Read Біблія, Куліш До римлян 9 Bible Online

До римлян 9 - Біблія, Куліш bible

До римлян 9

¹Істину кажу в Христі, не обманюю, як сумління моє свідчить у Дусі Святому,

²що я маю великий смуток і невпинний біль у серці моїм:

³я бажав би сам бути відлученим від Христа за братів моїх, рідних мені за тілом;

⁴вони — ізраїльтяни, яким належить усиновлення, і слава, і завіти, і законодавство, і богослужіння, і обітниці;

⁵їхні й батьки, і від них же тілом Христос, Який над усіма Бог, благословенний навіки. Амінь.

⁶Але не так, щоб Слово Боже не здійснилося. Бо не всі ті ізраїльтяни, які від Ізраїля,

⁷і не всі діти Авраама, які від насіння його, але сказано: «Від Ісаака буде нащадок тобі».

⁸Тобто, не тілесні діти — це діти Божі, а діти обітниці вважаються нащадками.

⁹А слово обітниці таке: «В цей час прийду, і в Сарри буде син».

¹⁰І не тільки це, але так було з Ревеккою, коли вона зачала в один час двох синів від Ісаака, батька нашого.

¹¹А коли вони ще не народилися і не вчинили нічого доброго чи злого,— щоб воля Божа здійснилася в обранні

¹²не від діл, а від Того, Хто кличе,— було сказано їй: «Старший буде служити молодшому».

¹³Як і написано: «Якова Я полюбив, а Ісава зненавидів».

¹⁴Що ж скажемо? Невже неправда у Бога? Зовсім ні!

¹⁵Бо Він каже Мойсеєві: «Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджуся, над ким хочу змилосердитися».

¹⁶Отже, помилування залежить не від того, хто бажає, і не від того, хто біжить, а від Бога, Котрий милує.

¹⁷Писання говорить фараонові: «Власне для того Я поставив тебе, щоб показати на тобі силу Мою і щоб Ім’я Моє звістилося по всій землі».

¹⁸Отже, Бог милує, кого хоче, а кого хоче, ожорсточує.

¹⁹А ти скажеш мені: «Чого ж Він ще нам докоряє? Хто може противитись волі Його?»

²⁰Але, людино, хто ти, що сперечаєшся з Богом? Чи скаже виріб тому, хто зробив його: «Навіщо ти зробив мене таким?»

²¹Чи не має гончар влади над глиною, щоб з того самого місива зробити одну посудину для почесного вжитку, а іншу для загального вжитку?

²²Що ж, коли Бог, бажаючи показати гнів і явити могутність Свою, щадив з великим довготерпінням посудини гніву, готові на погибель,

²³щоб явити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, які Він приготував на славу,

²⁴на нас, покликаних не тільки від юдеїв, але і від язичників,

²⁵як Він сказав у пророцтві Осії: «Назву народом Моїм не Мій народ, і улюбленою — не улюблену».

²⁶І на тому місці, де сказано їм: «”Ви не Мій народ”, там вони будуть названі ”синами Бога Живого”».

²⁷А Ісая проголошує про Ізраїль: «Хоча б число дітей Ізраїля було, як піску морського, то тільки залишок спасеться.

²⁸Бо діло завершує і скоро вирішить по правді, діло вирішальне вчинить Господь на землі».

²⁹Як Ісая провістив: «Коли б Господь Саваот не залишив нам потомства, ми були б, як Содом, і стали б подібні до Гоморри».

³⁰Що ж скажемо? Що язичники, які не шукали праведності, досягли праведності, праведності від віри;

³¹а Ізраїль, шукаючи Закону праведності, не досягнув праведності Закону.

³²Чому? Тому що шукали не у вірі, а в ділах Закону; бо спіткнулися об камінь спотикання,

³³як написано: «Ось кладу на Сіоні камінь спотикання та скелю спокуси; і кожен, хто вірує в Нього, не осоромиться!»