Read Ukrainian Contemporary Version 2023 2 ХРОНІК 18 Bible Online

2 ХРОНІК 18 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

2 ХРОНІК 18

¹Коли Йосафат здобув велике багатство й став славетним, він поріднився з Ахавом.

²Через кілька років Йосафат вирушив до Ахава в Самарію. Ахав у його честь зарізав багато волів і овець, пригощаючи його та людей, що були з ним, і намовив його виступити проти Рамота Гілеадського.

³Ізраїльський цар Ахав звернувся до Юдейського царя Йосафата: Чи підеш зі мною на Рамот Гілеадський? А той йому відповів: Я учиню так, як ти, адже твій народ, — як мій народ, — ми підемо разом з тобою воювати!

⁴Разом з тим Йосафат сказав до Ізраїльського царя: Запитай, будь ласка, сьогодні ж ГОСПОДНЬОЇ поради.

⁵Тож Ізраїльський цар зібрав пророків — близько чотирьохсот чоловік — і запитав їх: Чи вирушати нам війною на Рамот Гілеадський, чи не робити цього? Вони ж відповіли: Вирушай, і Бог видасть його в руки царя!

⁶Але Йосафат запитав: Чи немає в тебе когось із ГОСПОДНІХ пророків, щоб ми могли запитати і його?

⁷А цар Ізраїлю відповів Йосафату: Є один такий, через якого можна запитати ГОСПОДА, але, я його зненавидів, оскільки він ніколи не провіщає мені чогось доброго, а завжди тільки погане, — це Міхей, син Їмли. Та Йосафат зауважив: Не говори так, царю!

⁸Тоді Ізраїльський цар покликав одного з придворних, і сказав йому: Негайно приведи сюди Міхея, сина Їмли!

⁹В той час Ізраїльський цар та Йосафат, цар Юдеї, сиділи окремо на своїх тронах на площі, навпроти вхідної брами міста Самарії. Обидва були зодягнуті в урочисті шати, а всі пророки перед ними пророкували.

¹⁰Один з них, Седекія, син Кенаани, навіть зробив собі залізні роги і говорив буцімто слова ГОСПОДА: Отакими рогами будеш бити сирійців, аж поки не знищиш їх!

¹¹Всі пророки в один голос його підтримували, промовляючи: Вирушай на Рамот Гілеадський, і тобі пощастить, — ГОСПОДЬ видасть його в руки царя!

¹²Так само й посланець, котрий пішов покликати Міхея, вмовляв його, кажучи: Ось усі пророки в один голос говорять добрі провіщення для царя. Нехай і твої слова будуть такими, як одного з них; отже, провісти добре!

¹³Але Міхей сказав: Як живий ГОСПОДЬ, я провіщатиму лише те, що скаже мені мій Бог!

¹⁴Проте, коли він прийшов до царя, і цар його запитав: Міхею, йти нам війною на Рамот Гілеадський, чи відмовитись від того? А він йому відповів: Іди, й тобі пощастить, — вони будуть видані у ваші руки!

¹⁵Але цар зауважив йому: Скільки разів я маю заклинати тебе, щоб ти говорив мені тільки правду, в ім’я ГОСПОДА?!

¹⁶Тоді Міхей сказав: Я бачив увесь Ізраїль, розпорошеним по горах, наче вівці, в яких немає пастиря, і ГОСПОДЬ сказав: У них немає володаря, тому нехай кожен з них повертається з миром до свого дому!

¹⁷Але цар Ізраїлю, перебиваючи пророка, промовив до Йосафата: Хіба я тобі не говорив, що він не провіщає мені нічого доброго, а тільки лихе?

¹⁸Однак Міхей продовжував: Усе ж дослухай до кінця ГОСПОДНЄ слово: Я бачив ГОСПОДА, Який сидів на Своєму престолі, а все небесне воїнство стояло біля Нього — праворуч та ліворуч.

¹⁹І от ГОСПОДЬ запитав: Хто би намовив Ахава, царя Ізраїлю, щоб він пішов і загинув у Рамоті Гілеадському? Хтось пропонував одне, а інші говорили інакше.

²⁰Тоді вийшов один з духів, став перед ГОСПОДОМ, і сказав: Я його введу в оману! А ГОСПОДЬ його запитав: Яким чином?

²¹І той відповів: Я піду й стану духом неправди в устах усіх його пророків! А Господь сказав: У такому разі тобі вдасться його вмовити, — отже, йди й зроби так!

²²І от, як бачиш, ГОСПОДЬ дозволив духові омани ввійти в уста всіх цих твоїх пророків. Тож нині ГОСПОДЬ провіщає про твоє нещастя!

²³Після цього Седекія, син Кенаана, підійшов, і вдаривши Міхея по щоці, вигукнув: Невже ГОСПОДНІЙ Дух, залишивши мене, перейшов, щоб промовляти через тебе?

²⁴А Міхей відповів: Ти переконаєшся в цьому того дня, коли бігатимеш від кімнати в іншу кімнату, щоб заховатись!

²⁵Тоді Ізраїльський цар сказав: Візьміть Міхея і відведіть його до градоначальника Амона та царського сина Йоаша,

²⁶і передайте їм, що сказав цар: Посадіть його у в’язницю, й годуйте його обмежено хлібом і водою, доки я щасливо не повернусь!

²⁷Але Міхей відповів: Якщо ти й справді щасливо повернешся, то це означатиме, що не ГОСПОДЬ промовляв через мене! І додав: Пам’ятайте про це всі люди!

²⁸Після цього Ізраїльський цар та Йосафат, цар Юдейський, вирушили на Рамот Гілеадський.

²⁹Ізраїльський цар сказав Йосафатові, що він піде в бій переодягнутим, а йому порадив: Ти залишайся в своїх шатах. Після цього Ізраїльський цар, переодягнувшись, кинувся у бій.

³⁰А сирійський цар сказав своїм начальникам військових колісниць, звелівши: Не затівайте бою ні з ким із воїнів, а лише з самим Ізраїльським царем!

³¹Тому сталося так, що коли начальники колісниць побачили Йосафата, то вони вирішили: Напевно, це і є Ізраїльський цар! Вони оточили його, щоб дати бій, але Йосафат голосно закричав, і ГОСПОДЬ його врятував, Бог відволік їх від нього, —

³²сталося так, що коли начальники колісниць зрозуміли, що він не є царем Ізраїлю, то відступили від нього.

³³Але якраз у той час якийсь воїн натягнув лук і випустив стрілу навмання і вразив Ізраїльського царя на стику між поясом та між кольчугою. Тож Ахав сказав своєму візникові колісниці: Поверни колісницю, і вивези мене з поля бою, бо я поранений.

³⁴Оскільки ж битва в той день ставала дедалі запеклішою, то цар Ізраїлю, стікаючи кров’ю змушений був стояти на колісниці в бою проти сирійців до самого вечора, а коли заходило сонце, він помер.