Read Біблія, Куліш Дiї 28 Bible Online

Дiї 28 - Біблія, Куліш bible

Дiї 28

¹Врятувавшись, ми довідались, що острів називається Меліт.

²Тубільці проявили до нас надзвичайну людяність; вони запалили вогонь і прийняли нас усіх, бо йшов дощ і було холодно.

³Коли ж Павло набрав оберемок хмизу і поклав на вогонь, то гадюка виповзла з жару і повисла у нього на руці.

⁴Як тубільці побачили, що гадюка висить на його руці, говорили між собою: «Певно цей чоловік убивця, коли його, врятованого від моря, правосуддя не залишає жити».

⁵Але він струсив змію у вогонь і не зазнав ніякої шкоди.

⁶А вони очікували, що він спухне або раптово впаде мертвий. Чекаючи довго і побачивши, що ніякого лиха не сталося з ним, змінили думку і казали, що він — бог.

⁷Навкруги того місця були землі, які належали начальникові острова, на ім’я Публій. Він прийняв нас і ласкаво опікувався нами три дні.

⁸Батько Публія лежав, страждаючи від гарячки і болю в животі. Павло ввійшов до нього, помолився і, поклавши на нього руки, зцілив його.

⁹Коли ж це сталося, то і інші хворі на острові приходили і зцілялися.

¹⁰Вони також вшанували нас великими почестями, а коли ми відпливали, дали усе, що було потрібно.

¹¹Через три місяці ми відпливли на олександрійському кораблі, який називався «Діоскури» і зимував на острові.

¹²Припливши в Сіракузи, пробули там три дні.

¹³А звідти відпливши, прибули в Реґію, а коли через день повіяв південний вітер, ми прибули на другий день до Путеол.

¹⁴Там ми знайшли братів, котрі просили нас залишитися в них сім днів, а потім пішли в Рим.

¹⁵А брати звідти, почувши про нас, вийшли назустріч нам аж до Аппієвої площі і Трьох Таверн. Побачивши їх, Павло подякував Богові і підбадьорився.

¹⁶А коли ми прибули в Рим, сотник передав в’язнів воєначальникові, а Павлові дозволено було жити окремо з воїном, який стеріг його.

¹⁷Через три дні Павло скликав знатних юдеїв; і коли вони поприходили, він сказав їм: «Мужі-брати, не вчинив я нічого проти народу, ані батьківських звичаїв, проте видано мене з Єрусалима ув’язненим у руки римлян.

¹⁸Які, розглянувши мою справу, хотіли звільнити, бо ніякої провини, вартої смерті, за мною не було.

¹⁹Але коли юдеї противилися, я був змушений вимагати суду кесаря, та не з тим, щоб оскаржувати в чомусь народ мій.

²⁰З тієї причини я скликав вас, щоб побачити вас і порозмовляти з вами, бо за надію Ізраїлеву я закований в ці кайдани».

²¹Вони ж сказали йому: «Ми ні листів не отримали про тебе з Юдеї, ні з братів, що приходили, ніхто не сповістив про тебе і не сказав нічого злого.

²²Проте ми хотіли б почути від тебе, що ти думаєш, бо відомо нам, що про це вчення всюди сперечаються.

²³І, призначивши йому день, дуже багато прийшло до нього в дім, де він перебував. І з ранку до вечора викладав їм вчення про Царство Боже і переконував їх про Ісуса із Мойсеєвого Закону та Пророків.

²⁴Одні вірили в те, що він говорив, а інші не вірили.

²⁵І, бувши в незгоді між собою, почали розходитися, коли Павло сказав такі слова: «Добре Дух Святий сказав батькам нашим через пророка Ісаю,

²⁶кажучи: ”Піди до народу цього і скажи: «Слухом почуєте, та не зрозумієте; очима будете дивитись, та не побачите;

²⁷бо в людей цих серце загрубіло, і вухами ледве чують, і очі свої заплющили, щоб не бачити очима, і не чути вухами, і не зрозуміти серцем, і не навернутись, щоб Я зцілив їх»”.

²⁸І нехай буде відомо вам, що це спасіння Боже послане язичникам: вони і почують».

²⁹І коли він сказав ці слова, юдеї розійшлися, дуже сперечаючись між собою.

³⁰І перебував Павло цілих два роки на своєму утриманні, і приймав усіх, хто приходив до нього,

³¹проповідуючи Царство Боже і навчаючи про Господа Ісуса Христа зі сміливістю та без перешкоди.