Read Ukrainian Contemporary Version 2023 ЙОВА 7 Bible Online

ЙОВА 7 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

ЙОВА 7

¹Хіба доля людини на землі не підневільна, як військова служба, а його дні, — не є наче дні наймита?

²Як невільник, вона прагне вечірньої тіні і, як наймит, чекає своєї заплати.

³Така й моя доля: місяці марноти й визначені мені ночі болю…

⁴Коли я лягаю, то питаю: Коли я вже встану? А та ніч тягнеться, і я просто лежу сповнений тривогою, аж до ранку.

⁵Моє тіло вкрилось червою та струпами, мов земляною корою; моя шкіра тріскається та гноїться.

⁶Мої дні минають швидше за ткацького човника й безнадійно щезають.

⁷Тож згадай, що моє життя — лише подув вітру, і мої очі вже ніколи не побачать добробуту.

⁸Незабаром мене не побачить навіть око Того, Хто постійно мене бачить. Твої очі, Господи, шукатимуть мене, але мене вже не буде.

⁹Наче хмара, що розвіюється й зникає, так стається із тим, хто сходить до шеолу, — він звідти вже більше не виходить.

¹⁰Він ніколи не повернеться до власного дому, і місце, де він жив, його не впізнає.

¹¹Тому я не можу більше стримувати моїх уст, а говоритиму в жалю мого духа, і скаржитимусь у гіркоті своєї душі.

¹²Хіба я є морем, чи якоюсь морською потворою, що Ти ставиш проти мене вартових?

¹³Іноді я кажу: Мене потішить моя постіль, нехай моє ліжко забере мої роздуми.

¹⁴Але Ти мене лякаєш снами і викликаєш у мене тривогу привидами…

¹⁵Тоді я волів би, щоб мене задушили, — краще вже смерть, ніж біль у кістках.

¹⁶Мені обридло життя, — не буду ж я жити вічно. Залиши мене, адже мої дні — марнота.

¹⁷Бо що таке людина, що Ти її так звеличив, і приділяєш їй стільки уваги?

¹⁸Ти відвідуєш її щоранку, і щохвилини випробовуєш її?

¹⁹Коли, нарешті, Ти відвернешся від мене, і відпустиш мене, аби я міг хоч проковтнути свою слину?

²⁰Навіть якщо я згрішив, то що я тим заподіяв Тобі, Стороже над людьми? Для чого Ти мене перетворив у Свою мішень, що я став для себе тягарем[6]?

²¹І чому Ти не прощаєш мого гріха й не зітреш моєї провини? Адже коли я незабаром ляжу в землю, Ти почнеш мене шукати, — та мене вже не буде…