Read Ukrainian Contemporary Version 2023 БУТТЯ 43 Bible Online

БУТТЯ 43 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

БУТТЯ 43

¹У краю лютував голод.

²Тому, коли закінчили споживати пшеницю, привезену з Єгипту, їхній батько сказав їм: Підіть знову і купіть нам трохи харчів.

³Та Юда відповів йому: Той чоловік рішуче заявив нам, кажучи: Не з’являйтеся перед моє обличчя, якщо вашого брата не буде з вами.

⁴Отже, якщо відпустиш з нами нашого брата, то ми підемо й купимо для тебе харчів.

⁵А якщо не відпустиш, ми не підемо. Бо той чоловік сказав нам: Не з’являйтеся перед моє обличчя, якщо вашого брата не буде з вами.

⁶Тоді Ізраїль промовив: Навіщо ви вчинили мені таке зло, сказавши тому чоловікові, що у вас є ще один брат?

⁷Вони ж сказали: Той чоловік пильно розпитував нас про нашу родину, говорячи: Чи ще живий ваш батько? Чи є у вас ще брат? Ми відповіли йому, згідно з цими запитаннями. Хіба ж ми могли знати, що він накаже привести нашого брата?

⁸Тоді Юда промовив до свого батька Ізраїля: Відпусти хлопця зі мною; ми встанемо й підемо, щоб нам жити і не померти — нам, тобі й нашим дітям.

⁹Я ручаюся за нього, будеш домагатися його з моїх рук; якщо ж не приведу його до тебе і не поставлю його перед тобою, довіку я буду винуватий перед тобою.

¹⁰Адже, якби ми не зволікали, то вже двічі побували би там і повернулися.

¹¹Тоді Ізраїль, їхній батько, сказав їм: Коли так, то зробіть ось що: візьміть у ваші мішки щонайкраще з плодів цієї землі та занесіть чоловікові гостинця: трохи бальзаму, трохи меду, ладану, пахощів, горіхів і мигдалю.

¹²А грошей візьміть удвічі більше. Гроші, що повернули у ваші мішки зверху, заберіть назад з собою, — може це помилка.

¹³Беріть і вашого брата, вставайте та йдіть до того чоловіка.

¹⁴А Всемогутній Бог нехай дасть вам милість перед тим чоловіком, щоб відпустив на волю і того вашого брата, і Веніяміна. А мені, якщо вже судилося бути бездітним, то так і залишуся бездітним!

¹⁵Взяли чоловіки у руки ті подарунки, подвійну суму грошей, а також Веніяміна, — встали й пішли до Єгипту та з’явилися перед Йосифом.

¹⁶Побачивши разом з братами Веніяміна, Йосиф сказав старшому над його домом: Проведи цих людей у дім, заколи щось із худоби та приготуй, тому що ці люди їстимуть зі мною опівдні.

¹⁷Той чоловік зробив усе так, як сказав Йосиф, і запровадив людей до Йосифового дому.

¹⁸Чоловіки перелякалися, що їх привели до дому Йосифа, і почали говорити: Напевно, нас привели через гроші, повернені тоді в наші мішки, аби звинуватити нас, і схопити нас та наших ослів, і зробити нас рабами.

¹⁹Тож вони підійшли до старшого над Йосифовим домом і звернулися до нього біля дверей будинку

²⁰з такими словами: Будь ласка, добродію, ми вже раніше приходили купити хліба.

²¹Так сталося, що коли ми зупинилися для відпочинку та порозв’язували наші мішки, то побачили гроші кожного в його мішку зверху — наше срібло за його вагою. Ми привезли його назад із собою.

²²Ми також взяли з собою додаткові гроші, щоб купити хліба. Ми не знаємо, хто наші гроші поклав у наші мішки.

²³А він їм відповів: Мир вам! Не бійтеся! Ваш Бог, Бог вашого батька, поклав вам скарб у ваші мішки; а ваші гроші я отримав. Після цього він привів до них Симеона.

²⁴Тож ввів той чоловік усіх братів у дім Йосифа. Він приніс їм води, щоб помили свої ноги; дав також корму їхнім ослам.

²⁵Поки мав прийти опівдні Йосиф, вони приготували йому дарунки, оскільки дізнались, що будуть тут обідати.

²⁶ Щойно Йосиф увійшов до будинку, вони піднесли йому дарунки, що мали з собою, і долілиць поклонилися йому.

²⁷Він запитав їх про здоров’я і додав: Чи здоровий ваш старенький батько, про якого ви мені говорили? Чи він ще живий?

²⁸Вони відповіли: Твій слуга, наш батько, здоровий; він ще живий. Схилившись, вони знову долілиць поклонилися.

²⁹Він же, підвівши погляд, побачив свого рідного по матері брата, Веніяміна, і сказав: Це і є ваш наймолодший брат, про якого ви мені розповідали? І додав: Нехай Бог виявить до тебе милість, мій сину.

³⁰Тут Йосиф з поспіхом вийшов, бо розхвилювалось його серце від зустрічі з братом, і він був готовий заплакати. Тож, вийшовши до іншої кімнати, він почав ридати…

³¹Потім, вмивши обличчя, ввійшов і, ледве стримуючись, сказав: Подавайте їжу.

³²І поклали окремо йому, братам окремо і окремо єгиптянам, які обідали з ним, оскільки єгиптяни не можуть споживати їжу разом з євреями, тому що для єгиптян це огидно.

³³Тож посідали вони перед ним за віком: від найстаршого, первістка, до наймолодшого. І дивувалися чоловіки, кожний перед своїм братом.

³⁴ Йосиф же посилав страви зі свого столу до них. При цьому дар для Веніяміна був уп’ятеро більший від дарів усіх інших. І вони пили, і повпивалися з ним.