Read Біблія, Куліш Книга Суддiв 21 Bible Online

Книга Суддiв 21 - Біблія, Куліш bible

Книга Суддiв 21

¹І поклялися ізраїльтяни в Міцпі, говорячи: «Ніхто з нас не віддасть дочки своєї заміж синам Веніаміна».

²І прийшов народ у Бет-Ел, і сиділи там до вечора перед Богом, і піднесли голос, і сильно плакали,

³і сказали: «Господи, Боже Ізраїлів! Для чого сталося це в Ізраїлі, що не стало тепер в Ізраїлі одного коліна?»

⁴На другий день вранці народ встав, спорудив жертовник і приніс всепалення та мирні жертви.

⁵І сказали сини Ізраїлеві: «Хто не приходив на зібрання перед Господом з усіх колін Ізраїлевих?» Бо велике прокляття було проголошено про тих, які не прийшли до Господа у Міцпу, і було сказано, що ті віддані будуть на смерть.

⁶І стало жаль синам Ізраїлевим Веніаміна, брата свого, і сказали: «Нині відсічене одне коліно від Ізраїля.

⁷Як вчинити нам з тими, що залишилися, стосовно жінок, коли ми поклялися Господом не давати їм за дружин дочок наших?»

⁸І сказали: «Чи немає одного з колін Ізраїлевих, яке не приходило перед Господа в Міцпу?» І виявилося, що з Явеша ґілеадського ніхто не приходив перед Господа у стан на збір.

⁹І оглянули народ, і ось не було там жодного з жителів Явеша ґілеадського.

¹⁰І послала туди громада дванадцять тисяч хоробрих чоловіків, і дали їм наказ, говорячи: «Йдіть і знищіть жителів Явеша ґілеадського мечем,— і жінок, і дітей.

¹¹І ось що зробіть: кожного чоловіка та кожну жінку, яку пізнав чоловік, піддайте закляттю».

¹²І знайшли вони між жителями Явеша ґілеадського чотириста дівчат, яких не пізнав чоловік, і привели їх у стан в Шіло, що в землі ханаанській.

¹³І послала вся громада, щоб переговорити із синами Веніаміна, які були в скелі Ріммон, і оголосила їм мир.

¹⁴Тоді повернулися сини Веніаміна, і дали їм ізраїльтяни дівчат, яких залишили живими з жінок Явеша ґілеадського; але виявилося, що цього було недостатньо.

¹⁵І жалкував народ за Веніаміном, що Господь вчинив таку втрату в Ізраїлі.

¹⁶І сказали старійшини громади: «Що нам робити з тими, що залишилися, стосовно жінок, бо знищені жінки у Веніаміна?»

¹⁷І сказали: «Земля спадщини нехай залишається синам Веніаміна, які вціліли, щоб не зникло коліно в Ізраїлі.

¹⁸Але ми не можемо дати їм за дружин дочок наших, тому що сини Ізраїлеві поклялися, говорячи: ”Проклятий, хто дасть жінку Веніаміну”».

¹⁹І сказали: «Ось щороку буває свято Господнє у Шіло, що на північ від Бет-Ела і на схід від дороги, яка веде від Бет-Ела в Сихем, і на південь від Левони».

²⁰І наказали синам Веніаміна, і сказали: «Підіть і засядьте у виноградниках,

²¹і дивіться, коли вийдуть дівчата Шіло веселитися в хороводах, тоді вийдіть з виноградників і схопіть собі кожен дружину з дівчат Шіло і йдіть у землю Веніамінову.

²²І коли прийдуть батьки їхні або брати їхні зі скаргою до нас, ми скажемо їм: ”Простіть нас за них, бо ми не взяли для кожного з них дружини на війні, і ви не дали їм; тепер ви винні”».

²³Сини Веніаміна так і зробили, і взяли дружин за числом своїм з тих, що були у хороводі, яких вони викрали, і пішли, і повернулися в наділ свій, і побудували міста, і стали жити в них.

²⁴Тоді ізраїльтяни розійшлися звідти кожен до свого коліна й до свого племені, і пішли звідти кожен у свій наділ.

²⁵У ті дні не було царя в Ізраїлі; кожен робив те, що йому здавалося справедливим.