Read Ukrainian Contemporary Version 2023 1 ЦАРІВ 1 Bible Online

1 ЦАРІВ 1 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

1 ЦАРІВ 1

¹Цар Давид постарів, досягнув похилого віку. Його вкривали ковдрами, але він не міг зігрітись.

²Тому його слуги сказали йому: Нехай би пошукали нашому володареві, царю, молоду дівчину, яка царя доглядала би, прислуговувала йому, лежала біля нього в постелі, зігріваючи тілом нашого володаря, царя.

³Тож шукали гарну дівчину в усіх околицях Ізраїлю, і коли знайшли Авішаґу, шунамійку, то привели її до царя.

⁴Ця дівчина була дуже вродливою. Вона доглядала царя, й прислуговувала йому, проте цар не мав з нею інтимних стосунків.

⁵ Тим часом Адонія, син Хаґґіти, загордився, заявляючи: Я буду царем! Він завів собі колісниці й вершників, підібрав п’ятдесят чоловіків, котрі бігли попереду нього.

⁶Проте його батько Давид ніколи йому не дорікнув йне спитав: Навіщо ти все це робиш? Він народився йому після Авесалома і був дуже вродливим.

⁷Адонія ж був у змові з Йоавом, сином Церуї, та зі священиком Авіятаром, котрі підтримували Адонію.

⁸Натомість священик Садок, Беная, син Єгояди, пророк Натан, Шімей, Реї та інші лицарі Давида не підтримували Адонію.

⁹ Одного разу Адонія приніс біля каменя Зохелет (Слизького Каменя), що неподалік джерела Ен-Роґел, у жертву овець, волів та вгодованих телят, і запросив на це свято всіх своїх братів, царських синів, та всіх придворних царя з племені Юди.

¹⁰А пророка Натана, Бенаю[1], лицарів Давида та свого брата Соломона він не покликав.

¹¹Тому Натан звернувся до Вірсавії, матері Соломона, з такими словами: Чи ти чула, що Адонія, син Хаґґіти, оголосив себе царем без відома нашого володаря Давида?

¹²Отже, я тобі раджу: рятуй своє життя і життя свого сина Соломона.

¹³Йди негайно до царя Давида та скажи йому: Мій володарю, царю! Хіба ти не присягав твоїй слугині, говорячи: Твій син Соломон стане царем після мене, саме він сяде на моєму троні? Як же так, що Адонія став царем?

¹⁴А в той час, коли ти ще розмовлятимеш з царем, я ввійду за тобою і підтверджу твої слова.

¹⁵Тож Вірсавія ввійшла в царські покої, — цар у той час був дуже немічним, і йому прислуговувала шунамійка Авішаґа.

¹⁶Коли Вірсавія схилилась й вклонилася цареві, то цар запитав: Що ти хочеш?

¹⁷Вона ж йому відповіла: Володарю мій, царю! Адже ти присягався твоїй слугині ГОСПОДОМ, твоїм Богом, що мій син Соломон стане царем після тебе, і що він займе твій трон!?

¹⁸Тим часом як став царем Адонія, без твого, мій володарю, царю, відома!

¹⁹Він приніс у жертву волів, овець, вгодованих телят, запросивши на святкування усіх царських синів, священика Авіятара та начальника твоїх військ Йоава, а твого слугу Соломона не покликав.

²⁰Тепер же на тебе, мій володарю, царю, звернені очі всього Ізраїлю, аби ти їм оголосив, хто після тебе має сісти на троні мого володаря, царя!

²¹Адже може статися так: як тільки мій володар, цар, відійде до своїх батьків, то мене та мого сина Соломона визнають злочинцями…

²²І от, коли вона ще розмовляла з царем, прибув пророк Натан.

²³І повідомили цареві, говорячи: Ось прийшов пророк Натан! Отже, він увійшов до царя і долілиць вклонився перед царем.

²⁴Натан сказав: Мій володарю, царю, хіба ти так вирішив, що Адонія стане царем після тебе, і сяде на твоєму престолі?

²⁵Адже він сьогодні зійшов у долину, й приніс у жертву багато волів, вгодованих телят і чимало овець. Він запросив усіх царських синів, начальників війська та священика Авіятара; зараз вони їдять і п’ють разом з ним, вигукуючи: Нехай живе цар Адонія!

²⁶Тоді як мене, твого слугу, священика Садока, Бенаю, сина Єгояди, й твого слугу Соломона він не запросив.

²⁷Невже все це відбувається за наказом мого володаря, царя, і ти не повідомив свого слугу, хто сяде після тебе на троні мого володаря, царя?

²⁸Відповідаючи, цар Давид сказав: Покличте до мене Вірсавію. І коли вона ввійшла до царя і стала перед ним,

²⁹цар присягнув, запевняючи: Як живий ГОСПОДЬ, Який рятував моє життя від усякого лиха,

³⁰повторюю: як я присягнув тобі ГОСПОДОМ, Богом Ізраїлю, говорячи, що твій син Соломон стане царем після мене, й що він зійде на мій престол замість мене, так я і вчиню сьогодні.

³¹Вірсавія схилилась долілиць, поклонилася цареві й сказала: Нехай живе мій володар, цар Давид, повіки!

³²Тоді цар Давид наказав: Покличте до мене священика Садока, пророка Натана та Бенаю, сина Єгояди. І коли вони стали перед царем,

³³цар дав їм такий наказ: Візьміть із собою слуг (охоронців) вашого володаря, посадіть мого сина Соломона на мого мула і запровадьте його до Гіхону[2].

³⁴Там священик Садок і пророк Натан нехай помажуть його царем над Ізраїлем, після чого засурміть у ріг, і всі проголосіть: Нехай живе цар Соломон!

³⁵Повертаючись, ви будете йти за ним, а він прийде й сяде на моєму троні. Так він стане царем замість мене, адже я заповідаю, аби він був правителем над Ізраїлем і над Юдою.

³⁶Відповідаючи, Беная, син Єгояди, сказав цареві: Амінь! Нехай це затвердить ГОСПОДЬ, Бог мого володаря, царя!

³⁷Так, як ГОСПОДЬ був з моїм володарем, царем, так нехай буде із Соломоном, і нехай Він піднесе його трон понад трон мого володаря, царя Давида!

³⁸Після цього священик Садок, пророк Натан, Беная, син Єгояди, керетійці та пелетійці пішли, й посадили Соломона на мула царя Давида, й привезли його в Гіхон.

³⁹Священик Садок узяв ріг з єлеєм помазання із Намету[3], і помазав Соломона. Далі затрубив ріг, і весь присутній люд проголосив: Нехай живе цар Соломон!

⁴⁰Цар їхав, а весь народ йшов за ним; люди грали на сопілках, під радісні вигуки народу, так що від їхнього голосу здригалась земля.

⁴¹Ці радісні вигуки почув Адонія і всі, котрі були ним запрошені, бо якраз вони закінчили бенкетувати. Почув звук рога також Йоав і запитав: Що може означати така голосна метушня у місті?

⁴²І коли він ще говорив, прийшов, син священика Авіятара, Йонатан. Адонія сказав: Заходь, адже ти порядна людина й приносиш добрі новини!

⁴³Відповідаючи, Йонатан сказав Адонії: Справа в тому, що наш володар, цар Давид, поставив царем Соломона.

⁴⁴Цар відправив з ним священика Садока, пророка Натана, Бенаю, сина Єгояди, разом з керетійцями та пелетійцями, які посадили його на мула царя.

⁴⁵Священик Садок і пророк Натан помазали його на царя біля Гіхону; повертались звідти з вигуками радості всього міста, — цей галас, напевно, чули й ви.

⁴⁶Так що Соломон уже зійшов на царський трон,

⁴⁷а царські сановники вже приходили привітати нашого володаря, царя Давида, проголошуючи: Нехай твій Бог учинить ім’я Соломона славнішим понад твоє ім’я, і нехай підвищить його престол понад твій престол! І цар вклонився на своєму ліжку.

⁴⁸Після цього цар сказав: Благословенний ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю, Який сьогодні учинив так, що один з моїх синів зійшов на мій престол, і мої очі це побачили!

⁴⁹Почувши це, запрошені Адонієм гості злякались; вони встали, й кожен пішов своєю дорогою.

⁵⁰Адонія ж зі страху перед Соломоном також устав і поспіхом вхопився за роги жертовника.

⁵¹Коли Соломонові повідомили, мовляв: Злякавшись царя Соломона, Адонія тримається за роги жертовника, повторюючи: Нехай присягнеться мені сьогодні цар Соломон, що не стратить свого слугу мечем! —

⁵²то Соломон сказав: Якщо він буде себе вести як порядна людина, то жоден його волосок не впаде з його голови! Але якщо в ньому виявиться підступ, то він помре!

⁵³Отже, цар Соломон послав за ним, і його взяли від жертовника. І коли він прийшов до царя Соломона, то вклонився царю, а Соломон сказав йому: Йди до свого дому!