Read Ukrainian Contemporary Version 2023 ЙОВА 6 Bible Online

ЙОВА 6 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

ЙОВА 6

¹Відповідаючи Йов сказав:

²О, якби, справді можна було зважити мої страждання, а всі мої нещастя разом покласти на вагу,

³то вони були би важчі за морський пісок, — тому й нерозважливими здаються мої слова.

⁴Адже в мене встромлені стріли Вседержителя, і їхню отруту мусить пити моя душа. Божі жахи спрямовані проти мене.

⁵Хіба реве дикий осел, маючи траву? Хіба реве віл, коли ясла повні паші?

⁶Хіба їдять несмачну їжу без солі? І чи є якийсь смак у соку портулака[5]?

⁷До чого я відмовлявся навіть доторкнутись, те тепер стало для мене гіркою їжею.

⁸О, якби сповнилось моє бажання, і якби Бог здійснив моє прагнення!

⁹Якби ж то Бог зволив мене розчавити, — простягнув Свою руку і вбив мене!

¹⁰Це було б для мене якоюсь потіхою, й відрадою в моїх нещадних муках, позаяк я не зрікся слів Святого.

¹¹Але де взяти сили, щоб витерпіти? І який мій кінець, заради чого варто жити?

¹²Хіба я з каменю, щоб мати силу все витерпіти? Хіба моє тіло мідне?

¹³Невже немає для мене допомоги, і я позбавлений усякого порятунку?

¹⁴Нещасний може очікувати на якесь милосердя від свого друга, навіть якщо цей друг втратив страх перед Вседержителем.

¹⁵Мої ж брати виявились зрадливі, наче весняні потоки, немов струмки, що в полі протікають.

¹⁶Вони темніші від криги, під якою ховається сніг;

¹⁷але з часом ці струмки міліють, і в літню спеку щезають, — зникають, як би їх і не було.

¹⁸Їхні звивисті дороги пролягають аж до пустелі й там пропадають.

¹⁹Їх шукають теманські каравани, на них покладають надію мандрівники з Шеви, —

²⁰проте їхні сподівання виявляються оманливими, щойно вони туди приходять.

²¹Такими й ви стали для мене, — побачили мій жахливий вигляд і злякалися.

²²Хіба я будь-коли просив: Дайте мені, — з ваших достатків заплатіть за мене,

²³або врятуйте мене з рук ворога, чи викупіть мене з рук гнобителів?‥

²⁴Підскажіть мені, і я замовкну, скажіть, у чому моя помилка!

²⁵Справді, болючими бувають справедливі слова, але чого варті оті ваші докори?

²⁶Для чого вигадуєте ви слова для докорів, а слова відчаю страждальця пускаються за вітром?

²⁷Адже ви навіть щодо сироти кидали би жереб і продали би власного друга.

²⁸Тож нині, благаю, згляньтесь наді мною, адже в такому стані я не скажу вам у вічі неправди.

²⁹Тож відступіться й не будьте несправедливі, прислухайтесь до моєї правоти.

³⁰Хіба є якесь лукавство в мене на язику? Хіба я вже втратив смак й не розпізнаю нещастя?