Read Ukrainian Contemporary Version 2023 ЙОВА 32 Bible Online

ЙОВА 32 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

ЙОВА 32

¹Троє друзів Йова також перестали протирічити, оскільки бачили, що, згідно з його промовами, він вважав себе правим.

²Тоді запалав гнівом Елігу, син Баракела, бузієць[38] з Рамового роду. Він розгнівався на Йова через те, що той, виправдовуючись, вважав себе справедливішим навіть за Бога.

³Він запалився гнівом також і на трьох його друзів за те, що вони не змогли переконати Йова, хоча й вважали його винуватим.

⁴Досі Елігу не встрявав у їхню розмову з Йовом, з поваги, оскільки всі вони були віком старші за нього.

⁵Але, побачивши, що ці троє мужів уже не мають що відповісти, Елігу запалав гнівом.

⁶Отже, тепер цей бузієць Елігу, син Баракела, озвався й сказав: Я наймолодший за віком, а ви всі старші, тому я вагався, побоюючись висловити вам свою думку.

⁷Я вважав: Нехай веде розмову вік, — похилі роки хай висловлюють мудрість.

⁸Насправді ж у людині є Дух[39], і натхнення Всемогутнього, що наділяє її розумом.

⁹Не завжди люди похилого віку є мудрими, і не лише старість здатна зрозуміти правоту.

¹⁰Тому я кажу: Послухайте мене, і я також сповіщу те, що знаю.

¹¹Ось я постійно очікував на ваші чергові промови, прислухався до ваших міркувань. Поки ви шукали належних слів,

¹²я уважно приглядався до вас, проте не було серед вас жодного, хто переконав би Йова, хто відповів би на його переконання.

¹³Тому не варто стверджувати, мовляв: ми знайшли мудрість, — Бог нас навчає, а не людина…

¹⁴Не до мене він скеровував свої промови, тому і я не відповідатиму йому вашими словами!

¹⁵Розгублені, ви більше не відповідали, — вам забракло слів.

¹⁶Невже я мав би чекати тільки тому, що ви мовчали і більше не відповідали?

¹⁷Отже, я також зі свого боку хочу відповісти, — й по можливості висловити те, що знаю.

¹⁸Адже я переповнений словами, — мій внутрішній дух спонукає до цього.

¹⁹Я став, наче закритий бурдюк з молодим вином, що готовий тріснути.

²⁰Оце я висловлюсь, і мені стане легше, відкрию свої уста й промовлю.

²¹Адже я не зважатиму на особу, і не догоджуватиму нікому,

²²бо підлещуватись не вмію, і коли щось не так, нехай мене покарає мій Творець.