Read Біблія, Куліш 1-е до коринтян 14 Bible Online

1-е до коринтян 14 - Біблія, Куліш bible

1-е до коринтян 14

¹Дбайте про любов і прагніть дарів духовних, а особливо, щоб пророкувати.

²Як хто говорить незнайомою мовою — говорить не людям, а Богові, бо ніхто його не розуміє, тому що він духом говорить таємне.

³А хто пророкує, той говорить людям на повчання, підбадьорення і утіху.

⁴Хто говорить незнайомою мовою, той повчає себе, а хто пророкує, той повчає церкву.

⁵Бажаю, щоб ви всі говорили мовами, але краще, щоб ви пророкували, бо більший той, хто пророкує, ніж той, хто говорить мовами, хіба що він і вияснює, щоб церква навчалася.

⁶А тепер, брати, коли я прийду до вас і буду говорити незнайомими мовами, то яка вам користь з того, коли я не виясню вам чи об’явленням, чи знанням, чи пророцтвом, чи повчанням?

⁷Бо навіть бездушні речі, що дають звук, як сопілка чи арфа, коли вони не дають виразні звуки, то як пізнати, що грається на сопілці чи на арфі?

⁸І коли сурма дає невиразний звук, то хто буде готуватися до бою?

⁹Так і ви, коли промовляєте язиком незрозумілі слова, то як зрозуміють, що ви говорите? Ви будете говорити на вітер.

¹⁰Скільки, наприклад, різних слів у світі, і жодного з них немає без значення.

¹¹І коли я не розумію значення слів, то я буду для того, хто говорить, чужинцем, а той, хто говорить, чужинцем мені.

¹²Так і ви, коли прагнете дарів духовних, то старайтеся збагатитися ними для збудування церкви.

¹³Тому, хто говорить незнайомою мовою, молись, щоб умів вияснити.

¹⁴Бо коли я молюся незнайомою мовою, то хоч дух мій молиться, але мій розум залишається без плоду.

¹⁵Що ж тоді? Буду молитися духом, буду також молитися і розумом, буду співати духом, буду співати і розумом.

¹⁶Бо коли ти благословлятимеш духом, то як проста людина скаже «амінь» на подяку твою, якщо вона не розуміє, що ти говориш?

¹⁷Ти добре дякуєш, та інший не повчається.

¹⁸Дякую Богові моєму: я більше від вас усіх говорю мовами,

¹⁹але в церкві хочу краще сказати п’ять слів розумом моїм, щоб і інших навчати, ніж десять тисяч слів незрозумілою мовою.

²⁰Брати, не будьте дітьми розумом: на зле будьте як діти, а розумом будьте повнолітніми.

²¹В Законі написано: «Іншими мовами і іншими устами буду говорити народові цьому, та й тоді вони не послухають Мене»,— говорить Господь.

²²Отже, мови — знамення не для віруючих, але для невіруючих; проте пророцтво не для невіруючих, а для віруючих.

²³І коли вся церква зійдеться разом, і всі почнуть говорити незнайомими мовами, а ввійдуть недосвідчені або невіруючі, то чи не скажуть, що ви біснуєтесь?

²⁴Коли ж усі пророкують, і ввійде якийсь невіруючий чи недосвідчений, то всі його викривають і всі осуджують.

²⁵І таким чином таємниці серця його виявляються; і він упаде ниць, поклониться Богові і скаже: «Істинно з вами Бог!»

²⁶Що ж тоді, брати? Коли ви сходитесь, то кожен з вас має псалом, має повчання, має мову, має об’явлення, має вияснення,— нехай все це буде на повчання.

²⁷Коли хтось говорить незнайомою мовою, то говоріть двоє, найбільше троє, і то по черзі, а один нехай тлумачить.

²⁸Як нема кому вияснювати, то нехай він мовчить у церкві, а нехай говорить собі і Богові.

²⁹І пророки нехай говорять по двоє чи по троє, а інші нехай розмірковують.

³⁰Коли ж відкриття буде іншому з тих, що сидять, то нехай перший замовкне.

³¹Всі ви можете пророкувати один за одним, щоб усі навчалися і тішилися.

³²І духи пророчі покірні пророкам,

³³тому що Бог не є Богом безладу, а миру. Так буває по всіх церквах у святих.

³⁴Нехай жінки ваші мовчать у церквах, бо їм не дозволено говорити, але бути в покорі, як каже Закон.

³⁵А коли вони хочуть чогось навчатися, то нехай питають чоловіків своїх вдома, бо непристойно жінкам говорити в церкві.

³⁶Хіба від вас слово Боже вийшло? Чи до вас одних досягло?

³⁷Коли хтось вважає себе за пророка чи за духовного, нехай він розуміє, що те, що я пишу вам, є заповідь Господня.

³⁸Коли ж хтось не розуміє,— нехай не розуміє.

³⁹Отож, брати, дбайте про те, щоб пророкувати, але не забороняйте говорити і мовами.

⁴⁰Тільки все повинно бути добропристойно і статечно.