Read Ukrainian Contemporary Version 2023 НЕЄМІЇ 5 Bible Online

НЕЄМІЇ 5 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

НЕЄМІЇ 5

¹В той час почалось нарікання народу, особливо серед жінок, на своїх братів, юдеїв.

²Декотрі говорили: Багато з нас віддають своїх синів і своїх дочок у заставу, щоб нам дали зерно для харчування, аби вижити!

³А інші скаржились: Нам доводиться віддавати під заставу наші поля, наші виноградники та наші доми, щоб отримати зерно для їжі під час голоду!

⁴Ще інші говорили: Ми позичаємо гроші на оплату податку цареві, віддаючи під заставу свої поля, та свої виноградники!

⁵Адже наші тіла такі самі, як і тіла наших братів, а наші діти такі ж, як і їхні діти, проте ми змушені віддавати наших синів і наших дочок у неволю, і деякі з наших дочок уже стали невільницями; ми не можемо нічого вдіяти, оскільки наші поля і наші виноградники належать іншим людям.

⁶Почувши такі нарікання і скарги, я дуже обурився.

⁷У своєму сердечному пориві я почав дорікати начальникам і всім заможним, говорячи їм: Позичаючи своєму братові під лихву, ви накладаєте важкий тягар… Тому я скликав проти них велике зібрання,

⁸і сказав їм: Ми змушені були викупляти наших братів-юдеїв, проданих язичницьким народам, а ви продаєте своїх власних братів, — вони змушені продаватися вам! Вони ж мовчали, не знаючи що відповісти…

⁹Тоді я продовжив: Не добра ця справа, яку ви чините! Невже ви не повинні були б краще жити в страху перед вашим Богом, аніж наражатись на ганьбу язичників, наших ворогів?!

¹⁰Сталося так, що я, мої брати, й мої слуги також позичали людям гроші та зерно, тож давайте подаруємо їм цей борг!

¹¹Поверніть же їм негайно їхні поля, їхні виноградники, їхні оливкові сади і їхні доми! Подаруйте їм також відсотки з грошей, зерна, вина й олії, які вони вам винуваті!

¹²І вони відповіли: Повернемо й нічого не будемо від них вимагати! Зробимо так, як ти кажеш! Тоді я покликав священиків, і запропонував усім присягнутись, що учинять згідно з даним словом.

¹³Крім того, обтрусивши свій одяг, я сказав: Так нехай Бог обтрусить кожного чоловіка, з його дому та від нажитого його працею, котрий не дотримається свого слова! Нехай він буде таким же витрушеним і порожнім! І вся громада вигукнула: Амінь! Народ прославив ГОСПОДА, і учинив згідно з обіцяним словом.

¹⁴З того дня, як цар призначив мене намісником у Юдейському краю, тобто від двадцятого року і до тридцять другого року царювання Артаксеркса, — всі дванадцять років, ні я, ані мої брати не користались з утримання, яке мало би належати наміснику,

¹⁵тоді як намісники, котрі були переді мною, пригноблювали народ, забираючи в них хліб та вино, не говорячи вже про сорок срібних шеклів, які намісники отримували; навіть їхні слуги пригнічували людей. Я ж так не чинив, оскільки боявся свого Бога.

¹⁶До того ж, я разом з усіма займався відбудовою стін, як і всі мої слуги, котрі також були задіяні в праці, тому полів ми не набували.

¹⁷І хоч за моїм столом постійно харчувалось сто п’ятдесят чоловік з юдеїв і їхніх начальників, не враховуючи гостей, котрі прибували до нас від навколишніх народів;

¹⁸хоч щодня для цього приготовляли одного вола, шість добірних овець і багато птиці, а кожні десять днів постачали багато всякого вина, — при всьому тому я не домагався належного мені, як наміснику, утримання, адже й без цього безоплатна праця була тяжким тягарем для тих людей.

¹⁹Пам’ятай про мене, мій Боже, на добро мені за все, що я учинив для цього народу.