Read Ukrainian Contemporary Version 2023 ЄРЕМІЇ 34 Bible Online

ЄРЕМІЇ 34 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

ЄРЕМІЇ 34

¹Слово, яке отримав Єремія від ГОСПОДА, коли вавилонський цар Навуходоносор, разом з усім своїм військом, і всіма підвладними йому царствами землі, та підкореними ним народами, виступив проти Єрусалима та проти всіх його міст[44], було такого змісту:

²Так говорить ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю: Піди й звернись до Юдейського царя Седекії з такими словами: Так говорить ГОСПОДЬ: Ось Я віддаю це місто в руки вавилонського царя, який спалить його вогнем.

³Не врятуєшся з його рук і ти, а, безперечно будеш схоплений, і відданий у його руки, — ти дивитимешся в очі вавилонського царя, і розмовлятимеш з ним віч-на-віч, після чого тебе відправлять до Вавилона.

⁴Тож вислухай, Юдейський царю, Седекіє, провіщення ГОСПОДНЄ. Ось що каже тобі ГОСПОДЬ: Ти не помреш від меча!

⁵Помреш ти у мирі, і як кадили ладаном по смерті твоїх батьків, тобто попередніх царів, які були перед тобою, так кадитимуть фіміамом і для тебе, ридаючи: «О, яке горе, володарю!». Адже провістив це Я, — говорить Господь.

⁶Пророк Єремія переказав усі ці слова Юдейському цареві Седекії в Єрусалимі.

⁷Отже, військо вавилонського царя воювало проти Єрусалима та проти всіх інших міст Юдеї, зокрема проти Лахіша та проти Азека, оскільки з усіх Юдейських міст лише вони залишалися укріпленими містами.

⁸Слово, яке було до Єремії від ГОСПОДА, після того як цар Седекія уклав Заповіт з усім народом Єрусалима, проголошуючи всім рабам свободу, за яким

⁹кожен повинен був звільнити свого раба-єврея, і кожен — свою невільницю-єврейку, аби ніхто не примушував свого брата (сестру) з юдеїв служити йому.

¹⁰З цим погодились усі вельможі та весь народ, що увійшли в Заповіт, щоб кожний відпустив свого раба і кожний свою невільницю на свободу, аби ті більше їм не служили. Вони послухалися і відпустили.

¹¹Але незабаром передумали й примусили своїх рабів і невільниць, яких повідпускали на волю, повернутись, — вони знову їх уневільнили як рабів і невільниць.

¹²Після цього знову було ГОСПОДНЄ слово до Єремії від ГОСПОДА такого змісту:

¹³Так говорить ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю: Того дня, коли Я виводив ваших батьків з єгипетського краю, — справжнього невільницького дому, — Я уклав з ними Заповіт, домовившись:

¹⁴Після закінчення семи років кожен з вас відпустить на свободу свого брата єврея, який був проданий тобі й шість років був твоїм рабом, — відпустиш його від себе на волю. Але ваші батьки не звернули на це уваги й не послухались Мене.

¹⁵Тепер нарешті ви навернулися і вчинили справедливо переді Мною, проголосивши свободу, — кожен для свого ближнього, уклавши з цього приводу Заповіт перед Моїми очима в Храмі, в якому проголошується Моє Ім’я.

¹⁶Але ж ви порушили своє рішення! Ви зганьбили Моє Ім’я, повернувши своїх рабів і своїх невільниць, — тих, кого ви самі звільнили за їхнім бажанням, — примусивши їх знову бути вашими рабами й невільницями.

¹⁷Тому так говорить ГОСПОДЬ: Ви Мене не послухали, як обіцяли, щоб кожен оголосив справжню свободу своєму братові й своєму ближньому. Тому тепер Я оголошую вам, — це сказано ГОСПОДОМ, — свободу загинути від меча, від моровиці й від голоду. Я учиню вас жахливим прикладом для всіх царств землі.

¹⁸Я сприятиму, аби з тими людьми, котрі уклали зі Мною Заповіт, а потім його порушили, не виконуючи умов Заповіту, було так, як з тим телям, яке розсікають пополам, і проходять між його розсіченими половинками[45].

¹⁹ Всіх можновладців Юдеї та можновладців Єрусалима, євнухів-царедворців і священиків, — всіх людей краю, котрі, фактично, також пройшли між двома розсіченими частинами теляти,

²⁰Я віддам у руки їхніх ворогів, — у руки тих, котрі бажають їхньої смерті, так що їхні трупи стануть їжею для небесних птахів та диких звірів.

²¹А Юдейського царя Седекію та його вельмож Я також віддам у руки їхніх ворогів та в руки тих, котрі зазіхають на їхнє життя, — в руки війська вавилонського царя, яке від вас відступає[46].

²²Адже Я видам наказ, — говорить ГОСПОДЬ, — і поверну їх до цього міста, — вони знову воюватимуть проти нього, захоплять його, і спалять його. Стосовно ж інших Юдейських міст, то вони будуть так само спустошені й залишаться без мешканців.