Read Біблія, Куліш До филип'ян 2 Bible Online

До филип'ян 2 - Біблія, Куліш bible

До филип'ян 2

¹Отже, коли є яка втіха в Христі, коли є яка відрада в любові, коли є яка спільність духа, коли є яке милосердя і співчуття,

²то доповніть мою радість, щоб ви думали те саме, мали ту саму любов, були однодушні й однієї думки.

³Не робіть нічого з суперництва або ради марної слави, але в покорі вважайте один одного вищим від себе.

⁴Дбайте кожен не тільки про себе, а також і про іншого.

⁵Нехай ті самі думки будуть у вас, як і в Христі Ісусі.

⁶Він, бувши Богом за Своєю природою, не вважав для Себе посяганням бути рівним Богові,

⁷але умалив Себе Самого, прийнявши образ раба, ставши подібним до людини, і з вигляду став як людина.

⁸Він упокорив Себе, бувши слухняним аж до смерті, і смерті хресної.

⁹Тому і Бог звеличив Його і дав Йому Ім’я вище від усякого імені,

¹⁰щоб перед Іменем Ісуса схилилося кожне коліно на небі, на землі і під землею

¹¹і щоб кожен язик визнав, що Ісус Христос є Господь на славу Бога Отця.

¹²Отож, любі мої, як ви завжди були слухняні, не тільки в присутності моїй, а тепер значно більше під час відсутності моєї, звершуйте ваше спасіння зі страхом і тремтінням,

¹³тому що Бог викликає у вас і бажання, і дії за Своїм вподобанням.

¹⁴Робіть усе без нарікання та сумніву,

¹⁵щоб ви були бездоганними та щирими дітьми Божими, невинними серед лукавого та розпусного роду, серед якого ви сяєте, немов світила в світі,

¹⁶зберігаючи слово життя, щоб я міг похвалитися в день Христа, що я біг і трудився недаремно.

¹⁷Та хоч я стаю жертвою при жертві і служінні віри вашої, я радію і тішуся разом з вами всіма.

¹⁸Тим самим радійте і ви і тіштеся разом зі мною!

¹⁹Надіюся в Господі Ісусі незабаром прислати до вас Тимофія, щоб і я утішився духом, довідавшись про вас.

²⁰Бо я не маю однодумця подібного до нього, який би так щиро дбав про вас.

²¹Бо всі шукають свого, а не того, що хоче Ісус Христос.

²²А його вірність вам відома, бо він, як син батькові, служив мені в благовісті.

²³Отже, маю надію негайно послати його, як тільки довідаюся, що буде зі мною.

²⁴Але маю надію в Господі, що і сам я незабаром прийду до вас.

²⁵Та я вважав за потрібне послати до вас Епафродита, брата і співробітника та сподвижника мого, вашого посланця і служителя в потребі моїй,

²⁶бо він прагнув бачити вас усіх і сумував тому, що ви почули про те, що він хворів.

²⁷А він хворів смертельно. Але Бог змилувався над ним, і не тільки над ним, а й наді мною, щоб я не мав смутку за смутком.

²⁸Тому я і послав його скоріше, щоб ви побачили його знову і раділи і щоб я менше сумував.

²⁹Прийміть же його в Господі з усякою радістю і майте таких в пошані,

³⁰бо за діло Христове він був близько до смерті, наражаючи на небезпеку життя, щоб покрити недостаток служіння вашого для мене.