Read Ukrainian Contemporary Version 2023 БУТТЯ 41 Bible Online

БУТТЯ 41 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

БУТТЯ 41

¹Через два роки побачив сон фараон. Ось він стоїть біля Нілу.

²І тут з ріки вийшло сім гарних на вигляд та ситих тілом корів, вони паслися в очереті.

³Аж ось слідом за ними вийшли з ріки сім інших корів — жалюгідні на вигляд і виснажені тілом. Вони зупинилися на березі ріки поряд з коровами, які вийшли першими.

⁴Ці сім жалюгідних на вигляд та виснажених тілом корів з’їли сімох ситих і гарних на вигляд корів. І фараон прокинувся.

⁵Але він заснув знову і побачив інший сон: ось сім добірних і гарних колосків виросли з одного стебла.

⁶Після них виросло сім тонких та спалених суховієм колосків.

⁷ Ці сім тонких колосків поглинули сім добірних та повних колосків. Фараон знову прокинувся — це був лише сон.

⁸А вранці виявилося, що його дух був чимось стривожений. Він розпорядився, щоби покликали всіх віщунів Єгипту, а також усіх його мудреців. Фараон розповів їм свій сон, проте не було нікого, хто би міг пояснити його фараонові.

⁹І тут заговорив до фараона головний виночерпій, кажучи: Я пригадав сьогодні свою провину.

¹⁰Якось фараон розгнівався на своїх слуг і вкинув мене та головного пекаря до в’язниці в домі начальника варти.

¹¹Однієї ночі ми бачили сни, я і він, — кожний бачив свій сон з певним значенням.

¹²Був разом з нами молодий єврей, слуга начальника в’язниці; ми наші сни розповіли йому, а він їх розтлумачив — кожному з нас відкрив значення його сну.

¹³Все відбулося так, як було нам провіщено: мене відновили на моїй посаді, а пекаря повісили.

¹⁴Фараон наказав покликати Йосифа, і його негайно вивели з в’язниці. Він побрився, змінив свій одяг і прибув до фараона.

¹⁵Фараон сказав до Йосифа: Я бачив сновидіння, і немає нікого, хто би міг його пояснити. Про тебе ж я чув, що ніби ти, почувши сон, можеш його пояснити.

¹⁶У відповідь Йосиф сказав фараонові: Не я, а Бог може дати відповідь, яка задовольнить фараона.

¹⁷Фараон промовив до Йосифа: Мені наснилося, що я стояв на березі ріки.

¹⁸І ось з ріки вийшло сім корів, ситих тілом і гарних на вигляд; вони паслися в очереті.

¹⁹І тут за ними вийшло сім інших корів, жалюгідних на вигляд і виснажених тілом; таких огидних я не бачив в усій єгипетській країні.

²⁰Тож ті жалюгідні та худі корови з’їли сімох попередніх добірних корів.

²¹Проте хоч вони пожерли їх, не було помітно, що ситі корови потрапили в їхнє черево, оскільки вигляд у худих залишився таким самим жалюгідним, як і був на початку. Я прокинувся.

²²У своєму другому сні я побачив сім колосків, що виросли з одного стебла — повних та гарних.

²³Після них з’явилося сім тонких, висушених суховієм колосків.

²⁴Ці тонкі колоски поглинули сім гарних колосків. Я розповів цей сон віщунам, але не було нікого, хто пояснив би його мені.

²⁵Тоді каже Йосиф фараонові: Фараоне, це однаковий сон. Бог провістив фараонові те, що Він має чинити.

²⁶Сім гарних корів, як і сім гарних колосків, — то сім років. Це один сон.

²⁷Так само сім худих і жалюгідних корів, які виходили після них, є сім років, як і сім порожніх та висушених суховієм колосків. Це сім років голоду.

²⁸Це саме те, про що я сказав фараонові: Бог провістив фараонові, що Він має чинити.

²⁹Ось наступають у всьому єгипетському краї сім років великого достатку.

³⁰Після цього прийдуть сім років голоду, — єгипетський край забуде про весь минулий добробут; голод спустошить землю.

³¹І не буде видно ні в кого в країні достатку через той голод, що настане після того, адже він буде вельми тяжкий.

³²А повторився сон фараонові двічі тому, що ця справа призначена Богом, і Бог не забариться з її виконанням.

³³Тому, фараоне, підшукай тепер мудрого й досвідченого чоловіка і постав його над єгипетською країною.

³⁴Тож нехай фараон зробить так: Нехай настановить на землі місцевих правителів, які відкладатимуть п’яту частину врожаю на єгипетській землі протягом семи років достатку;

³⁵нехай вони збирають усі запаси їжі протягом цих сприятливих років, що надходять. Зібране зерно хай буде у розпорядженні фараона. Такі запаси їжі повинні зберігатися в різних містах.

³⁶Таким чином буде зроблено запас їжі в країні на наступні сім років голоду, що настануть у єгипетській землі, і край не загине від голоду.

³⁷Сподобалася ця пропозиція фараонові й усім його слугам.

³⁸Тож фараон сказав своїм слугам: Хіба знайдемо ми таку людину, як оця, яка мала б у собі Божого Духа?

³⁹Тому звернувся фараон до Йосифа з такими словами: Оскільки Бог відкрив тобі усе це, то й немає такого мудрого і розумного, як ти.

⁴⁰Ти будеш над моїм домом, і тебе слухатиметься весь мій народ. Тільки престолом я буду від тебе вищий.

⁴¹Так от, — підсумував фараон, звертаючись до Йосифа, — ставлю тебе над усім єгипетським краєм!

⁴²І, знявши перстень зі своєї руки, фараон надів його на руку Йосифа, і зодягнув його у вісонну одежу, а на шию йому одягнув золотий ланцюг.

⁴³Він звелів йому їхати на своїй другій колісниці, і щоб виголошували перед ним: Слався, володарю! Кланяйтесь! Таким чином фараон поставив Йосифа над усім єгипетським краєм.

⁴⁴І сказав фараон Йосифові: Я — фараон, але без тебе ніхто не поворухне ні своєю рукою, ні своєю ногою в усій єгипетській землі.

⁴⁵Назвав фараон Йосифа Цофнат-Панеах, а за дружину дав йому Асенату, дочку Поті-Фера, жерця Она. Так почав Йосиф свою подорож по єгипетській землі.

⁴⁶Було Йосифові тридцять років, коли він був представлений фараону, царю Єгипту. Тож залишив Йосиф фараона й обійшов увесь єгипетський край.

⁴⁷Наступні сім років достатку земля давала дуже великий врожай.

⁴⁸Протягом усіх цих семи років, які пройшли, Йосиф збирав у єгипетському краю всілякі запаси їжі і складав їх у містах; у кожному місті були складені запаси врожаю полів, які простягались довкола нього.

⁴⁹Тож зібрав Йосиф зерна, як морського піску. Його було так багато, що не можна було порахувати, оскільки не вистачало чисел.

⁵⁰Ще до того як настали роки голоду, у Йосифа з’явилося два сина, яких народила йому Асената, дочка Поті-Фера, жерця Она.

⁵¹Своєму первісткові Йосиф дав ім’я Манассія, сказавши: Бог допоміг мені забути всі мої страждання, і навіть весь дім мого батька.

⁵²Другого свого сина він назвав Єфремом, сказавши: Бог зробив мене плодовитим у краю моєї недолі.

⁵³Швидко минуло сім урожайних років достатку, який був у єгипетській землі,

⁵⁴і почалися сім років голоду, як і провіщав Йосиф. Настав голод у всіх країнах, і лише в єгипетському краю був хліб.

⁵⁵Але настав голод і в усій єгипетській землі, тому народ почав волати до фараона про хліб. Тоді фараон сказав усім єгиптянам: Ідіть до Йосифа, і що він вам скаже, зробіть.

⁵⁶Настав голод по всій землі. Йосиф же повідчиняв усі комори і почав продавати зерно єгиптянам, оскільки голод посилювався в усьому єгипетському краю.

⁵⁷З усіх інших країн потягнулись люди до Єгипту купувати зерно в Йосифа, оскільки голод лютував по всій землі.