Read Біблія, Куліш Дiї 13 Bible Online

Дiї 13 - Біблія, Куліш bible

Дiї 13

¹В Антіохії, в тамтешній церкві, були деякі пророки та вчителі: Варнава, Симеон, званий Нігер, Луцій з Киринеї, Манаїл, вихований з Іродом тетрархом, і Савл.

²Коли вони служили Господу і постили, Дух Святий сказав: «Відділіть Мені Варнаву та Савла на справу, до якої Я покликав їх».

³Тоді вони, попостивши, помолились, поклали руки на них і відпустили їх.

⁴Вони ж, бувши послані Духом Святим, прийшли в Селевкію, а звідти відпливли до Кіпру.

⁵І коли вони були в Саламіні, то звіщали Слово Боже в синагогах юдейських. А Іоанн був з ними для послуг.

⁶А коли перейшли весь острів аж до Пафи, то знайшли одного ворожбита, лжепророка, юдеянина, на ім’я Варісус.

⁷Він був при проконсулі Сергії Павлі, чоловікові розумному. Той покликав Варнаву та Савла, бажаючи почути Слово Боже.

⁸А Еліма — ворожбит (так перекладається ім’я його) противився їм і намагався відвернути проконсула від віри.

⁹Але Савл, він же і Павло, сповнившись Духом Святим, поглянув на нього

¹⁰і сказав: «О ти, сповнений всякого лукавства і всякого зла, син диявола, ворог всякої правди! Коли перестанеш ти збивати з прямих доріг Господніх?

¹¹І зараз ось рука Господня на тобі: ти станеш сліпим і не побачиш сонця до часу!» І раптом огорнув його морок і темрява, і він, тиняючись, шукав поводиря.

¹²Тоді проконсул, побачивши, що сталося, увірував і дивувався вченню Господньому.

¹³А Павло і ті, що були з ним, відпливли від Пафи і прибули в Пергію в Памфилії. А Іоанн відлучився від них і повернувся в Єрусалим.

¹⁴Вони ж, пішовши з Пергії, прийшли в Антіохію в Пісидії. У суботу вони зайшли в синагогу і посідали.

¹⁵Після читання Закону і Пророків начальники синагоги послали до них сказати: «Мужі-брати, якщо маєте слово повчання до народу, то скажіть!»

¹⁶Павло встав і, давши знак рукою, сказав: «Мужі ізраїльські і всі, що боїтесь Бога, послухайте:

¹⁷Бог народу цього вибрав батьків наших, і підніс цей народ в часи перебування в землі єгипетській, і рукою сильною вивів їх з неї,

¹⁸і близько сорока років годував їх у пустині.

¹⁹А, знищивши сім народів у землі ханаанській, розділив їм у спадщину землю їхню.

²⁰І після цього, близько чотирьохсот п’ятдесяти років, давав їм суддів аж до пророка Самуїла.

²¹А потім просили вони царя, і Бог дав їм Саула, сина Кісового, мужа з коліна Веніаміна, який царював сорок років.

²²А, усунувши його, поставив їм Давида бути царем, про якого теж засвідчив, кажучи: ”Я знайшов мужа за серцем Моїм, Давида, сина Єссеєвого, який виконає всю волю Мою”.

²³З його потомства Бог згідно з обітницею дав Ізраїлеві Спасителя Ісуса,

²⁴перед самим приходом Якого Іоанн проповідував хрещення на покаяння всьому народові ізраїльському.

²⁵А коли Іоанн завершував дорогу свою, він говорив: ”Я не Той, за Кого мене вважаєте. Але ось за мною іде Той, Якому я недостойний розв’язати взуття на ногах”.

²⁶Мужі-брати, сини роду Авраамового, і ті з вами, що бояться Бога, вам послане слово спасіння цього.

²⁷Бо мешканці Єрусалима і їхні начальники, не пізнавши Його і осудивши, здійснили слова пророчі, які читаються кожного суботнього дня.

²⁸І хоч вони не знайшли в Ньому ніякої провини, гідної смерті, однак просили Пилата вбити Його.

²⁹Коли ж виконали все написане про Нього, то зняли з дерева і поклали Його в гробницю.

³⁰Але Бог воскресив Його з мертвих;

³¹і багато днів Він являвся тим, які вийшли з Ним з Галилеї в Єрусалим і тепер вони свідки Його перед людьми.

³²І ми благовістимо вам, що обітницю, дану нашим батькам, Бог виконав нам, дітям їхнім, воскресивши Ісуса,

³³як написано в другім псалмі: ”Ти Син Мій,— нині Я породив Тебе”.

³⁴А що воскресив Його з мертвих, так що Він уже не вернеться в тління, про це сказав так: ”Я дам вам незмінні милості, що були обіцяні вірно Давиду”.

³⁵Тому й в іншому місці говорить: ”Не даси Святому Твоєму побачити тління”.

³⁶Бо Давид, що часу свого послужив волі Божій, спочив, і приєднався до батьків своїх, і побачив тління.

³⁷Але Той, Якого Бог воскресив з мертвих, не побачив тління.

³⁸Тож нехай буде відоме вам, мужі-брати, що заради Нього звіщається вам прощення гріхів.

³⁹І у всьому, в чому ви не могли оправдатися Законом Мойсеєвим, оправдується Ним кожний віруючий.

⁴⁰Отже, стережіться, щоб не прийшло на вас те, що сказано в Пророків:

⁴¹”Дивіться, зневажники, подивуйтеся та зникніть, бо Я творю діло в дні ваші, діло, в яке ви не повірили б, коли б хто і розповів вам”».

⁴²Коли ж вони виходили з синагоги, то язичники просили їх, щоб на другу суботу говорили їм ті самі слова.

⁴³Коли ж присутні розходилися, то багато юдеїв і побожних навернених з язичників пішло за Павлом та Варнавою; вони ж розмовляли з ними і переконували їх перебувати в благодаті Божій.

⁴⁴А в наступну суботу майже все місто зібралось слухати Слово Боже.

⁴⁵Коли ж юдеї побачили народ, сповнились заздрістю і почали суперечити словам Павла та богозневажати.

⁴⁶Тоді Павло та Варнава сміливо сказали: «Вам першим належало проповідувати Слово Боже, та коли ви його відкидаєте і вважаєте самі себе недостойними життя вічного, то ось ми звертаємось до язичників.

⁴⁷Бо так Господь заповів нам: ”Я поставив Тебе світлом язичникам, щоб Ти був на спасіння аж до краю землі”».

⁴⁸А язичники, почувши це, раділи і прославляли Слово Господнє. І всі, що були призначені на життя вічне, увірували.

⁴⁹І Слово Господнє поширювалось по всій країні.

⁵⁰А юдеї підбурили побожних і поважних жінок та видатних людей у місті, і вчинили переслідування на Павла та Варнаву, і вигнали їх зі своєї околиці.

⁵¹Вони ж обтрусили порох з ніг своїх на них і пішли в Іконію.

⁵²А учні сповнялися радістю та Духом Святим.