Read Ukrainian Contemporary Version 2023 1 ЦАРІВ 13 Bible Online

1 ЦАРІВ 13 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

1 ЦАРІВ 13

¹У ту мить, коли Єровоам вже стояв біля жертовника, готуючись кадити ладаном, підійшов, за ГОСПОДНІМ дорученням, з Юдеї до Бетеля Божий чоловік.

²Він, за Господнім наказом, гукнув у бік жертовника: Жертовнику, жертовнику! Так говорить ГОСПОДЬ: Ось серед нащадків Давида народиться син на ім’я Йосія, який принесе на тобі в жертву тих священиків пагорбів, котрі кадять на тобі ладаном, — спалить на тобі людські кості!

³У той самий час він повідомив про ознаку в таких словах: Ось ознака того, що це слова ГОСПОДА: Цей жертовник розпадеться, і попіл, що на ньому, розсиплеться!

⁴Сталося так, що, почувши провіщення Божого чоловіка, сказані до жертовника в Бетелі, Єровоам простягнув свою руку від жертовника, й крикнув: Схопіть його! Але його рука, простягнута в сторону пророка, вмить усохла, й він вже не міг її вернути назад до себе.

⁵А жертовник, справді, розпався, і попіл, що був на жертовнику, розсипався, як ознака, провіщена Божим чоловіком за ГОСПОДНІМ словом.

⁶Тоді, звертаючись до Божого чоловіка, цар зі страхом сказав: Ублагай, будь ласка, ГОСПОДА, твого Бога, й помолись за мене, аби я міг повернути до себе свою руку! Тож Божий чоловік помолився до ГОСПОДА, і цар повернув свою руку до себе, — вона стала такою, як була раніше.

⁷Тоді цар промовив до Божого чоловіка: Зайди до моєї оселі, підкріпись з дороги хлібом, і я дам тобі подарунок!

⁸Але Божий чоловік відповів цареві: Хоча б ти давав мені половину твого маєтку, я не піду з тобою, не споживатиму хліба й не питиму води на цьому місці!

⁹Адже був до мене ГОСПОДНІЙ наказ таким: Не споживатимеш хліба, не питимеш води, й не повертатимешся дорогою, якою ти прийшов.

¹⁰Отже, він пішов іншою дорогою, не повертаючись тією дорогою, якою прибув до Бетеля.

¹¹Але в Бетелі мешкав похилого віку пророк. Його сини прийшли й розповіли йому про все, що того дня вчинив Божий чоловік у Бетелі, а також переповіли своєму батькові слова, які той сказав цареві.

¹²А їхній батько запитав їх: Якою дорогою він пішов? Його сини показали дорогу, якою пішов Божий чоловік, що прибув із Юдеї.

¹³Тоді він сказав своїм синам: Осідлайте мені осла! І коли вони осідлали йому осла, він сів на нього

¹⁴й поїхав услід Божого чоловіка. Натрапив на нього, коли той сидів під дубом, і запитав його: Чи це ти є тим Божим чоловіком, який прийшов з Юдейського краю? А той відповів: Так, я.

¹⁵Тоді сказав йому: Зайди до моєї господи та підкріпись хлібом.

¹⁶Він же відповів: Не можу повернути до тебе й піти з тобою! Я не їстиму хліба й не питиму води в цій місцевості,

¹⁷оскільки ГОСПОДЬ мені наказав: Не їстимеш там хліба, й не питимеш там води, а також не повертатимешся тією самою дорогою, якою ти прийшов!

¹⁸А він сказав йому: Я також є пророком, як ти, і ангел, за ГОСПОДНІМ наказом, сказав мені: Заверни його й заклич до свого дому, аби він спожив хліба й напився води! Але це був обман…

¹⁹Не відаючи цього, він вернувся з ним, спожив у його домі хліба й напився води.

²⁰Проте так сталося, що коли вони ще сиділи за столом, було ГОСПОДНЄ слово до пророка, який завернув подорожнього, —

²¹і він промовив до Божого чоловіка, котрий прийшов із Юдеї, повідомивши, що сказав ГОСПОДЬ: Через те що ти не послухався ГОСПОДНЬОГО слова й не дотримався наказу, який тобі дав ГОСПОДЬ, твій Бог,

²²а вернувся, й споживав хліб та пив воду на тому місці, про яке Він тебе попередив, сказавши: Не їстимеш там хліба й не питимеш води! — твоє тіло не спочиватиме в гробниці твоїх батьків.

²³Отже, коли той спожив хліб і напився води, то господар осідлав пророкові, якого він повернув, осла,

²⁴і той відправився. Проте дорогою напав на нього лев, й загриз його. Тож його мертве тіло лежало на дорозі, а біля нього стояв осел; залишався також невідступно біля тіла і лев.

²⁵Коли ж подорожуючі люди побачили простягнуте на дорозі мертве тіло, й лева, що стояв біля останків, то прийшли й розповіли про це в місті, де жив той похилого віку пророк.

²⁶Тому, почувши таке, пророк, який вернув іншого з дороги, сказав: Це, напевно, Божий чоловік, котрий не послухався ГОСПОДНЬОГО веління. Тому й ГОСПОДЬ віддав його левові, який напав на нього й загриз його за ГОСПОДНІМ словом, яке Він промовив до нього.

²⁷Після цього він сказав до своїх синів такі слова: Осідлайте мені осла. І вони осідлали.

²⁸Отже, він поїхав, і натрапив на мертве тіло, яке лежало на дорозі, а також на осла з левом, що стояли біля трупа, хоч лев не їв тіла й не зачіпав осла.

²⁹І підняв пророк тіло Божого чоловіка, й поклавши його на осла, привіз його назад. Цей, похилого віку пророк, спровадив тіло до міста, аби оплакати й поховати.

³⁰Він поклав його тіло у власному гробі. Його оплакували й голосили: О, яке горе, наш брате!

³¹Поховавши Божого чоловіка, він звернувся до своїх синів, заповідаючи: Коли я помру, то поховайте мене в тому ж гробі, в якому поховано Божого чоловіка. Покладіть мої кості біля його костей!

³²Адже неодмінно збудуться слова, провіщені ним за ГОСПОДНІМ дорученням над жертовником, що у Бетелі, й над тими капищами, що на пагорбах у самарійських містах.

³³Проте й після такої події Єровоам не звернув зі своєї злочинної дороги, — як і раніше, він ставив із простого народу священиків-жерців на пагорбах. Хто лише бажав, того він посвячував, і ставив священиком в одному з капищ на пагорбах.

³⁴Ця його діяльність тяжіла гріхом над родом Єровоама, й провадила до цілковитої загибелі та знищення з поверхні землі.