Read Біблія, Куліш 1-е до коринтян 15 Bible Online

1-е до коринтян 15 - Біблія, Куліш bible

1-е до коринтян 15

¹Звіщаю вам, брати, Євангелію, яку я благовістив вам, і яку ви прийняли, і в якій ви зміцнилися,

²якою і спасаєтеся, якщо тримаєтеся того слова так, як я благовістив вам, коли тільки не марно увірували.

³Бо Я передав вам найперш те, що і сам прийняв, що Христос помер за гріхи наші, згідно з Писанням,

⁴і що Він був похований, і що воскрес третього дня, згідно з Писанням;

⁵і що явився Кифі, потім одинадцятьом;

⁶а потім явився більш ніж п’ятистам братам одночасно, з яких більшість живе і досі, а інші померли.

⁷Після цього Він явився Якову, а потім — усім апостолам.

⁸ А після всіх явився і мені, як якомусь недоноску.

⁹Я найменший з апостолів, і недостойний називатися апостолом, бо переслідував Церкву Божу.

¹⁰Та благодаттю Божою я є те, що є; і благодать Його в мені не була даремна, бо я працював більше від них усіх; проте не я, а благодать Божа, яка зі мною.

¹¹Проте чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і ви так увірували.

¹²І коли про Христа проповідується, що Він воскрес з мертвих, то як же говорять деякі з вас, що нема воскресіння мертвих?

¹³Якщо нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес.

¹⁴І коли Христос не воскрес, то проповідь наша даремна і віра ваша даремна.

¹⁵Крім цього, ми були б лжесвідками про Бога, тому що свідчили б про Бога, що Він воскресив Христа, Якого Він не воскресив, якщо мертві не воскресають.

¹⁶Якщо ж мертві не воскресають, то і Христос не воскрес.

¹⁷І якщо Христос не воскрес, то віра ваша даремна: ви ще в гріхах ваших.

¹⁸Тоді і ті, що померли в Христі, загинули.

¹⁹І якщо тільки в цьому житті ми надіємося на Христа, то ми найнещасніші з усіх людей.

²⁰Але ж Христос воскрес з мертвих, первенець серед померлих.

²¹Бо як смерть через людину, так через Людину і воскресіння мертвих.

²²Як в Адамі всі вмирають, так в Христі всі оживуть.

²³Кожен в своєму порядку: Первенець Христос, а потім Христові, в час Його приходу.

²⁴А потім кінець, коли Він передасть Царство Богу й Отцю, коли скасує всяке начальство і всяку владу та силу.

²⁵Бо Йому належить царювати, доки не покладе всіх ворогів під ноги Свої.

²⁶Останній ворог, який знищиться,— смерть.

²⁷Бо все покорив під ноги Його. Коли ж сказано, що все Йому підкорене, то ясно, що крім Того, Хто покорив Йому все.

²⁸І коли покорить Йому все, тоді і Сам Син покориться Тому, Хто покорив Йому все, щоб Бог був все в усьому.

²⁹Інакше, що роблять ті, що хрестяться ради мертвих? Якщо мертві зовсім не воскресають, то навіщо й хреститися ради мертвих?

³⁰Для чого і ми повсякчасно наражаємося на небезпеки?

³¹Я щодня помираю; про це свідчить ваша похвала мені, брати, яку я маю в Христі Ісусі, Господі нашому.

³²Коли я боровся зі звірами в Ефесі, з людських міркувань, яка мені користь, якщо мертві не воскресають? «Будемо їсти та пити, бо завтра помремо!»

³³Не дайте себе звести: лихе товариство псує добрі звичаї.

³⁴Протверезіться, як належить, та й не грішіть; бо, на сором вам кажу, деякі з вас не знають Бога.

³⁵Але дехто скаже: «Як мертві воскреснуть? І в якому тілі прийдуть?»

³⁶Нерозумний! Те, що ти сієш, не оживе, якщо не помре.

³⁷І коли ти сієш, то сієш не тіло майбутнє, а голе зерно, яке трапиться, пшеничне чи якесь інше.

³⁸А Бог дає йому тіло, яке хоче, і кожному зерняті його тіло.

³⁹Не кожне тіло однакове тіло, але інше в людей та інше тіло в тварин, інше в риб, інше у птахів.

⁴⁰Є тіла небесні і тіла земні, але інша слава небесних, інша земних.

⁴¹Інша слава сонця, інша слава місяця, і інша слава зір, бо зоря від зорі різниться славою.

⁴²Так і при воскресінні мертвих: сіється в тлінні, встає в нетлінні;

⁴³сіється в безчесті, встає в славі; сіється в немочі, встає в силі;

⁴⁴сіється тіло душевне, встає тіло духовне. Є тіло душевне, є і духовне тіло.

⁴⁵Так і написано: «Перший чоловік, Адам, став душею живою», а останній Адам — дух життєдайний.

⁴⁶Але не духовне перше, а душевне, потім духовне.

⁴⁷Перший чоловік — з землі, земний; другий чоловік — із неба Господь.

⁴⁸Який земний, такі й земні; і Який небесний, такі й небесні.

⁴⁹І як ми носили образ земного, так будемо носити і образ небесного.

⁵⁰Але скажу вам, брати, що тіло і кров не можуть вспадкувати Царства Божого, і тління не вспадкує нетління.

⁵¹Говорю вам таємницю: не всі ми помремо, та всі перемінимось,—

⁵²раптом, в одну мить, при останній трубі; бо труба затрубить — і мертві воскреснуть нетлінними, а ми перемінимось.

⁵³Тому що це тлінне мусить одягнутися в нетління, і це смертне — одягнутися в безсмертя.

⁵⁴І коли це тлінне одягнеться в нетління, і це смертне одягнеться в безсмертя, тоді здійсниться слово написане: «Смерть поглинута перемогою!»

⁵⁵«Смерте, де твоє жало? Пекло, де твоя перемога?»

⁵⁶Жало смерті — гріх, а сила гріха — Закон.

⁵⁷Подяка Богові, Який дав нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа.

⁵⁸Отож, брати мої любі, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в ділі Господньому, знаючи, що праця ваша не марна перед Господом!