Read Біблія, Куліш Книга Суддiв 16 Bible Online

Книга Суддiв 16 - Біблія, Куліш bible

Книга Суддiв 16

¹Одного разу прийшов Самсон у Газу і, побачивши там блудницю, увійшов до неї.

²Жителям Гази сказали: «Самсон прийшов сюди». І ходили вони навкруги, і підстерігали його всю ніч біля воріт міста, і ховалися всю ніч, говорячи: «До світла ранкового вб’ємо його».

³А Самсон спав до півночі. Опівночі ж, вставши, схопив двері міських воріт з обома одвірками, вирвав їх разом із засувом, поклав на плечі свої і відніс їх на вершину гори, яка навпроти Хеврона.

⁴Після того полюбив він одну жінку, яка жила в долині Сорек, ім’я їй Деліла.

⁵До неї прийшли володарі филистимські і говорять їй: «Умов його і вивідай, у чому велика сила його і як нам здолати його, щоб зв’язати його і впокорити його, а ми дамо тобі за те кожен тисячу сто шекелів срібла».

⁶І сказала Деліла Самсону: «Скажи мені, в чому велика сила твоя і чим зв’язати тебе, щоб упокорити тебе?»

⁷Самсон сказав їй: «Якщо зв’яжуть мене сімома сирими тятивами, які ще не висушені, то я зроблюся безсилим і буду, як і інші люди».

⁸І принесли їй володарі филистимські сім сирих тятив, які ще не висохли, і вона зв’язала його ними.

⁹А засідка сиділа у неї в спальні. І сказала Деліла йому: «Самсоне! Филистимляни йдуть на тебе». Він розірвав тятиви, як розривають нитку з клоччя, коли перепалить її вогонь. І не була пізнана сила його.

¹⁰І сказала Деліла Самсонові: «Ось ти обманув мене і говорив мені неправду. Скажи ж тепер мені, чим зв’язати тебе?»

¹¹Він сказав їй: «Якщо зв’яжуть мене новими мотузками, які ще не були у використанні, то я зроблюся безсилим і буду, як інші люди».

¹²Деліла взяла нові мотузки, і зв’язала його, і сказала йому: «Самсоне! Филистимляни йдуть на тебе». А засідка сиділа у неї в кімнаті. І зірвав він їх з рук своїх, як нитки.

¹³І сказала Деліла Самсонові: «Досі ти обманював мене і говорив мені неправду. Скажи мені, чим би зв’язати тебе?» Він сказав їй: «Якщо ти увітчеш сім кучерів голови моєї в тканину і приб’єш її цвяхом до ткальної колоди, то я буду безсилим, як і інші люди».

¹⁴І уткала в тканину, і прикріпила їх до колоди, і сказала йому: «Филистимляни йдуть на тебе, Самсоне!» Він пробудився від сну свого і висмикнув ткальну колоду разом із тканиною.

¹⁵І сказала йому Деліла: «Як ти можеш говорити: ”Люблю тебе”, а серце твоє не зі мною? Ось ти тричі обманув мене і не сказав мені, в чому велика сила твоя».

¹⁶І оскільки вона словами своїми докучала йому кожного дня і мучила його, то душі його стало важко до смерті.

¹⁷І він відкрив їй усе своє серце, і сказав їй: «Бритва не торкалася голови моєї, тому що я назорей Божий від утроби матері моєї. Якщо ж поголити мене, то відступить від мене сила моя, я зроблюся слабким і буду, як інші люди».

¹⁸Деліла, побачивши, що він відкрив їй усе своє серце, послала і покликала володарів филистимських, сказавши їм: «Прийдіть тепер; він відкрив мені все своє серце». І прийшли до неї володарі филистимські, і принесли срібло в руках своїх.

¹⁹І приспала його Деліла на колінах своїх, і покликала чоловіка, і веліла йому обстригти сім кучерів голови його. І почав він слабнути, і відступила від нього сила його.

²⁰Вона сказала: «Филистимляни йдуть на тебе, Самсоне!» Він пробудився від сну свого й сказав: «Піду, як і раніше, і визволюся». А не знав, що Господь відступив від нього.

²¹Филистимляни взяли його і викололи йому очі, привели його в Газу й скували його двома мідними ланцюгами, і він молов у домі ув’язнених.

²²Тим часом волосся на голові його почало рости, після того, як він був обстрижений.

²³Филистимські володарі зібралися, щоб принести велику жертву Дагонові, богу своєму, і повеселитися, і сказали: «Наш бог віддав Самсона, ворога нашого, в руки наші».

²⁴Також і народ, бачачи його, прославляв бога свого, говорячи: «Наш бог видав у руки наші ворога нашого і спустошувача землі нашої, який убив багатьох з нас».

²⁵І коли розвеселилося серце їхнє, вони сказали: «Покличте Самсона, нехай він забавляє нас». І покликали Самсона з дому ув’язнених, і він забавляв їх, і поставили його між стовпами.

²⁶І сказав Самсон юнакові, який водив його за руку: «Підведи мене, щоб доторкнутися мені до стовпів, на яких стоїть дім, і я обіпруся на них».

²⁷Дім же був повен чоловіків та жінок. Там були всі володарі филистимські, а на покрівлі було до трьох тисяч чоловіків та жінок, які дивилися на Самсона, що забавляв їх.

²⁸І покликав Самсон до Господа, і сказав: «Господи Боже! Згадай мене і зміцни мене тільки тепер, о Боже! Щоб мені за один раз помститися филистимлянам за двоє очей моїх».

²⁹І зрушив Самсон два середніх стовпи, на яких тримався дім, упершись в них, в один правою рукою своєю, а в другий лівою.

³⁰І сказав Самсон: «Помри, душе моя, з филистимлянами!» І з усією силою вперся, й обвалився дім на володарів і на весь народ, що був у ньому. І було померлих, яких умертвив Самсон при смерті своїй, більше, ніж він умертвив за життя свого.

³¹І прийшли брати його та весь дім батька його, і взяли його, і пішли, і поховали його між Цор’ою й Ештаолом, у гробниці Маноаха, батька його. Він був суддею Ізраїля двадцять років.