Read Біблія, Куліш Iсус Навин 22 Bible Online

Iсус Навин 22 - Біблія, Куліш bible

Iсус Навин 22

¹Тоді Ісус покликав коліно Рувимове, Ґадове і половину коліна Манасіїного і сказав їм:

²«Ви виконали все, що повелів вам Мойсей, раб Господній, і слухалися слів моїх в усьому, що я наказував вам.

³Ви не залишали братів своїх упродовж багатьох днів до цього дня і виконали, що належало виконати за повелінням Господа, Бога вашого.

⁴Нині Господь, Бог ваш, дав мир братам вашим, як говорив їм. Отже, поверніться і підіть у намети ваші, в землю вашого володіння, яку дав вам Мойсей, раб Господній, за Йорданом.

⁵Тільки старайтеся ретельно виконувати заповіді та закон, який заповідав вам Мойсей, раб Господній: любити Господа, Бога вашого, ходити всіма путями Його, зберігати заповіді Його, триматися Його і служити Йому всім серцем вашим і всією душею вашою».

⁶Потім Ісус благословив їх і відпустив їх, і вони розійшлися по наметах своїх.

⁷Одній половині коліна Манасіїного дав Мойсей наділ у Башані, а другій половині його дав Ісус наділ з братами його по цей бік Йордану на захід. І коли відпускав їх Ісус у намети їхні і благословив їх,

⁸то сказав їм: «З великим багатством повертаєтеся ви в намети ваші, з безліччю худоби, зі сріблом, із золотом, з міддю і з залізом, і з безліччю одягу. Розділіть же здобич, взяту у ворогів ваших, із братами своїми».

⁹І повернулися, і пішли сини Рувимові, і сини Ґадові, і половина коліна Манасіїного від синів Ізраїлевих із Шіло, що в землі ханаанській, щоб іти в землю Ґілеад, у землю свого володіння, яку одержали у володіння за повелінням Господнім, даним через Мойсея.

¹⁰Прийшовши в околиці Йордану, що в землі ханаанській, сини Рувимові, і сини Ґадові, і половина коліна Манасіїного збудували там біля Йордану жертовник, жертовник великий на вигляд.

¹¹І почули сини Ізраїлеві, що говорять: «Ось сини Рувимові, і сини Ґадові, і половина коліна Манасіїного збудували жертовник в землі ханаанській, в околицях Йордану, на стороні синів Ізраїлевих».

¹²Коли почули це сини Ізраїлеві, то зібралася вся громада синів Ізраїлевих в Шіло, щоб іти проти них війною.

¹³Але сини Ізраїлеві спочатку послали до синів Рувимових і до синів Ґадових і до половини коліна Манасіїного в землю ґілеадську Пінхаса, сина Елеазара, священника,

¹⁴і з ним десять начальників, по начальнику від усіх колін Ізраїлевих; кожен з них був начальником покоління в тисячах Ізраїлевих.

¹⁵І прийшли вони до синів Рувимових, і до синів Ґадових, і до половини коліна Манасіїного в землю Ґілеад, і говорили з ними, і сказали:

¹⁶«Так говорить уся громада Господня: ”Що це за злочин зробили ви перед Богом Ізраїлевим, відступивши нині від Господа, збудувавши собі жертовник, щоб повстати нині проти Господа?

¹⁷Хіба мало для нас беззаконня Пеорового, від якого ми не очистилися до цього дня і за яке була кара на громаді Господній?

¹⁸А ви відступаєте сьогодні від Господа! Сьогодні ви повстаєте проти Господа, а завтра прогнівається Господь на всю громаду Ізраїлеву.

¹⁹Якщо ж земля вашого володіння здається вам нечистою, то перейдіть в землю володіння Господнього, в якій знаходиться скинія Господня, візьміть наділ серед нас, але не повставайте проти Господа і проти нас не повставайте, будуючи собі жертовник, крім жертовника Господа, Бога нашого.

²⁰Чи не один Ахан, син Зераха, вчинив злочин, взявши з заклятого, а гнів був на всю громаду Ізраїлеву? Не один він помер за своє беззаконня”».

²¹Сини Рувимові, і сини Ґадові, і половина коліна Манасіїного у відповідь на це говорили начальникам тисяч Ізраїлевих:

²²«Бог богів — Господь, Бог богів — Господь, Він знає, і Ізраїль нехай знає! Якщо ми повстаємо і відступаємо від Господа, то нехай не пощадить нас Господь цього дня!

²³Якщо ми збудували жертовник для того, щоб відступити від Господа, і для того, щоб приносити на ньому всепалення та хлібну жертву і щоб приносити на ньому мирні жертви, то нехай відплатить Сам Господь!

²⁴Але ми зробили це, тому що боялися, щоб у майбутньому не сказали ваші сини нашим синам: ”Що вам до Господа, Бога Ізраїлевого!

²⁵Господь поставив межею між нами і вами, сини Рувимові та сини Ґадові, Йордан: немає вам частки в Господі”. Таким чином ваші сини не допустили б наших синів шанувати Господа.

²⁶Тому ми сказали: ”Збудуймо собі жертовник не для всепалення і не для жертв,

²⁷але щоб він між нами і вами, між наступними поколіннями нашими, був свідком, що ми можемо служити Господу всепаленнями нашими і жертвами нашими і нашими мирними жертвами, і щоб у майбутньому не сказали ваші сини синам нашим: «Немає вам частки в Господі»”.

²⁸Ми говорили, що коли скажуть так нам і поколінням нашим у майбутньому, то ми скажемо: ”Подивіться на подобу жертовника Господа, яку зробили батьки наші не для всепалення і не для жертви, але щоб це було свідком між нами і вами”.

²⁹Нехай не буде цього, щоб повстати нам проти Господа і відступити нині від Господа, і збудувати жертовник для всепалення, і для хлібної жертви, і для жертв, крім жертовника Господа, Бога нашого, який перед скинією Його».

³⁰Священник Пінхас, начальники громади і голови тисяч Ізраїлевих, які були з ним, почули слова, які говорили сини Рувимові, і сини Ґадові, і сини Манасіїні, і це було добре в їхніх очах.

³¹І сказав Пінхас, син Елеазара, священник, синам Рувимовим і синам Ґадовим і синам Манасіїним: «Сьогодні ми довідалися, що Господь серед нас, що ви не зробили перед Господом злочину цього; тепер ви визволили синів Ізраїля від руки Господньої».

³²І повернувся Пінхас, син Елеазара, священник, і начальники від синів Рувимових і від синів Ґадових із землі Ґілеад в землю ханаанську до синів Ізраїлевих, і принесли їм відповідь.

³³І сини Ізраїлеві схвалили це, і благословили сини Ізраїлеві Бога, і не думали більше йти проти них війною, щоб спустошити землю, на якій жили сини Рувимові та сини Ґадові.

³⁴І назвали сини Рувимові та сини Ґадові жертовник: Ед, тому що, сказали вони, він свідок між нами, що Господь є Бог наш.