Read Ukrainian Contemporary Version 2023 БУТТЯ 37 Bible Online

БУТТЯ 37 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

БУТТЯ 37

¹Яків оселився на землі, де жив його батько, — в ханаанському краї.

²Ось нащадки Якова. Йосиф, юнак сімнадцяти років, пас отару зі своїми братами — синами Білги та синами Зілпи, дружин свого батька. Йосиф доносив про них своєму батькові погані новини.

³Ізраїль любив Йосифа більше за всіх своїх синів, оскільки він був сином його старості. Тож він справив Йосифу барвистий одяг.

⁴Його ж брати, зауваживши, що їхній батько любить Йосифа більше, ніж усіх його братів, зненавиділи його, так що не могли з ним спокійно розмовляти.

⁵Якось приснився Йосифові сон. Він розповів його своїм братам, після чого став для них ще більш ненависним.

⁶Послухайте цей сон, — сказав їм Йосиф, — що мені наснилось.

⁷Ось ми посеред поля в’яжемо снопи. Несподівано мій сніп піднявся і стоїть. Ваші снопи також повставали довкола мого снопа й поклонилися йому.

⁸Послухавши, брати його сказали: Невже ти і справді царюватимеш над нами? Невже ти дійсно думаєш панувати над нами? Їхня ненависть до Йосифа ще більше зросла через його сни та слова.

⁹Приснився йому ще один сон, якого він також розповів своїм братам. Наснився мені ще один сон, — оповідав він. — Мені вклонилися сонце, місяць і одинадцять зірок.

¹⁰Він розповів цей сон не лише братам, а й своєму батькові. Та його батько з докором сказав йому: Що це за сон наснився тобі?! Невже й насправді я і твоя мати разом з твоїми братами прийдемо поклонитися тобі до землі?

¹¹Тож, якщо його брати сповнилися до нього почуттям заздрощів, то його батько усе сказане зберіг у пам’яті.

¹²Якось його брати пішли пасти отару свого батька в околиці Сихема.

¹³ Через деякий час Ізраїль сказав Йосифові: Хіба не в Сихемі пасуть твої брати? Я хочу послати тебе до них. Той відповів йому: Ось я!

¹⁴Батько сказав йому: Піди, подивися, чи здорові твої брати, в якому стані вівці, і принеси мені відповідь. Тож послав його з Хевронської долини, і той пішов до Сихема.

¹⁵Коли він блукав у пошуках по долині, натрапив на нього якийсь чоловік. Той чоловік запитав його: Що шукаєш?

¹⁶Йосиф відповів: Шукаю своїх братів; чи не підкажеш мені, де вони пасуть?

¹⁷ Той чоловік відповів: Вони звідси відійшли, але я чув, як вони говорили: Ходімо в Дотан. Тож пішов Йосиф слідом за своїми братами і знайшов їх у Дотані.

¹⁸Ті побачили його здалека, і перш ніж Йосиф наблизився до них, вони в пориві гніву змовилися його вбити.

¹⁹Брати говорили між собою: Он іде той сновида.

²⁰Тому тепер підемо, вб’ємо його і вкинемо в якусь яму, і скажемо: Хижий звір загриз його; тоді побачимо, що буде з його снами.

²¹Але Рувим, почувши це, визволив його з їхніх рук і сказав: Не губімо життя!

²²Не проливайте крові! Вкиньте його он в ту яму в пустелі, та рук на нього не накладайте. Це говорив їм Рувим з наміром врятувати його з їхніх рук і повернути батькові.

²³Тож, коли Йосиф підійшов до своїх братів, вони зірвали з нього барвистий одяг, який був на ньому,

²⁴схопили його й укинули до ями. Це був порожній колодязь, в якому не було води.

²⁵Самі ж сіли їсти хліб. У цей час, підвівши свої очі, вони побачили караван ізмаїльців, що рухався з Гілеаду; їхні верблюди були нав’ючені різними пахощами, бальзамом і миррою. Вони, йдучи, прямували до Єгипту.

²⁶Юда запропонував своїм братам: Яка користь від того, що ми вб’ємо нашого брата і скриємо його кров?

²⁷Давайте продамо його ізмаїльцям, а наші руки хай не будуть на ньому, адже він наш брат, наше тіло. І брати послухали його.

²⁸ Коли ж поряд проходили люди, мідіянські купці, брати витягли Йосифа з ями і продали його ізмаїльцям за двадцять срібняків. Ті ж повезли Йосифа в Єгипет.

²⁹ Незабаром повернувся до ями Рувим, а Йосифа в ямі нема. Він роздер на собі одяг

³⁰і, повернувшись до своїх братів, сказав: Хлопця нема, а я — куди я піду?

³¹Вони взяли одяг Йосифа і, зарізавши козла, намочили одяг у крові.

³²Цей барвистий одяг вони відіслали своєму батькові зі словами: Це ми знайшли, впізнай: це одяг твого сина, чи ні?

³³ Яків упізнав його і сказав: Так, це одяг мого сина… Напевно, хижий звір загриз Йосифа, пошматувавши його.

³⁴Тож Яків роздер на собі одяг, накинув на стегна мішковину і оплакував свого сина багато днів.

³⁵Зібралися усі його сини й дочки, аби потішити його, але, не бажаючи утішитися, він говорив: Із сумом зійду я до мого сина в шеол. Так оплакував його батько.

³⁶У Єгипті мідіянці продали Йосифа Потіфарові, євнухові фараона, начальникові охорони.