Read Ukrainian Contemporary Version 2023 ЙОВА 9 Bible Online

ЙОВА 9 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

ЙОВА 9

¹Відповідаючи, Йов промовив:

²Це правда! Я знаю, що так воно є. Але як смертній людині виправдатись перед Богом?!

³Якщо би хто вирішив сперечатися з Ним, то Він би Йому не відповів на жодне з тисячі питань.

⁴Адже Він — мудрий серцем і могутній силою; хто може Йому протистояти й залишитись неушкодженим?

⁵Він переносить гори, і їх не впізнати; Він у Своєму гніві їх перевертає.

⁶Він рухає землею на її місці, так що її основи хитаються.

⁷Він наказує сонцю, і воно перестає світити, кладе Свою печатку на зорі.

⁸Він Сам розпростер небеса й ступає по морських хребтах.

⁹Він створив Велику Ведмедицю, Оріон, Плеяди та південні сховища зір[7],

¹⁰Він чинить великі й незбагненні речі та чудеса, яким немає ліку.

¹¹Ось Він проходить біля мене, але я Його не бачу. Він мене промине, а я й не зауважу Його.

¹²Якщо Він щось забере, хто Його примусить повернути? Хто Йому може сказати: Що Ти робиш?

¹³Бог Свого гніву не відвертає, — перед Ним схиляються навіть служителі Рахава[8].

¹⁴Як же тоді я мав би Йому відповідати, і які відносно Нього підібрати слова?

¹⁵Навіть як би я і був правий, не отримав би відповіді, тому я лише благав би мого Суддю про помилування.

¹⁶І хоча би я кликав, і Він мені відповів, я не повірив би, що Він до мене прислухався.

¹⁷Він мене бурею розтер на порох і намножує без причини мої рани, —

¹⁸не дозволяє мені відпочити, а пересичує мене гіркотою.

¹⁹Коли йдеться про силу, то Він Всемогутній, а якщо — про суд, то хто Його покличе на мій судовий позов?

²⁰Якщо я навіть був би правий, то мої ж уста мене осудять; і якщо я оголошую себе невинуватим, Він доведе мою провину.

²¹Так, я невинуватий, проте я сам себе не знаю, і не радий своїм життям!

²²Тому й кажу: Все одно і праведного, і злочинця Він губить.

²³І якщо зненацька бич Божого гніву приносить смерть, над відчаєм праведних Він посміюється.

²⁴Коли якусь країну віддано в руки нечестивого, Він закриває очі її суддів. А якщо це не Він, то хто ж?‥

²⁵Мої дні мчать швидше гінця, — пробіжать, так і не побачивши чогось доброго.

²⁶Вони проминають, наче лодки з папірусного очерету, — неначе орел, що падає на здобич.

²⁷А якби я вирішив: забуду про мої скарги, зміню свій зовнішній вигляд і буду веселим,

²⁸то мої муки змушують мене тремтіти, і я знаю, що Ти не вважатимеш мене невинуватим…

²⁹Отже, якщо я все одно маю бути винуватим, то навіщо надаремно мені мучитись?

³⁰Бо хоча б я вмився сніговою водою і вимив милом свої руки,

³¹то й тоді Ти мене вкинув би у яму з багном, — і мною гидував би навіть мій одяг.

³²Адже Бог — не є людиною, як я, щоб я міг Йому відповідати, і ми разом могли стати перед судом.

³³Немає між нами і посередника, котрий поклав би на нас обох свою руку.

³⁴Нехай Він лише забере від мене Свою палицю, і нехай мене більше не тривожить страх перед Ним,

³⁵тоді я говоритиму, і не боятимусь Його, тому що я не такий перед самим собою.