Read Біблія, Куліш Дiї 26 Bible Online

Дiї 26 - Біблія, Куліш bible

Дiї 26

¹І сказав Агріппа Павлові: «Дозволяється тобі говорити за себе». Тоді Павло, простягнувши руку, почав говорити на свій захист:

²«О царю Агріппо! Вважаю себе щасливим, що можу сьогодні захищатись перед тобою в усьому, в чому звинувачують мене юдеї.

³Особливо тому, що ти знаєш всі звичаї та суперечливі питання між юдеями. Тому прошу тебе вислухати мене великодушно.

⁴Моє життя від юності, яке спочатку проводив я серед мого народу в Єрусалимі, знають усі юдеї.

⁵Вони знають про мене здавна, коли б схотіли засвідчити, що я жив як фарисей за найсуворішим в нашому віросповіданні вченням.

⁶І сьогодні я стою перед судом за надію на обітницю, дану Богом батькам нашим,

⁷а її здійснення чекають побачити наші дванадцять колін, служачи Богові старанно день і ніч. За цю надію юдеї звинувачують мене, о царю!

⁸Що ж? Невже ви вважаєте за неймовірне, що Бог воскрешає мертвих?

⁹Правда, і я думав, що треба мені багато діяти проти Імені Ісуса Назорея.

¹⁰Що я й робив в Єрусалимі: багато святих замикав у в’язниці, одержавши владу від первосвященників; і коли їх убивали, я подавав на те голос.

¹¹І по всіх синагогах я багаторазово мучив їх і примушував хулити Ісуса; і в безмірній лютості я переслідував їх і по чужих містах.

¹²Для цього я йшов у Дамаск з владою та дорученням від первосвященників,

¹³і опівдні на дорозі, о царю, побачив я світло з неба, ясніше від сяйва сонця, яке осяяло мене і тих, котрі йшли зі мною.

¹⁴Усі ми попадали на землю, і я почув голос, який говорив до мене єврейською мовою: ”Савле, Савле, що ти переслідуєш Мене? Важко тобі йти проти рожна”.

¹⁵А я запитав: ”Хто Ти, Господи?” А Він сказав: ”Я — Ісус, Якого ти переслідуєш.

¹⁶Але підведися і стань на ноги твої, бо для того Я з’явився тобі, щоб зробити тебе служителем і свідком того, що ти бачив і що Я відкрию тобі,

¹⁷визволяючи тебе від народу юдейського і від язичників, до яких Я тепер посилаю тебе

¹⁸відкрити їм очі, щоб вони навернулись від темряви до світла і від влади сатани до Бога, щоб вірою в Мене вони одержали прощення гріхів і спадщину з освяченими”.

¹⁹Тому, о царю Агріппо, я не став противитися небесному видінню,

²⁰а проповідував перш тим, що в Дамаску, в Єрусалимі і по всій Юдеї, також і язичникам, щоб вони покаялися, навернулися до Бога і робили діла, гідні покаяння.

²¹За це юдеї схопили мене в храмі і хотіли розтерзати.

²²Але, одержавши допомогу від Бога, я до цього дня стою і свідчу малому та великому, нічого не кажучи, крім того, про що Пророки та Мойсей говорили, що це буде,

²³тобто, що Христос мав постраждати і, воскреснувши першим з мертвих, принести світло народові юдейському та язичникам».

²⁴Коли ж він так боронився, Фест сказав гучним голосом: «Безумствуєш ти, Павле! Велика вченість доводить тебе до божевілля!»

²⁵«Я не безумствую, Фесте високодостойний,— сказав він,— а кажу слова правди і здорового розуму.

²⁶Бо знає про те цар, перед яким я сміло говорю; і я переконаний, що нічого з цього не заховане перед ним, бо це не діялось в закутку.

²⁷Царю Агріппо, чи віруєш ти Пророкам? Знаю, що віруєш!»

²⁸Агріппа сказав Павлові: «Ти мало що не переконуєш мене стати християнином!»

²⁹Павло сказав: «Благав би я Бога, щоб мало чи багато, не тільки ти, але і всі, хто чує мене сьогодні, стали такими, як я, окрім цих кайданів».

³⁰Коли він це сказав, цар, намісник, Верніка і ті, що сиділи з ними, встали.

³¹І, відійшовши набік, розмовляли між собою, кажучи: «Цей чоловік не робить нічого вартого смерті чи кайданів».

³²І сказав Агріппа Фестові: «Можна було б звільнити цього чоловіка, якби він не вимагав суду кесаря». Тому і вирішив правитель відіслати його до кесаря.