Read Ukrainian Contemporary Version 2023 ЙОВА 3 Bible Online

ЙОВА 3 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

ЙОВА 3

¹Першим почав говорити Йов, проклинаючи той день, коли він народився.

²Ось слова Йова:

³Нехай би не було того дня, коли я народився, як і тієї ночі, коли сказали: Зачалась людина!

⁴Нехай би той день став темрявою, і щоб Бог з висоти про нього не згадував, і нехай би над ним ніколи не засяяло світло.

⁵Нехай би його оповила темрява і смерті тінь, нехай би над ним нависла темна хмара, і нехай би світло дня перетворилось на темряву.

⁶Нехай би та ніч була огорнута мороком й нехай би не числилась серед днів року, і нехай не ввійшла б у число місяців!

⁷Нехай би та ніч була безплідною, щоб не почулись у ній вигуки радості!

⁸Нехай би проклинали її ті, котрі проклинають день, і готові розбудити левіятана[4].

⁹Нехай би тієї ночі померкли в темряві зорі і щоби вона не сподівалась на світанок, і нехай би не побачила мерехтіння світанку

¹⁰за те, що не замкнула виходу з лона моєї матері, і не приховала горя від моїх очей.

¹¹Чому я не помер у лоні, або не загинув відразу, як вийшов з лона?

¹²Навіщо прийняли мене коліна? Навіщо мене пригорнули до грудей, щоб я ссав молоко?

¹³Тепер я лежав би й спочивав, спав би і мав би спокій

¹⁴нарівні з царями та мудрецями землі, які споруджують собі гробниці, що з часом також перетворяться в руїни;

¹⁵або з можновладцями, котрі накопичували золото, або наповнювали свої палаци сріблом…

¹⁶Чому я не був похований, як недоношений викидень, — як немовля, яке ніколи не бачило світла?

¹⁷Там нечестивці, що перестали творити злочини; там спочивають знеможені силами.

¹⁸Там же мають спокій ув’язнені, й не чують голосу наглядача.

¹⁹Малий і великий там рівні, а раби звільнені від своїх панів.

²⁰Для чого дано світло нещасним, і життя тим, котрим гірко на душі, —

²¹тим, котрі чекають смерті, а вона не приходить, хоча її шукають більше, ніж захованих скарбів?

²²Вони були би дуже раді та веселились, якби побачили власну могилу.

²³ Для чого життя людині, для якої Бог закрив дорогу і навколо якої одні лише глухі кути?

²⁴Адже мій стогін став моєю їжею для мене, і, наче вода, розливаються мої скарги.

²⁵Адже те, чого я найбільше боявся, навідало мене, і те, що викликало в мене тремтіння, нагрянуло на мене.

²⁶Я ще не заспокоївся й не відійшов від одного, як прийшло нове нещастя.