Read Біблія, Куліш Дiї 22 Bible Online

Дiї 22 - Біблія, Куліш bible

Дiї 22

¹«Мужі-брати та батьки! Вислухайте тепер моє оправдання перед вами!»

²Як почули, що він говорить до них єврейською мовою, вони ще більше притихли.

³А він сказав: «Я — юдей, народився в Тарсі, в Кілікії, а вихований у цьому місті біля ніг Гамалиїла, докладно навчений Закону батьків, ревнитель Бога, як і всі ви сьогодні.

⁴І я переслідував послідовників цього вчення аж до смерті, в’яжучи і вкидаючи у в’язницю чоловіків та жінок.

⁵Також і первосвященник засвідчить про мене і всі старійшини, від яких я отримав листи до братів і йшов у Дамаск, щоб тамтешніх зв’язати й привести в Єрусалим на кару.

⁶Коли я був у дорозі і наближався до Дамаска, коло полудня раптом осяяло мене велике світло з неба.

⁷Я впав на землю і почув голос, який говорив мені: ”Савле, Савле, чому ти переслідуєш Мене?”

⁸Я запитав: ”Хто Ти, Господи?” А Він сказав мені: ”Я Ісус Назорей, Якого ти переслідуєш”.

⁹Ті, що були зі мною, бачили світло, але не чули голосу, який говорив мені, і налякалися.

¹⁰І я спитав: ”Господи, що я маю робити?” А Господь відповів мені: ”Встань і йди в Дамаск, там буде сказано тобі все, що призначено тобі робити”.

¹¹І коли я від яскравості світла осліп, то ті, що були зі мною, повели мене за руку в Дамаск.

¹²А один муж Ананій, побожний у Законі і дуже шанований усіма юдеями Дамаска,

¹³прийшов до мене і, ставши поруч, сказав мені: ”Брате Савле, прозри!” І в ту ж хвилину я побачив його.

¹⁴А він сказав мені: ”Бог батьків наших вибрав тебе, щоб ти пізнав волю Його, і щоб бачив Праведника, і почув голос з уст Його.

¹⁵Бо ти будеш свідком Його перед усіма людьми про те, що ти бачив і чув.

¹⁶А тепер чого гаєшся? Встань, охрестись і обмий гріхи твої, прикликавши Ім’я Господа Ісуса”.

¹⁷Коли я повернувся в Єрусалим і молився в храмі, я прийшов у захоплення,

¹⁸і побачив Його, а Він сказав мені: ”Поспіши і вийди скоріш з Єрусалима, тому що тут не приймуть твого свідчення про Мене!”

¹⁹Я сказав: ”Господи, вони знають, що я ув’язнював і бив у кожній синагозі тих, що вірували в Тебе.

²⁰А коли кров Степана, свідка Твого, проливалась, я також стояв, та схвалював убивство його, та стеріг одежу вбивців його”.

²¹І Він сказав мені: ”Іди, бо Я пошлю тебе далеко до язичників”».

²²І вони слухали його аж до цього слова; і піднесли свій голос, кричачи: «Геть такого з землі! Не належить жити йому!»

²³Тим часом, коли вони кричали і кидали одежу та порох в повітря,

²⁴тисячник звелів відвести його в фортецю і наказав бичувати його, щоб дізнатися, чого вони так на нього кричали.

²⁵І коли вони розтягнули його ременями, Павло сказав сотникові, який стояв тут: «Чи законно вам бичувати римського громадянина, і без суду?»

²⁶Почувши це, сотник пішов до тисячника і сповістив, кажучи: «Дивись, що ти хочеш робити? Цей чоловік — римський громадянин».

²⁷Тоді тисячник підійшов і сказав йому: «Скажи мені, ти римський громадянин?» Він сказав: «Так!»

²⁸А тисячник сказав: «За великі гроші набув я це громадянство». Павло ж сказав: «А я родився в нім».

²⁹І негайно відступили від нього ті, що мали катувати його, а тисячник, дізнавшись, що він римський громадянин, злякався, що зв’язав його.

³⁰А наступного дня, бажаючи взнати точніше, у чому юдеї звинувачують Павла, звільнив його з кайданів, і звелів зібратися первосвященникам та всьому синедріону, і, вивівши Павла, поставив його перед ними.