Read Ukrainian Contemporary Version 2023 ЄРЕМІЇ 2 Bible Online

ЄРЕМІЇ 2 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

ЄРЕМІЇ 2

¹Було до мене ГОСПОДНЄ слово такого змісту:

²Іди і проголоси в Єрусалимі такі слова: Так говорить Господь! Я пам’ятаю ласки твоєї юності й любов твоїх заручин, коли ти (дочко Сіону) ходила за Мною в пустелі, в незасіяній землі.

³Ізраїль — Святиня ГОСПОДНЯ, як Його первоплід[1]. Усі, хто посмів би на них зазіхнути, вважалися б злочинцями, і їх спіткало би нещастя, — говорить ГОСПОДЬ.

⁴Тому послухай же ГОСПОДНЬОГО слова, рід Якова та всі родини нащадків Ізраїля!

⁵Так говорить ГОСПОДЬ: Яку кривду знайшли в Мені ваші батьки, котрі так далеко відійшли від Мене, потягнувшись за марнотою настільки, що самі стали марнотою?

⁶Вони навіть не питають: Де ГОСПОДЬ, Котрий вивів нас із єгипетського краю; Котрий провадив нас по пустелі, — через голі рівнини та гірські ущелини, через безводну землю і морок смертних тіней, — землею, якою ніхто ніколи не ходив, і яку не заселяли люди?

⁷Я вас впровадив до плодючого краю, аби ви споживали його плоди і користувалися його благами. Ви ж, прийшовши туди, опоганили Мою землю, — Мою спадщину перетворили на гидоту!

⁸Священики не питають: Де ГОСПОДЬ? Навіть ті, котрі на варті дотримання Закону, Мене не знають; ваші пастирі збунтувались проти Мене, а пророки віщують в ім’я Ваала й дотримуються того, що не приносить жодної користі!

⁹Тому Я буду судитися з вами, — говорить ГОСПОДЬ, — судитимусь і з вашими онуками.

¹⁰Підіть хоча б на Кіттімські острови[2] і подивіться; пошліть до Кедару, й докладно придивіться та довідайтесь, чи траплялось у них щось подібне!

¹¹Чи поміняв якийсь з народів своїх богів, хоч вони — зовсім не боги?! Мій же народ поміняв свою славу на те, від чого немає жодної користі.

¹²Жахніться від цього, небеса, і здригніться від приголомшуючої вістки, — говорить ГОСПОДЬ.

¹³Адже два злочини Мій народ учинив: вони Мене, Джерело живої води, відкинули, і видовбали свої водойми, — водоймища діряві, які не здатні утримувати воду.

¹⁴Хіба Ізраїль став рабом, або він у рабстві народився? Чому ж він став здобиччю?

¹⁵На нього ричать левчуки, посилюючи свій голос, — вони перетворюють його землю в пустелю, а його спалені міста залишились без мешканців.

¹⁶Навіть мешканці Нофа (Мемфіса) та Тахпанхеса пасуться на тімені твоєї голови.

¹⁷Хіба не ти сам навів усе це на себе через те, що ти залишив ГОСПОДА, твого Бога, коли Він провадив тебе вірною дорогою?

¹⁸От і тепер, для чого тобі дорога в Єгипет? Може напитись води з Шіхору (Нілу)? А чому ти йдеш в Ассирію? Щоб попити води з Ріки (Євфрату)?

¹⁹Тебе покарає власний злочин, і твоє відступництво стане тобі докором. Тож пізнай і усвідом, як це для тебе погано й гірко залишити свого Господа, твого Бога! На жаль, у тебе немає страху переді Мною, — говорить мій Владика ГОСПОДЬ Саваот.

²⁰Адже в давнину Я розбив твоє ярмо, розтрощив твої кайдани, і ти (дочко Сіону) обіцяла: Не служитиму ідолам! Але ти знову на кожному високому пагорбі й під усяким крислатим деревом, розлігшись, віддаєшся розпусті!

²¹ Ти забуваєш, що це Я тебе посадив, як добірну виноградну лозу з вишуканого насіння. Як же ти в Мене перетворилась на звироднілий кущ чужої виноградної лози?

²²Тому, хоч би ти вмивалась лужною водою та вживала багато мила, проте брудна пляма твого беззаконня переді Мною залишиться, — говорить Мій Владика ГОСПОДЬ.

²³Ти можеш заперечувати, мовляв: Я не опоганилась, і не ходила за Ваалами? Подивись на свої вчинки в долині, й усвідом, що ти натворила, вертлява верблюдице, кривуляючи своїми дорогами!

²⁴Ти, як дика ослиця, яка звикла до пустелі і яка в своїй невгамовній пристрасті втягує ніздрями вітер. Хто її зможе втримати в час збудження? Проте кожен, хто її забажає, без труда знайде у місяці її пожадання.

²⁵Отож, зупинись, щоб не залишитись босою, і не пересохло від спраги твоє горло! Але ти заперечуєш: Це, мовляв, даремна річ! Адже я покохала чужих богів і за ними піду!

²⁶Як буває соромно злодієві, коли його схоплять на місці злочину, так соромно буде домові Ізраїля, — всім: їхнім царям, їхнім можновладцям, їхнім священикам і їхнім пророкам.

²⁷Адже всі вони кажуть дерев’яному ідолу: Ти — мій отець! — як і кам’яному: Ти нас породив! До Мене ж вони повернулись спиною, а не обличчям, хоча в час своєї недолі кликатимуть до Мене: Устань і спаси нас!

²⁸А де ж твої боги, яких ти собі наробила, дочко Сіону? Нехай встануть і, якщо зможуть, нехай тебе врятують, коли трапиться лихо! Адже, скільки в тебе міст, Юдеє, стільки в тебе і богів!?

²⁹Навіщо сперечаєтесь зі Мною? Ви всі повстали проти Мене, — говорить ГОСПОДЬ.

³⁰Надаремно Я карав ваших дітей, адже вони так і не сприйняли Моєї науки. Ваші мечі знищували ваших пророків, наче хижі леви.

³¹О ви, нинішнє покоління, послухайте ГОСПОДНЄ слово: Хіба Я був для Ізраїлю пустелею або землею глибокої темряви? Чому Мої люди кажуть: Ми вільні йти, куди захочемо, і до Тебе вже не повернемось?!

³²Хіба може дівчина забути свої прикраси, чи наречена — своє вбрання? Але Мій народ Мене забув уже дуже давно.

³³Як же вправно ти вибираєш дорогу, шукаючи кохання!? У цій справі ти можеш навчити навіть і злочинців.

³⁴Адже на по́лах твоєї одежі можна знайти кров убогих невинних людей, якої Я не знайшов навіть у зломників[3], але, незважаючи на це,

³⁵ти кажеш: Невинна я, і Його (Божий) гнів мене мине! Але Я свідчитиму проти тебе на суді, хоча б тому, що ти говориш: Я не згрішила.

³⁶Яка ж ти необачна у виборі своєї дороги! Завдасть тобі сорому Єгипет, не менше ніж осоромила тебе Ассирія.

³⁷Ти вийдеш звідти, вхопивши руками свою голову, оскільки ГОСПОДЬ відкинув тих, на кого ти покладала надію, і тобі з ними не пощастить.