Read Біблія, Куліш 1-а Самуїлова 30 Bible Online

1-а Самуїлова 30 - Біблія, Куліш bible

1-а Самуїлова 30

¹На третій день після того, як Давид і люди його йшли в Ціклаґ, амаликитяни напали на Ціклаґ з півдня і взяли Ціклаґ і спалили його вогнем,

²а жінок і всіх, що були в ньому, від малого до великого, не вбили, але забрали в полон, і пішли своїм шляхом.

³І прийшов Давид та люди його до міста, і ось воно спалене вогнем, а дружини їхні і сини їхні і дочки їхні взяті в полон.

⁴І підняв Давид і народ, що був з ним, крик, і плакали, доки не стало в них сили плакати.

⁵І дві дружини Давида були взяті в полон: Ахіноам ізреелітка та Авігея, колишня дружина Навала, кармелітка.

⁶І дуже важко стало Давидові, бо народ хотів побити його камінням, тому що в усіх було гірко на душі, кожному за синів своїх та дочок своїх.

⁷Але Давид зміцнився надією на Господа, Бога свого, і сказав Давид священнику Евіатару, сину Ахімелеха: «Принеси мені ефод». І приніс Евіатар ефод до Давида.

⁸І запитав Давид Господа, говорячи: «Чи переслідувати мені це військо, чи наздожену їх?» І сказано йому: «Переслідуй, доженеш і визволиш».

⁹І пішов Давид сам і шістсот чоловік, що були з ним; і прийшли до потоку Бесор і втомлені зупинилися там.

¹⁰І переслідував Давид сам і чотириста чоловік, а двісті чоловік зупинилися, тому що були втомлені і не могли перейти потік бесорський.

¹¹І знайшли єгиптянина в полі, і привели його до Давида, і дали йому хліба, і він їв, і напоїли його водою;

¹²і дали йому частину зв’язки смокв та дві зв’язки родзинок, і він їв, і зміцнився, бо він не їв хліба і не пив води три дні та три ночі.

¹³І сказав йому Давид: «Чий ти і звідки ти?» І сказав він: «Я юнак, єгиптянин, раб одного амаликитянина; пан мій покинув мене, бо я захворів три дні тому;

¹⁴Ми нападали на південну частину Керети і на область Юдину й на полуденну частину Халева, а Ціклаґ спалили вогнем».

¹⁵І сказав йому Давид: «Чи доведеш мене до цього полчища?» І сказав він: «Поклянися мені Богом, що ти не вб’єш мене і не віддаси мене в руки пана мого, і я доведу тебе до цього полчища».

¹⁶І він повів його; і ось амаликитяни, розсипались по всій тій країні, їдять, п’ють і святкують з приводу великої здобичі, яку вони взяли в землі филистимській і в землі юдейській.

¹⁷І поражав їх Давид від сутінків до вечора другого дня, і ніхто з них не врятувався, крім чотирьохсот юнаків, які сіли на верблюдів і втекли.

¹⁸І врятував Давид усе, що забрали амаликитяни, і обох дружин своїх визволив Давид.

¹⁹І не пропало в них нічого, ні малого, ні великого, ні з синів, ні з дочок, ні зі здобичі, ні з усього, що амаликитяни взяли в них, все повернув Давид.

²⁰І взяв Давид всю дрібну та велику худобу, і гнали її перед своєю худобою і говорили: «Це — здобич Давида».

²¹І прийшов Давид до тих двохсот людей, які не мали сили іти за ним, і яких він залишив біля потоку Бесор; і вийшли вони назустріч Давидові та назустріч людям, які були з ним. І підійшов Давид до цих людей і вітав їх.

²²Тоді злі та негідні люди, які ходили з Давидом, стали говорити: «За те, що вони не ходили з нами, не дамо їм зі здобичі, яку ми відняли; нехай кожен візьме тільки свою дружину та дітей і йде».

²³Але Давид сказав: «Не робіть так, брати мої, після того, що дав нам Господь і зберіг нас, і віддав у руки наші ворогів, що нападали на нас.

²⁴Та й хто послухає вас у цій справі? Яка частина тим, хто ходив на війну, така частина повинна бути й тим, хто залишався в стані, на всіх слід розділити».

²⁵Так було з того дня і надалі він зробив це законом та правилом для Ізраїля до цього дня.

²⁶І прийшов Давид у Ціклаґ, і послав зі здобичі до старійшин Юдиних, друзів своїх, говорячи: «Ось вам подарунок зі здобичі ворогів Господніх».

²⁷Тим, що в Бет-Елі, і в Рамоті південному, і в Яттері,

²⁸і в Ароері, і в Сіфмоті, і в Ештемоа,

²⁹і в Рахалі, і в містах єрахмеельських, і в містах кенейських,

³⁰і в Хормі, і в Бор-Ашані, і в Атаху,

³¹і в Хевроні, й у всіх місцях, де ходив Давид сам та люди його.