, що ви не від Бога».

⁴⁸На це юдеї відповіли, кажучи: «Чи не правду ми кажемо, що Ти самарянин і демон у Тобі?»

⁴⁹Ісус відповів: «Нема в Мені демона, але Я шаную Отця Мого, а ви зневажаєте Мене.

⁵⁰Проте Я не шукаю слави Моєї, але є Той, Хто шукає і судить.

⁵¹Істинно, істинно кажу вам: хто зберігає слово Моє, той не побачить смерті повік».

⁵²Юдеї сказали Йому: «Тепер ми зрозуміли, що демон у Тобі. Авраам помер і пророки, а Ти кажеш: ”Хто збереже слово Моє, не зазнає смерті повік”.

⁵³Хіба Ти більший від батька нашого Авраама, котрий помер? І пророки повмирали. Ким Ти Себе робиш?»

⁵⁴Ісус відповів: «Якщо Я Сам Себе славлю, то Моя слава — ніщо. Отець Мій прославляє Мене, про Якого ви кажете, що Він Бог ваш.

⁵⁵І ви не пізнали Його, а Я знаю Його. І якщо скажу, що не знаю Його, буду подібним до вас неправдомовцем. Але Я знаю Його і зберігаю слово Його.

⁵⁶Авраам, батько ваш, був радий побачити день Мій; і він побачив, і зрадів».

⁵⁷На це сказали Йому юдеї: «Тобі немає ще й п’ятидесяти років, і Ти бачив Авраама?»

⁵⁸Ісус сказав їм: «Істинно, істинно кажу вам: перше ніж був Авраам, Я є!»

⁵⁹Тоді вони схопили каміння, щоб кинути на Нього, але Ісус сховався і вийшов із храму, пройшовши посеред них, і пішов далі.