Read Біблія, Куліш Дiї 17 Bible Online

Дiї 17 - Біблія, Куліш bible

Дiї 17

¹Перейшовши Амфиполь і Аполлонію, вони прийшли до Солуня, де була юдейська синагога.

²Павло за звичаєм своїм пішов до них і три суботи навчав їх з Писання,

³відкриваючи і вияснюючи їм, що належало Христу постраждати і воскреснути з мертвих і що «Цей Христос — Ісус, Якого я проповідую вам!»

⁴І декотрі з них увірували і приєднались до Павла та Сили, як із еллінів, що шанують Бога, велике число, так і чимало зі знатних жінок.

⁵А юдеї, які не увірували, запалившись заздрістю і назбиравши якихось злих людей на майдані, зібрались юрбою та й бунтували місто; і напали на дім Ясона та й намагалися вивести їх до народу.

⁶І не знайшовши їх, потягли Ясона і декотрих братів до міських начальників, викрикуючи: «Ці, що світ збаламутили, вони прийшли і сюди,

⁷а Ясон прийняв їх; і всі вони діють проти наказів кесаря, кажучи, що є інший цар, Ісус!»

⁸Народ і начальники міста, які слухали це, стривожилися.

⁹Та отримавши запевнення від Ясона й інших, відпустили їх.

¹⁰І брати негайно вночі відіслали Павла та Силу у Верію. Прийшовши туди, вони увійшли в синагогу юдейську.

¹¹Верійці були розсудливіші за солунян: вони прийняли слово зі щирістю, досліджуючи щоденно Писання, чи точно це так.

¹²І багато з них увірувало, також чимало з еллінських поважних жінок і багато чоловіків.

¹³Та коли солунські юдеї довідалися, що Слово Боже було проповідуване Павлом у Верії, то прийшли і туди і там підбурювали та бунтували народ.

¹⁴Тоді брати негайно відпустили Павла, який ішов немовби до моря, а Сила і Тимофій залишилися там.

¹⁵Ті, що супроводжували Павла, провели його аж до Афін, а самі вернулись з проханням до Сили і Тимофія, щоб вони негайно прибули до нього.

¹⁶Чекаючи їх в Афінах, Павло обурився, побачивши це місто, повне ідолів.

¹⁷І розмовляв він у синагозі з юдеями і тими, які шанують Бога, і кого зустрічав щоденно на майдані.

¹⁸Дехто з філософів епікурейців та стоїків сперечався з ним; і одні говорили: «Що хоче сказати цей пустомов?» А інші: «Здається, що він проповідує чужих богів». Бо він звіщав їм про Ісуса та воскресіння.

¹⁹І, взявши його, привели в ареопаг та й сказали: «Чи можемо знати, що це за нове вчення, яке ти проповідуєш?

²⁰Бо щось дивовижне вкладаєш ти в наші вуха. Тому хочемо знати, що це таке?»

²¹Афіняни ж та захожі чужинці ні в чому так охоче не проводили час, як говорити або слухати про щось нове.

²²А Павло став посередині ареопагу і сказав: «Мужі-афіняни, зі всього я бачу, що ви особливо побожні!

²³Тому що, проходячи та оглядаючи ваші святині, я знайшов і жертовник, на якому написано: ”Невідомому Богові”. Саме Цього, Кого ви, не знаючи, шануєте, Того я проповідую вам.

²⁴Бог, Який створив світ і все, що в ньому, Він, будучи Господом неба і землі, живе не в храмах рукотворних

²⁵і не вимагає служіння рук людських, ніби в чомусь маючи потребу, тому що Сам дає всьому життя, і дихання, і все.

²⁶З однієї крові Він створив весь рід людський для життя по всій землі, призначивши їм наперед часи та межі їхнього проживання,

²⁷щоб вони шукали Бога, чи не відчують Його і чи не знайдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас.

²⁸Бо Ним ми живемо, рухаємось та існуємо, як і деякі з ваших поетів казали: ”Ми Його і рід”.

²⁹Отож, бувши родом Божим, ми не повинні думати, що Божество подібне до золота, або срібла, або каменя, що приймає образ від мистецтва та домисла людського.

³⁰Та залишаючи часи невідання, Бог тепер наказує людям всім усюди покаятися;

³¹бо Він призначив день, в який буде судити увесь світ справедливо через Мужа, Якого наперед призначив, давши всім запевнення, воскресивши Його з мертвих».

³²Почувши про воскресіння мертвих, одні стали насміхатися, а інші казали: «Послухаєм тебе про це іншим разом!»

³³І Павло вийшов від них.

³⁴А деякі мужі приєднались до нього й увірували; серед них був Діонисій Ареопагіт і жінка, на ім’я Дамара, та інші з ними.