Read Біблія, Куліш Дiї 20 Bible Online

Дiї 20 - Біблія, Куліш bible

Дiї 20

¹Коли ж заколот стих, Павло покликав учнів, і давши їм настанови та попрощавшись з ними, вийшов і пішов у Македонію.

²Перейшовши ті місця та підбадьоривши віруючих багатьма настановами, прийшов до Еллади.

³Там він пробув три місяці. Коли він мав відпливти в Сирію, то юдеї вчинили змову проти нього, і тому він вирішив вертатись через Македонію.

⁴Разом з ним пішов Сопатер, син Пірра, з Верії, Аристарх і Секунд з Солуня, Гай з Дербії і Тимофій, Тихик та Трохим з Азії.

⁵Вони пішли наперед і очікували нас у Троаді.

⁶Ми ж відпливли після днів Опрісноків з Филип і днів за п’ять прибули в Троаду, де провели сім днів.

⁷А першого дня в тижні, коли учні зібралися для ламання хліба, Павло, маючи намір ранком наступного дня вирушити в дорогу, промовляв до них і продовжив слово до півночі.

⁸У верхній кімнаті, де ми зібрались, було багато світильників.

⁹І там сидів на вікні один юнак, на ім’я Євтих, і огорнув його глибокий сон, бо Павло говорив довго, і він сонний похилився і впав додолу з третього поверху,— і підняли його мертвим.

¹⁰А Павло, зійшовши, припав до нього і, обнявши його, сказав: «Не тривожтесь, бо душа його в ньому!»

¹¹І, вернувшись, він переломив хліб і спожив, і бесідував ще довго, аж до світанку, потім пішов.

¹²А юнака привели живого, і втішились безмірно.

¹³А ми пішли наперед до корабля та попливли в Асс, щоб звідти взяти Павла, бо він так звелів нам, сам бажаючи йти пішки.

¹⁴Коли ж він зустрівся з нами в Ассі, ми взяли його і прибули в Мітилену.

¹⁵І відпливши звідти, ми наступного дня зупинилися напроти Хіоса, а другого припливли до Самоса, і побувши в Трогилії, наступного дня прибули до Мілета.

¹⁶Павло вирішив минути Ефес, щоб не забаритись в Азії, а поспішав, якщо було б можливо, щоб бути в Єрусалимі в день П’ятидесятниці.

¹⁷З Мілета він послав в Ефес і прикликав пресвітерів церкви.

¹⁸І коли вони прийшли до нього, він сказав їм: «Ви знаєте, що я з першого дня, як прийшов в Азію, весь час перебував з вами,

¹⁹служачи Господу з усією покорою і рясними слізьми серед спокус, які я зазнав через підступи юдеїв,

²⁰і що я не пропустив нічого корисного для вас, а навчав вас прилюдно і по домах,

²¹проповідуючи юдеям і еллінам покаяння перед Богом та віру в нашого Господа Ісуса Христа.

²²І ось нині, побуджений Духом, іду в Єрусалим, не знаючи, що зустріне мене там;

²³тільки Дух Святий свідчить в кожному місті, кажучи, що кайдани та муки чекають мене.

²⁴Але я ні про що не турбуюсь і своє життя не вважаю для себе цінним, аби тільки з радістю закінчити дорогу свою і служіння, яке я прийняв від Господа Ісуса,— проповідувати Євангелію благодаті Божої.

²⁵І ось я знаю тепер, що всі ви, між якими я ходив і проповідував Царство Боже, більше не побачите мене.

²⁶Тому свідчу вам сьогодні, що я чистий від крові всіх,

²⁷бо я не ухилявся сповіщати вам усю волю Божу.

²⁸Пильнуйте себе і всю отару, над якою Дух Святий поставив вас єпископами, щоб пасти Церкву Господа і Бога, яку Він придбав Собі кров’ю Своєю.

²⁹Бо я знаю, що по моїм відході увійдуть між вас вовки люті, які отари щадити не будуть.

³⁰Та і з вас самих постануть люди, які будуть говорити неправдиве, щоб повести учнів за собою.

³¹Тому пильнуйте, пам’ятаючи, що я три роки безперестанку, день і ніч, навчав кожного з вас зі слізьми.

³²А тепер, брати, передаю вас Богові та слову благодаті Його, Який має силу будувати і дати вам спадщину між усіма освяченими.

³³Ні срібла, ні золота, ні одежі я не домагався ні від кого.

³⁴Ви самі знаєте, що ці мої руки послужили потребам моїм та тих, хто був зі мною.

³⁵У всьому я показав вам, що, так працюючи, ви можете подати поміч слабим та пам’ятати слова Господа Ісуса, які Він Сам сказав: ”Блаженніше давати, ніж брати!”»

³⁶Сказавши це, він упав на коліна і помолився з ними всіма.

³⁷І знявсь серед них плач великий, і припадали вони на шию Павлові, і цілували його,

³⁸сумуючи найбільше через слово, яке він сказав, що вже більше не побачать обличчя його. І провели його до корабля.