Read Ukrainian Contemporary Version 2023 ЕСТЕР 2 Bible Online

ЕСТЕР 2 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

ЕСТЕР 2

¹За якийсь час після цих подій, коли гнів царя Ахашвероша ущух, він згадав те, що вчинила Вашті, і що було вирішено щодо неї.

²Тоді придворні царя, котрі йому прислуговували, сказали йому: Нехай би пошукали для царя цнотливих та гарних вродою дівчат.

³І нехай цар призначить у всіх областях свого царства урядників, аби вони зібрали всіх цнотливих, вродливих з вигляду дівчат у замку Сузи в жіночому палаці, під опіку царського євнуха, опікуна жінок, Гегая, і нехай їм дадуть косметичні засоби для прикрашування.

⁴І та дівчина, котра найбільше сподобається цареві, нехай стане царицею замість Вашті. Ці слова сподобались цареві, — і він так учинив.

⁵У замку Сузи жив один юдей, на ім’я Мордехай, син Яіра, онук Шімея, правнук Кіша, з Веніямінового племені.

⁶Він був виселений з Єрусалима в неволю разом із Юдейським царем Єхонією, якого забрав вавилонський цар Навуходоносор.

⁷Він опікувався двоюрідною сестрою на ім’я Гадасса[2], тобто Естер. Вона була круглою сиротою. Після смерті її батька та матері, Мордехай прийняв її за дочку. Дівчина була струнка поставою і вродливою з вигляду.

⁸Так сталося, що коли був проголошений царський наказ, і коли зібрали багато дівчат у замок Сузи під опіку Геґая, то була взята й Естер до царського палацу під опіку Геґая, опікуна жінок.

⁹Дівчина сподобалась йому, й здобула його прихильність, тому він поспішив дати їй потрібні косметичні засоби, та все необхідне для неї; призначив також сім найкращих дівчат — служниць з царського палацу й перемістив її разом зі служницями в найкраще приміщення в жіночому палаці.

¹⁰Проте Естер нічого не говорила ні про свій народ, ані про своє походження, оскільки Мордехай наказав їй цього не казати.

¹¹Щодня Мордехай приходив до двору жіночого палацу, аби довідатись, як себе почуває Естер і що з нею відбувається.

¹²Коли приходила черга кожної з тих дівчат входити до царя Ахашвероша, після закінчення дванадцятимісячного приготування, як належало царським жінкам, — адже саме стільки потрібно було часу на приготування, зокрема: шість місяців тривало змащування мирровою олією і шість місяців пахощами та іншими жіночими засобами догляду за тілом, —

¹³лише після того дівчина входила до царя. Їй давали все, що вона бажала би взяти з собою з жіночого палацу в царський палац.

¹⁴Увечері вона входила, а вранці поверталась до іншого жіночого палацу, під опіку царського євнуха Шаашґаза, охоронця наложниць, і більше вже не входила до царя, хіба що цар нею захоплювався, і міг покликати знову, назвавши на ім’я.

¹⁵А коли настала черга ввійти до царя для Естер, — дочки Авіхаїла, Мордехайового дядька, яку Мордехай прийняв до себе за дочку, — вона не просила нічого, крім того, що їй порадив Геґай, царський євнух, опікун жінок. Естер знаходила прихильність у очах кожного, хто лише з нею зустрічався.

¹⁶Отже, десятого місяця, тобто місяця Тевета, сьомого року царювання Ахашвероша, Естер взяли на царську половину палацу.

¹⁷Цар покохав Естер більше за всіх жінок. Вона здобула його прихильність і ласку понад усіх інших дівчат, і він поклав на її голову царський вінець та оголосив її царицею замість Вашті.

¹⁸Після цього цар справив для всіх своїх вельмож і своїх дворян великий бенкет, — свято на честь Естер; він також оголосив податкові пільги в усіх областях, і з царською щедрістю роздав подарунки.

¹⁹А коли іншим разом збирали дівчат[3], Мордехай сидів біля царської брами.

²⁰Що ж до Естер, то вона й далі не розповідала про своє походження, ані про свій народ, як їй звелів Мордехай. Естер виконувала поради Мордехая, як і тоді, коли була під його опікою.

²¹Якось, коли Мордехай сидів біля царської брами, два царських євнухи, вартові біля дверей, Біґтан і Тереш, розлютившись, шукали можливості здійснити замах на царя Ахашвероша.

²²Ця справа стала відома Мордехаю, і він повідомив про це царицю Естер, а Естер від імені Мордехая розповіла цареві.

²³Справу було досліджено, і встановлено її правдивість. Отже, обох слуг повісили на шибениці. Про це в присутності царя було записано в Літописну Книгу.