Read Біблія, Куліш Дiї 15 Bible Online

Дiї 15 - Біблія, Куліш bible

Дiї 15

¹І прийшли деякі з Юдеї та навчали братів: «Якщо не обріжетесь за звичаєм Мойсеєвим, то не можете спастися».

²Коли ж виникла незгода й чимале змагання Павла та Варнави з ними, то постановили, щоб Павло і Варнава та дехто інший з них пішли в цій справі до апостолів та пресвітерів у Єрусалим.

³Тож вони, послані церквою, проходили через Фінікію та Самарію, розповідаючи про навернення язичників. І викликали велику радість у всіх братів.

⁴А коли вони прийшли в Єрусалим, то були прийняті церквою, апостолами та пресвітерами і розповіли все, що Бог зробив з ними і як відкрив двері віри язичникам.

⁵Але деякі віруючі, які перед наверненням належали до фарисеїв, встали і сказали: «Треба обрізувати їх та наказати їм, щоб зберігали Закон Мойсеїв».

⁶Апостоли та пресвітери зібралися, щоб розглянути цю справу.

⁷Після тривалого обговорення Петро встав і сказав їм: «Мужі-брати, ви знаєте, що від днів перших Бог вибрав мене між нами, щоб через уста мої язичники почули слово Євангелії і увірували.

⁸І Серцезнавець Бог засвідчив їм, давши їм Духа Святого, як і нам;

⁹і не поклав ніякої різниці між нами і ними, очистивши серця їхні вірою.

¹⁰Тож чого тепер спокушуєте Бога, щоб покласти ярмо на шию учням, яке ні батьки наші, ні ми не змогли понести?

¹¹Але ми віримо, що спасемося благодаттю Господа Ісуса Христа так само, як і вони».

¹²І все зібрання замовкло, і слухали Варнаву та Павла, які розповідали про знамення і чудеса, зроблені Богом між язичниками через них.

¹³Коли ж вони замовкли, озвався Яків, кажучи: «Мужі-брати, послухайте мене.

¹⁴Симон розповів, як перше Бог зглянувся на язичників, щоб вибрати з них людей для Себе.

¹⁵І з цим згідні слова пророків, як і написано:

¹⁶”Після цього Я вернуся, і відбудую занепалу скинію Давидову, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,

¹⁷щоб шукали Господа інші люди і всі народи, серед яких звіститься Ім’я Моє,— говорить Господь, Який чинить все це.

¹⁸Відомі Богові відвіку всі діла Його”.

¹⁹Тому я думаю, що не треба утрудняти язичників, які навертаються до Бога,

²⁰але написати їм, щоб вони утримувалися від оскверненого ідолами, від розпусти, від задушеного та крові і щоб не чинили іншим того, чого не бажають собі.

²¹Бо ж Закон Мойсеїв з давніх-давен в кожному місті проповідується і читається по синагогах кожної суботи».

²²Тоді апостоли та пресвітери з усією церквою постановили вибрати з-поміж себе мужів і послати їх в Антіохію з Павлом та Варнавою, а саме: Юду, званого Варсавою, і Силу, провідних мужів між братами,

²³написавши і вручивши їм таке: «Апостоли, і пресвітери, і брати братам з язичників в Антіохії, Сирії та Кілікії: радіти!

²⁴Через те, що ми чули, що деякі, які вийшли від нас, збентежили вас словами своїми і захитали душі ваші, кажучи, що ви мусите обрізуватись і дотримувати Закон, чого ми їм не доручали,

²⁵то ми, зібравшись, однодушно розсудили послати до вас вибраних мужів з улюбленими нашими Варнавою та Павлом,

²⁶людьми, які душі свої віддали за Ім’я Господа нашого Ісуса Христа.

²⁷Отже, ми послали Юду та Силу, які пояснять вам те саме і словами.

²⁸Бо угодно Духу Святому і нам не накладати на вас ніякого тягаря, крім цього необхідного:

²⁹утримуватися від ідоложертовного, від крові, від задушеного та від розпусти і не робити іншим того, чого собі не бажаєте. Додержуючись цього, зробите добре. Будьте здорові!»

³⁰Посланці ж прийшли в Антіохію і, зібравши народ, вручили листа.

³¹Вони ж, прочитавши, зраділи повчанню.

³²А Юда та Сила, бувши самі пророками, підбадьорювали братів багатьма словами і зміцнювали їх.

³³Пробувши там якийсь час, вони були відпущені братами з миром до апостолів.

³⁴Але Сила захотів залишитися там, а Юда повернувся до Єрусалима.

³⁵Павло з Варнавою залишилися в Антіохії, навчали та благовістили Слово Господнє разом з багатьма іншими.

³⁶По декількох днях Павло сказав Варнаві: «Ходімо знову і відвідаємо наших братів у кожному місті, де ми звіщали Слово Господнє, як вони живуть.

³⁷Варнава хотів узяти з собою Іоанна, званого Марком.

³⁸Але Павло вважав краще не брати з собою того, хто відлучився від них у Памфилії і не пішов з ними на працю, на яку їх послали.

³⁹І виникла незгода, й розлучились вони один з одним; Варнава взяв Марка і відплив до Кіпру.

⁴⁰А Павло вибрав Силу і пішов, будучи доручений братами благодаті Божій.

⁴¹І переходив через Сирію та Кілікію, зміцнюючи церкви.