Read Ukrainian Contemporary Version 2023 2 ХРОНІК 20 Bible Online

2 ХРОНІК 20 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

2 ХРОНІК 20

¹Якось сталося так, що моавійці та аммонійці, разом з деякими маонійцями, пішли проти Йосафата війною.

²Тож прийшли до Йосафата вісники з повідомленням: Проти тебе рухається з іншого боку моря, тобто від Едома[29], величезне військо, яке вже знаходиться в Хацецон-Тамарі, тобто Ен-Ґеді.

³Йосафата охопив страх, він вирішив звернутися за допомогою до ГОСПОДА, оголосивши піст у всій Юдеї.

⁴Юдеї зібрались, щоб звернутись до ГОСПОДА про допомогу, — прийшли з усіх міст Юдеї, аби разом молитись ГОСПОДУ.

⁵Йосафат встав перед громадою людей з Юдеї та Єрусалима в ГОСПОДНЬОМУ Храмі, навпроти нового двора,

⁶й заволав: ГОСПОДИ, Боже наших батьків! Хіба не Ти є Богом на небесах? Адже Ти владарюєш над усіма царствами народів, Твоя рука міцна й потужна, так що немає такого, хто міг би Тобі протистояти!

⁷Хіба не Ти, Боже наш, прогнав мешканців цього краю з-перед Твого Ізраїльського народу і дав його нащадкам Авраама, Свого приятеля, навіки?

⁸Вони замешкали в ньому, і збудували тут Храм для Твого Імені, говорячи:

⁹Якщо нагряне на нас лихо, караючий меч, моровиця чи голод, то ми станемо перед цим Храмом й перед Тобою, — оскільки тут, у цьому Храмі, перебуває Твоє Ім’я, й будемо волати до Тебе в нашому горі, то Ти почуєш, і спасеш!

¹⁰Власне, тепер, аммонійці, моавійці та мешканці гір Сеіру, через територію яких Ти колись не дозволив Ізраїлеві пройти, коли вони йшли з єгипетського краю, — тоді вони їх обминули і не знищили їх.

¹¹Так ось тепер вони нам так відплачують, що виступають проти нас аби нас прогнати з Твоєї спадщини, яку Ти нам дав у володіння.

¹²Боже наш! Зверши над ними Свій суд. Адже ми безсилі щодо цієї величезної навали, яка рухається проти нас, і ми не знаємо, що нам робити з ними, тому наші очі звернені до Тебе!

¹³У цей час усі Юдеї, і навіть їхні малі діти, їхні жінки та їхні сини стояли перед ГОСПОДОМ.

¹⁴І ось серед цього зібрання народу ГОСПОДНІЙ Дух зійшов на Яхазіела, сина Захарії, онука Банаї, правнука Єіїла, праправнука Маттанії, левіта із нащадків Асафа,

¹⁵і він сказав: Уважно слухайте, всі Юдеї, мешканці Єрусалима, — як і ти, царю Йосафате! Так говорить до вас ГОСПОДЬ: Не бійтеся й не жахайтесь цієї численної навали! Адже це не ваша війна, а Божа!

¹⁶Завтра вирушайте проти них! Зараз вони підіймаються схилом Ціц, і ви їх зустрінете на краю долини перед пустелею Єруїл.

¹⁷Проте не вашою справою буде там воювати! Всі Юдеї і мешканці Єрусалима, просто там зупиніться, стійте і спостерігайте за ГОСПОДНІМ порятунком для вас! Не бійтесь і не жахайтесь! Завтра вирушайте проти них, а ГОСПОДЬ буде з вами!

¹⁸Після цього Йосафат схилив свою голову долілиць, тоді як усі Юдеї та мешканці Єрусалима впали перед ГОСПОДОМ, аби поклонитися ГОСПОДУ.

¹⁹В той час левіти з нащадків Кегата разом з нащадками Кораха, піднялись, потужним голосом прославляючи ГОСПОДА, Бога Ізраїлю.

²⁰Піднявшись з-поза ранку, вони вирушили в пустелю Текоя. Але перед тим як йти, Йосафат піднявся й промовив: Послухайте мене, Юдеї і мешканці Єрусалима! Довіртесь ГОСПОДУ, вашому Богові, й будьте спокійні! Вірте Його пророкам, і вам пощастить!

²¹Порадившись з народом, цар поставив ГОСПОДНІХ співців, котрі, одягнуті в святі шати, повинні були йти попереду військових, й, співаючи, говорити такі слова: Прославляйте ГОСПОДА, тому що Його милосердя вічне!

²²І от, щойно вони почали співати гімн хвали і слави, ГОСПОДЬ став воювати з аммонійцями, моавійцями і мешканцями нагір’я Сеір, котрі виступили проти Юдеї, й вони були знищені.

²³Спочатку аммонійці разом з моавійцями напали на мешканців нагір’я Сеір, й почали їх вбивати, дощенту всіх знищуючи. Покінчивши з мешканцями Сеіру, вони повстали одні проти інших і навзаєм знищили самих себе.

²⁴Коли ж Юдеї підійшли до вартової башти, що на початку пустелі, й подивились на той натовп, то побачили самі лише трупи, що лежали на землі, — ніхто не врятувався.

²⁵Коли ж прибули Йосафат зі своїм військом, щоб зібрати здобич, то виявили дуже багато різного майна, одежі та коштовних речей і посуду; вони набрали стільки здобичі, що не могли понести. Здобичі було так багато, що вони збирали три дні.

²⁶А четвертого дня всі зібрались у Долині Благословення, оскільки там вони благословляли ГОСПОДА. Це місце й до цього часу має назву: Долина Благословення.

²⁷нарешті всі Юдеї й мешканці Єрусалима на чолі з Йосафатом вирушили назад й повернулись з радістю в Єрусалим, тому що ГОСПОДЬ подарував їм свято перемоги над своїми ворогами.

²⁸Вони ввійшли в Єрусалим під звуки мелодій на цитрах, арфах і трубах, й урочисто вступили в ГОСПОДНІЙ Храм.

²⁹Після цього Божий страх оволодів усіма царствами сусідніх країн, адже вони почули, що Сам ГОСПОДЬ воював з ворогами Ізраїлю.

³⁰Що ж до царства Йосафата, то воно отримало довколишній спокій, яким наділив його Бог.

³¹Отже, Йосафат і далі владарював у Юдеї. Він зійшов на царський престол, коли йому було тридцять п’ять років, і двадцять п’ять років царював у Єрусалимі. Його матір, на ім’я Азува, була дочкою Шілхи.

³²Він дотримувався дороги свого батька Аси, й не відхиляючись від неї, чинив те, що було до вподоби ГОСПОДУ.

³³Однак капища на узвишшях не були зруйновані, і народ щиро й від усього серця не навернувся до Бога своїх батьків.

³⁴Всі інші оповіді про Йосафата, від початку й до кінця, описані в Спогадах Єгу Сина Ханані, й увійшли в Книгу Царів Ізраїлю.

³⁵Тут лише варто зазначити, що пізніше Юдейський цар Йосафат, об’єднався з Ахазією, сином Ахава, царем Ізраїлю, котрий діяв нечестиво.

³⁶Він співпрацював з ним в побудові кораблів, які могли би плавати до Таршішу. Вони ті кораблі будували в Еціон-Ґавері[30].

³⁷В той час Еліезер, син Додави, з Мареші провістив щодо Йосафата такі слова: Через те що ти об’єднався з Ахазією, ГОСПОДЬ зруйнує твої задуми. Тож кораблі були розбиті в гавані, так і не вийшовши до Таршішу.