Read Ukrainian Contemporary Version 2023 БУТТЯ 50 Bible Online

БУТТЯ 50 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

БУТТЯ 50

¹І Йосиф, припавши до обличчя свого батька, плакав над ним і поцілував його.

²Потім Йосиф звелів своїм слугам-лікарям забальзамувати тіло свого батька, і лікарі забальзамували Ізраїля.

³На це пішло сорок днів, бо саме стільки часу триває бальзамування. Єгиптяни оплакували Якова сімдесят днів.

⁴Як скінчились дні його жалоби, Йосиф звернувся до придворних фараона зі словами: Якщо я знайшов милість у ваших очах, передайте фараонові мої слова:

⁵Мій батько взяв з мене присягу, говорячи: Ось я вмираю. Поховай мене в гробниці, яку я собі приготував у ханаанському краї. Тому дозволь мені піти й поховати мого батька, і я повернуся.

⁶Фараон відповів: Іди, поховай свого батька саме так, як він тебе заприсягнув.

⁷І пішов Йосиф, щоб поховати свого батька. З ним також пішли усі придворні фараона, вельможі його дому та всі вельможі єгипетського краю.

⁸Пішли й усі домашні Йосифа та його брати, — уся родина його батька. Лише своїх дітей, а також своїх овець і своїх волів залишили в ґошенській землі.

⁹Їх також супроводжували колісниці та вершники, так що утворилася дуже велика процесія.

¹⁰Вони прийшли до току Атада, що за Йорданом, і там оплакували Якова дуже великим і сильним голосінням. Там справив Йосиф за своїм батьком семиденну жалобу.

¹¹Коли ж побачили мешканці ханаанського краю жалобу на току Атада, то сказали: Це велика жалоба для єгиптян. Саме тому темісце за Йорданом названо: Авел-Міцраїм, тобто Жалоба Єгипту.

¹²Отож, сини Якова зробили йому так, як він їм заповів.

¹³Його сини перенесли батька до ханаанського краю і поховали його в печері на полі Махпела, що навпроти Мамре, — на полі яке придбав у власність Авраам у Ефрона-хеттейця.

¹⁴Після похорону свого батька Йосиф повернувся до Єгипту. Повернулися він і його брати та всі, що ходили з ним ховати його батька.

¹⁵Як же брати Йосифа усвідомили, що їхній батько помер, то сказали: А що як Йосиф затаїв на нас зло і захоче відплатити нам за все лихо, яке ми йому заподіяли?!

¹⁶Тому вони послали сказати Йосифові: Твій батько перед своєю смертю заповів, кажучи:

¹⁷Так скажіть Йосифові: Прости злочин твоїх братів та їхній гріх, оскільки вони дійсно заподіяли тобі зло. Тому тепер прости провину слуг Бога твого батька. Йосиф плакав, коли йому це говорили.

¹⁸Тож його брати особисто підійшли до Йосифа, впали перед ним долілиць і сказали: Ось ми — твої слуги.

¹⁹Та Йосиф промовив до них: Не бійтеся! Хіба ж я можу бути замість Бога?

²⁰Ви замислювали проти мене зло, однак Бог повернув це на добро, аби сталося так, як є сьогодні: прогодувати численний народ.

²¹Тому не бійтесь, — я утримуватиму вас і ваших дітей. Він потішив їх, розмовляючи з ними доброзичливо.

²²Йосиф і вся родина його батька залишилися в Єгипті. Всього Йосиф прожив сто десять років.

²³Йосиф побачив Єфремових дітей аж до третього покоління. Також і діти Махіра, Манассіїного сина, народилися на коліна Йосифа.

²⁴ Прийшов час, і Йосиф сказав своїм братам: Я вмираю, але Бог неодмінно відвідає вас, і виведе вас з цієї землі у край, який Бог з клятвою пообіцяв Авраамові, Ісаакові та Якову.

²⁵І Йосиф взяв від синів Ізраїля клятву, кажучи: Бог неодмінно відвідає вас, а ви заберете звідси мої кості.

²⁶Йосиф помер у віці ста десяти років. Його забальзамували і поклали в труну в Єгипті.