Read Ukrainian Contemporary Version 2023 2 ЦАРІВ 25 Bible Online

2 ЦАРІВ 25 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

2 ЦАРІВ 25

¹Так сталося, що в дев’ятому році царювання Седекії, в десятий день десятого місяця, вавилонський цар Навуходоносор з усім своїм військом знову підступив до Єрусалима; він отаборився проти нього й насипав навколо нього облоговий вал.

²Отже, місто перебувало в облозі до одинадцятого року царювання Седекії.

³На дев’ятий день четвертого місяця, коли в місті лютував страшний голод, і простий люд міста вже не мав що їсти,

⁴ в стіні міста був зроблений вилом, і цар, разом з усіма своїми воїнами, вийшов вночі через таємний прохід між двома стінами, що оточували царський сад, хоча довкола міста ще перебували халдейці, — і втекли в напрямку Йорданської Долини[54].

⁵Але халдейське військо погналось за царем; воїни наздогнали його в Єрихонській долині, тимчасом як усе цареве військо, залишивши його, розбіглося.

⁶Царя схопили і привели його до вавилонського царя в Ріввлу[55], де він виголосив йому вирок.

⁷Там, перед його очами, стратили синів Седекії; самого ж Седекію осліпили і, закувавши його в кайдани, запровадили у Вавилон.

⁸Дев’ятнадцятого року, сьомого дня п’ятого місяця владарювання вавилонського царя Навуходоносора, прийшов у Єрусалим довірений посадовець вавилонського царя, начальник особистої царської охорони, Невузарадан.

⁹Він спалив ГОСПОДНІЙ Храм, царський палац та інші великі будинки Єрусалима, — всі доми вельмож були спалені вогнем.

¹⁰Військо халдейців, яке прибуло з начальником охорони, зруйнувало довколишні стіни Єрусалима.

¹¹Решту людей, які ще залишалися в місті, як і тих, що перебігли до вавилонського царя, — увесь цей народ начальник охорони Невузарадан забрав у полон.

¹²Лише найбідніших краю начальник охорони залишив доглядати поля і виноградники.

¹³Мідні колони, що були в ГОСПОДНЬОМУ Храмі, їхні підставки, а також мідне море[56], яке було в ГОСПОДНЬОМУ Храмі, халдейці розбили, а їхню мідь забрали до Вавилону.

¹⁴Так само лопатки, щипці, ложки та весь інший мідний посуд, що використовувався під час богослужіння, вони забрали.

¹⁵Начальник охорони також забрав кадильниці й чаші-кропильниці, — все, що було з золота і срібла, він забрав.

¹⁶Стосовно ж двох колон, мідного моря і підставок, які виготовив Соломон для Господнього Храму, то важко було зважити всю кількість міді в усіх цих предметах.

¹⁷Адже кожна колона мала заввишки вісімнадцять ліктів. Крім того, на ній була мідна капітель; капітель була заввишки у три лікті, навколо якої було мереживо, на якому кріпилися мигдалеві яблука, — все це з міді. Такою ж була й друга колона, — з капітеллю та мідним мереживом.

¹⁸Начальник варти полонив первосвященика Сераю, і другого священика Цефанію, та трьох вартових біля дверей Храму.

¹⁹В місті він захопив одного царедворця (євнуха), котрий був начальником над воїнами, а також п’ятьох мужів з найближчого оточення царя, яких знайшли в місті, та писаря військового командування, котрий ніс відповідальність за мобілізацію до війська людей краю; крім того, полонив шістдесят інших мужів, громадян країни, які ще залишались у місті.

²⁰Захопивши їх, начальник охорони Невузарадан запровадив їх до вавилонського царя в Рівлу.

²¹Там, у Рівлі, що в Хаматському краю, вавилонський цар, караючи їх, стратив усіх. Таким чином Юдеї остаточно були вигнані з власної землі.

²²Проте над народом, який ще залишався в Юдейському краю, тобто над тими, котрих вавилонський цар Навуходоносор залишив, він поставив управителем Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового онука.

²³Як тільки колишні воєначальники та їхні підлеглі дізнались, що вавилонський цар поставив Ґедалію, то вони прийшли до Ґедалії в Міцпу. Це були: Ізмаїл, син Нетанії, Йоханан, син Кареаха, та Серая, син Танхумета з Нетофати, та Яазанія, син Маахатії разом зі своїми людьми.

²⁴І Ґедалія присягнувся перед ними та їхніми людьми, говорячи їм: Не бійтеся стати підвладними халдейцям! Залишайтесь у краю, служіть вавилонському цареві, й вам буде добре!

²⁵Але сталося так, що в сьомому місяці прибув Ізмаїл, син Нетанії, онук Елішами, один із царських нащадків, разом із десятьма чоловіками. Вони вразили Ґедалію, причинивши йому смерть, і знищили Юдеїв та халдейців, які були з ним у Міцпі.

²⁶Злякавшись помсти з боку халдейців, увесь народ, — від малого й до великого, разом з колишніми воєначальниками піднявся і вирушив в Єгипет.

²⁷Так сталося, що в тридцять сьомому році після полонення Юдейського царя Єхонії, в дванадцятому місяці, двадцять сьомого дня того місяця, зійшов на царський престол Вавилону Евіл-Меродах[57]. Першого року свого царювання він помилував Юдейського царя Єхонію та звільнив його з в’язниці.

²⁸Він приязно з ним розмовляв і поставив його престол вище, ніж престоли інших переможених царів, котрі були в нього у Вавилоні.

²⁹Він змінив його в’язничний одяг, і Єхонія постійно споживав їжу за царським столом до кінця свого життя.

³⁰Його утримання було постійним утриманням, і видавалось йому від царя щодня протягом усього його життя.