Read Біблія, Куліш Книга Суддiв 9 Bible Online

Книга Суддiв 9 - Біблія, Куліш bible

Книга Суддiв 9

¹Авімелех, син Єруббаалів, пішов у Сихем до братів матері своєї, і промовив до них і до всієї родини батька матері своєї, говорячи:

²«Скажіть усім жителям сихемським: ”Що краще для вас, щоб володіли вами всі сімдесят синів Єруббаалових, чи щоб володів один? І згадайте, що я кість ваша і тіло ваше”».

³Брати матері його сказали всі ці слова його жителям сихемським, і прихилилося серце їхнє до Авімелеха, бо говорили вони: «Він брат наш».

⁴І дали йому сімдесят шекелів срібла з дому Ваал-Берита, Авімелех найняв за них негідних та легковажних людей, що пішли за ним.

⁵I прийшов він у дім батька свого в Офру, і вбив братів своїх, сімдесят синів Єруббаалових, на одному камені. Залишився тільки Йотам, найменший син Єруббаалів, тому що сховався.

⁶I зібралися всі жителі сихемські та весь Бет-Мілло, і пішли, і поставили Авімелеха царем біля дуба, що поблизу Сихема.

⁷Коли розповіли про це Йотаму, він пішов, і став на вершині гори Ґарізім, і, піднісши голос свій, кричав, і говорив їм: «Послухайте мене, жителі Сихема, щоб послухав вас Бог!

⁸Пішли колись дерева помазати над собою царя і сказали до оливки: ”Царюй над нами”.

⁹Оливка сказала їм: ”Чи залишу я оливу мою, якою вшановують богів і людей і чи піду панувати над деревами?”

¹⁰І сказали дерева смоковниці: ”Йди ти, царюй над нами”.

¹¹Смоковниця сказала їм: ”Чи залишу я солодощі мої та добрий плід мій і чи піду панувати над деревами?”

¹²І сказали дерева виноградній лозі: ”Йди ти, царюй над нами”.

¹³Виноградна лоза сказала їм: ”Чи залишу я сік мій, який веселить богів та людей, і чи піду панувати над деревами?”

¹⁴Нарешті сказали всі дерева терну: ”Йди ти, царюй над нами”.

¹⁵Терен сказав деревам: ”Якщо ви дійсно хочете поставити мене царем над собою, то йдіть, спочивайте під тінню моєю. Якщо ж ні, то вийде вогонь з терну і спалить кедри ливанські”.

¹⁶Отже, дивіться, чи істинно та справедливо ви зробили, що поставили Авімелеха царем? І чи добре ви зробили з Єруббаалом та домом його, і чи за заслугою рук його вчинили ви?

¹⁷За вас батько мій воював, не щадив життя свого і визволив вас від руки мідіян,

¹⁸а ви тепер повстали проти дому батька мого, і вбили сімдесят синів батька мого на одному камені, і поставили царем над жителями сихемськими Авімелеха, сина рабині його, тому що він брат ваш.

¹⁹Якщо ви нині чесно та справедливо вчинили з Єруббаалом та домом його, то радійте за Авімелеха, і він нехай радіє за вас.

²⁰Якщо ж ні, то нехай вийде вогонь від Авімелеха і нехай спалить жителів сихемських та Бет-Мілло, і нехай вийде вогонь від жителів сихемських та від Бет-Мілло, і нехай попалить Авімелеха».

²¹I побіг Йотам, і втік, і пішов у Беер, і жив там, ховаючись від брата свого Авімелеха.

²²Авімелех же царював над Ізраїлем три роки.

²³І послав Бог злого духа між Авімелехом та між жителями Сихема, і не стали підкорятися жителі сихемські Авімелеху,

²⁴щоб звершилася помста за сімдесят синів Єруббаалових, і кров їхня впала на Авімелеха, брата їхнього, який вбив їх, і на жителів сихемських, які укріпили руки його, щоб убити братів своїх.

²⁵Жителі сихемські посадили проти нього в засідку людей на вершинах гір, які грабували кожного, хто проходив повз них дорогою. І сповістили про це Авімелеха.

²⁶Прийшов же і Ґаал, син Еведів, з братами своїми в Сихем, і ходили вони по Сихему, і жителі сихемські довірилися йому.

²⁷I вийшли в поле, і збирали виноград свій, і вичавлювали, і робили свята, і ходили в дім бога свого, і їли, і пили, і проклинали Авімелеха.

²⁸Ґаал, син Еведів, говорив: «Хто Авімелех і ким є Сихем, щоб ми служили йому? Чи не син він Єруббаалів і чи не Зевул головний начальник його? Служіть краще нащадкам Хамора, батька Сихемового, а йому чому ми повинні служити?

²⁹Якби хто дав народ цей в руки мої, я прогнав би Авімелеха». І сказано було Авімелеху: «Примнож військо твоє і виходь».

³⁰Зевул, начальник міста, почув слова Ґаала, сина Еведового, і запалав гнів його.

³¹І послав він послів до Авімелеха з хитрістю, щоб сказати: «Ось Ґаал, син Еведів, і брати його прийшли в Сихем, і підбурюють проти тебе місто.

³²Отже, встань уночі, ти і народ, який знаходиться з тобою, і постав засідку в полі.

³³Вранці ж, коли сходитиме сонце, встань і підійди до міста, і коли він та народ, який з ним, вийдуть до тебе, тоді зроби з ними, що зможе рука твоя».

³⁴I встав уночі Авімелех та весь народ, який знаходився з ним, і поставили в засідку чотири загони біля Сихема.

³⁵Ґаал, син Еведів, вийшов і став біля міських воріт, і встав Авімелех та народ, який був з ним, із засідки.

³⁶Ґаал, побачивши народ, говорить Зевулу: «Ось народ спускається з вершин гір». А Зевул сказав йому: «Тінь гір тобі здається людьми».

³⁷Ґаал знову говорив і сказав: «Ось народ спускається з узвишшя, і один загін іде від дуба Меоненім».

³⁸І сказав йому Зевул: «Де уста твої, які говорили: ”Хто Авімелех, щоб ми служили йому?” Це той народ, який ти зневажав. Виходь тепер і воюй з ним».

³⁹І пішов Ґаал попереду жителів сихемських, і воював з Авімелехом.

⁴⁰І погнався за ним Авімелех, і втік він від нього, і багато впало убитих до самих воріт міста.

⁴¹I залишився Авімелех в Арумі, Зевул же вигнав Ґаала і братів його, щоб вони не жили в Сихемі.

⁴²На другий день вийшов народ у поле, і донесли про це Авімелеху.

⁴³Він узяв своїх людей, розділив їх на три загони і поставив засідку в полі. І, побачивши, що народ вийшов з міста, повстав на них і побив їх.

⁴⁴Тим часом як Авімелех і загони, які були з ним, підійшли і стали біля міських воріт, інші два загони напали на тих, що були в полі, й повбивали їх.

⁴⁵I воював Авімелех проти міста весь той день, і взяв місто, і перебив людей, які були в ньому, і зруйнував місто, і засіяв його сіллю.

⁴⁶Почувши про це, всі, що були у вежі сихемській, пішли у вежу дому Ваал-Берита.

⁴⁷Авімелеху донесли, що зібралися там усі, що були раніше у сихемській вежі.

⁴⁸І пішов Авімелех на гору Цалмон, він і весь народ, який був з ним, і взяв Авімелех сокиру з собою, і нарубав гілляк з дерев, підняв і поклав на свої плечі, і сказав людям, які були з ним: «Ви бачили, що я робив, скоріше робіть і ви так, як я».

⁴⁹І нарубав кожен з них гіляк, і пішли за Авімелехом, і поклали під вежею, і за допомогою їх спалили вежу вогнем. І померли всі, що були у вежі сихемській, близько тисячі чоловіків та жінок.

⁵⁰Потім пішов Авімелех у Тевец, і обложив Тевец, і взяв його.

⁵¹Посеред міста була міцна вежа, і втекли туди всі чоловіки та жінки, і всі жителі міста, і замкнулися, і зійшли на покрівлю вежі.

⁵²Авімелех прийшов до вежі й оточив її, і підійшов до дверей вежі, щоб спалити її вогнем.

⁵³Тоді одна жінка кинула верхній жорновий камінь на голову Авімелеха і проломила йому череп.

⁵⁴І він негайно покликав юнака, зброєносця свого, і сказав йому: «Витягни меч твій і вбий мене, щоб не сказали про мене: ”Жінка вбила його”». І проколов юнак його, і він помер.

⁵⁵Ізраїльтяни, побачивши, що помер Авімелех, пішли кожен у свою місцевість.

⁵⁶Так Бог відплатив Авімелеху за зло, яке він зробив батькові своєму, вбивши сімдесят братів своїх.

⁵⁷І все зло жителів сихемських повернув Бог на голову їхню, і прийшло на них прокляття Йотама, сина Єруббаалового.