Read Ukrainian Contemporary Version 2023 1 ЦАРІВ 22 Bible Online

1 ЦАРІВ 22 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

1 ЦАРІВ 22

¹Протягом трьох років, не було війни між Сирією та між Ізраїлем.

²Але на третій рік сталося так, що до Ізраїльського царя прибув Юдейський цар Йосафат.

³Тоді Ізраїльський цар промовив до своїх слуг: Чи ви знаєте, що Рамот Гілеадський належить нам? А ми, однак, зволікаємо й не відбираємо його з рук сирійського царя!

⁴Він також звернувся до Йосафата: Чи вирушиш зі мною на війну задля здобуття Рамоту Гілеадського! А Йосафат відповів Ізраїльському цареві: Я учиню так, як ти, адже мій народ, — як твій народ, мої коні, — як твої коні!

⁵Проте Йосафат сказав Ізраїльському цареві: Запитай, будь ласка, сьогодні ж ГОСПОДНЬОЇ поради!

⁶Тож Ізраїльський цар зібрав пророків, яких було близько чотирьохсот чоловік, і запитав їх: Вирушати мені війною на Рамот Гілеадський, чи не робити цього? Вони ж відповіли: Вирушай, а Господь видасть його в руки царя!

⁷Однак Йосафат запитав: Чи немає в тебе когось із ГОСПОДНІХ пророків, аби ми могли запитати його?

⁸А цар Ізраїлю відповів Йосафату: Є один такий, через якого можна запитати ГОСПОДА, але я його зненавидів, оскільки він ніколи не провіщає мені чогось доброго, а тільки погане. Це — Міхей, син Їмли. А Йосафат сказав: Не говори так, царю!

⁹Тоді Ізраїльський цар, покликавши одного євнуха, сказав йому: Негайно приведи сюди Міхея, сина Їмли!

¹⁰У той час Ізраїльський цар та Юдейський цар Йосафат сиділи окремо на своїх тронах на площі навпроти вхідної брами Самарії. Обидва були зодягнуті в урочисті шати, а всі пророки перед ними пророкували.

¹¹А один з них на ім’я Седекія, син Кенаани, навіть зробив собі залізні роги і говорив, що нібито говорить ГОСПОДЬ: Отакими рогами будеш бити сирійців, аж поки не знищиш їх!

¹²Всі пророки в один голос підтримували, говорячи: Вирушай на Рамот Гілеадський, і тобі пощастить, — ГОСПОДЬ видасть його в руки царя.

¹³Так само й посланець, котрий пішов покликати Міхея, вмовляв його, говорячи: Ось усі пророки в один голос говорять добрі провіщення для царя. Нехай і твої слова будуть такими, як одного з них; отже, провісти добре!

¹⁴Але Міхей сказав: Як живий ГОСПОДЬ, я провіщатиму лише те, що скаже мені ГОСПОДЬ!

¹⁵Проте, коли він прийшов до царя, і цар його запитав: Міхею, йти нам війною на Рамот Гілеадський, чи відмовитись від того? А той йому відповів: Іди, й тобі пощастить, — ГОСПОДЬ видасть його в руки царя!

¹⁶Але цар сказав йому: Скільки разів маю заклинати тебе, щоб ти говорив мені тільки правду в Ім’я ГОСПОДА?

¹⁷Тоді Міхей сказав: Я бачив увесь Ізраїль розпорошеним по горах, наче вівці, які не мають пастиря, і ГОСПОДЬ сказав: У них немає володаря, тому нехай кожен з них повертається з миром до свого дому!

¹⁸Після цих слів Ізраїльський цар промовив до Йосафата: Хіба я тобі не говорив, що цей не провіщає мені нічого доброго, а тільки лихе?

¹⁹Однак Міхей продовжував: усе ж дослухай до кінця ГОСПОДНЄ слово: Я бачив ГОСПОДА, Який сидів на Своєму престолі, а все небесне воїнство стояло біля Нього — праворуч від Нього та ліворуч від Нього.

²⁰І от ГОСПОДЬ запитав: Хто би намовив Ахава, щоб він пішов і загинув у Рамоті Гілеадському? Хтось відповідав одне, а інші говорили інакше.

²¹Тоді вийшов один з духів, став перед ГОСПОДОМ і сказав: Я його намовлю на хибний шлях. А ГОСПОДЬ запитав його: Яким чином?

²²А той відповів: Я піду й стану духом неправди в устах усіх його пророків! Тоді Він сказав: У такому разі тобі вдасться його вмовити, — отже йди й зроби так!

²³І от, як бачиш, ГОСПОДЬ дозволив духові неправди ввійти в уста всіх цих твоїх пророків. Та ГОСПОДЬ провіщає про твоє нещастя!

²⁴Після цього Седекія, син Кенаана, підійшов, вдарив Міхея по щоці й вигукнув: Невже ГОСПОДНІЙ Дух, залишивши мене, перейшов, щоб говорити через тебе?

²⁵А Міхей відповів: Ти переконаєшся в цьому того дня, коли бігатимеш від кімнати в кімнату, аби заховатись!

²⁶Тоді Ізраїльський цар звелів: Візьміть Міхея і відведіть його до градоначальника Амона та царського сина Йоаша,

²⁷і передайте їм, що сказав цар: Посадіть його у в’язницю й годуйте його обмежено хлібом і водою, доки я щасливо не повернусь!

²⁸Тоді Міхей відповів: Якщо ти й справді щасливо повернешся, то це означатиме, що не ГОСПОДЬ промовляв через мене! І додав: Пам’ятайте про це всі люди!

²⁹Після цього Ізраїльський цар та Йосафат, цар Юдейський, вирушили на Рамот Гілеадський.

³⁰Ізраїльський цар сказав Йосафатові, що він піде в бій переодягнутим, а йому порадив: Ти залишайся в своїх шатах. Після цього Ізраїльський цар, переодягнувшись, кинувся у бій.

³¹А сирійський цар наказав своїм тридцяти двом начальникам військових колісниць, звелівши: Не затівайте бою будь з ким з воїнів, а лише з самим Ізраїльським царем!

³²Але сталося так, що коли начальники колісниць узріли Йосафата, то вони подумали: Напевно, це і є Ізраїльський цар! Вони оточили його, щоб дати бій, але Йосафат голосно закричав.

³³Як тільки начальники колісниць зрозуміли, що він не є Ізраїльським царем, то відступили від нього.

³⁴Але в той час якийсь воїн натягнув лук, і випустив стрілу навмання і вразив Ізраїльського царя на стику між поясом та панциром. Ахав звелів своєму візникові колісниці: Поверни колісницю і вивези мене з поля бою, адже я поранений!

³⁵Оскільки ж битва ставала дедалі запеклішою, то цар, стікаючи кров’ю, змушений був стояти на колісниці в бою проти сирійців до самого вечора. А ввечері він помер… Виявилось, що вся долівка колісниці була залита кров’ю царя.

³⁶А коли заходило сонце, в таборі пролунав потужний оклик такого змісту: Всі повертайтеся у свої місцевості! Кожен йди до свого краю,

³⁷адже цар помер! Царя привезли до Самарії, і там, у Самарії, царя поховали.

³⁸Коли ж мили колісницю біля ставу в Самарії, в якому переважно купались повії, пси лизали його кров, за ГОСПОДНІМ словом, яке Він провістив.

³⁹Про всю іншу діяльність Ахава: про палац зі слонової кості, який він спорудив, а також про всі міста, які побудував, записано в Книзі Літопису Ізраїльських Царів.

⁴⁰Отже, Ахав спочив зі своїми батьками, а замість нього зійшов на царський престол його син Ахазія.

⁴¹Що ж до Йосафата, сина Аси, то він став царем над поколінням Юди на четвертий рік правління Ізраїльського царя Ахава.

⁴²Йосафату було тридцять п’ять років, коли він зійшов на царський престол, і двадцять п’ять років владарював у Єрусалимі. Ім’я його матері Азува, дочка Шілхи.

⁴³Він цілковито дотримувався дороги свого батька Аси, й не відступав від неї, виконуючи те, що було до вподоби ГОСПОДУ.

⁴⁴Проте капища на узвишшях він не знищив, і народ усе ще приносив жертви й кадив на висотах ладаном.

⁴⁵Йосафат жив також у мирі і з царем Ізраїлю.

⁴⁶Про всі інші діяння Йосафата, — про його доблесні подвиги, які він здійснював, та військові походи, — все записано в Книзі Літопису Юдейських Царів.

⁴⁷Тих небагатьох культових розпусників, котрі ще залишалися з часів правління його батька Аси, він повністю усунув з краю.

⁴⁸В Едомі тоді царя не було, — правління там здійснював царський намісник.

⁴⁹Йосафат побудував кораблі на зразок таршіських[41], аби ходити за золотом до Офіру. Але кораблі так і не вирушили, оскільки були розбиті ще в Еціон-Ґевері.

⁵⁰Ще до того, син Ахава Ахазія пропонував Йосафатові: Нехай мої слуги плавають на твоїх кораблях разом з твоїми слугами, але Йосафат на це не погодився.

⁵¹Отже, Йосафат спочив зі своїми батьками, і був похований біля своїх батьків у Місті Давида, свого прабатька, а замість нього зійшов на царський престол його син Єгорам.

⁵²Ахазія, син Ахава, став царем над Ізраїлем у Самарії в сімнадцятому році правління Юдейського царя Йосафата. Він владарював над Ізраїлем два роки.

⁵³Ахазія чинив те, що було злочином перед ГОСПОДОМ, діючи так, як робив його батько та його матір, а також за прикладом Єровоама, Наватового сина, котрий увів Ізраїль у гріх.

⁵⁴Він служив Ваалові, поклоняючись йому, чим викликав гнів ГОСПОДА, Бога Ізраїлю, — усе точнісінько так, як чинив його батько.