Read Ukrainian Contemporary Version 2023 ЄРЕМІЇ 50 Bible Online

ЄРЕМІЇ 50 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

ЄРЕМІЇ 50

¹Слово, яке ГОСПОДЬ провістив через пророка Єремію про Вавилон та про халдейську країну.

²Сповістіть народам й проголосіть, — підніміть стяг і повідомте, — не втаюйте, а скажіть: Вавилон завойований, — їхній бог Бел осоромлений, Меродах потрощений, і зганьблені всі інші його кумири, розбиті його ідоли-боввани.

³Адже проти нього виступить народ із півночі. Він оберне цей край на пустелю без мешканців, — ні людини, ні скотини, — всі повтікають і щезнуть.

⁴У певні дні того часу, — говорить ГОСПОДЬ, — приходитимуть нащадки Ізраїля, разом з поколінням Юди, — вони будуть ходити й плакати, шукаючи ГОСПОДА, свого Бога.

⁵Вони питатимуть дорогу до Сіону, і, звертаючи в його бік свої погляди, говоритимуть один одному: ходімо й приєднаймося до Господа Бога через вічний Заповіт, який відтепер вже не забудемо.

⁶Мій народ був заблудлою отарою, — їхні пастирі звели їх на манівці й загнали на гори, де вони тинялись з гори на пагорб, забувши про свою кошару.

⁷Усі, що їх зустрічали, пожирали їх, а їхні вороги говорили: Це не наша провина, що вони згрішили проти ГОСПОДА, — перед оселею правди і ГОСПОДОМ — надією своїх батьків.

⁸Тож втікайте з Вавилону, — з халдейського краю, виходьте першими, — будьте, як козли-вожаки, що йдуть перед отарою.

⁹Адже Я розбуджу й підніму проти Вавилону багато великих народів із північних країв. Вони вишикуються і виступлять проти нього. Їхня зброя, — стріли вправних воїнів, — не повертаються, не влучивши в ціль. Таким чином він (Вавилон) буде ними здобутий.

¹⁰Халдея стане здобиччю й усі, котрі її грабуватимуть, наситяться, — говорить ГОСПОДЬ.

¹¹Ви раділи й тішилися, грабуючи Мою спадщину. Ви підскакували, як жваві телята на луках, іржали, наче жеребці.

¹²Вельми засоромиться ваша матір, — зганьблена буде та, що вас народила! Вона (Халдея) стане останньою серед народів, — пустелею та сухою землею, диким степом…

¹³Від ГОСПОДНЬОГО гніву вона обезлюдніє й перетвориться на руїни. Кожен, хто проходитиме через Вавилон, жахатиметься, і буде лише посвистувати, дивлячись на завдані йому рани.

¹⁴Тож вставайте, вишикуючись рядами навколо Вавилона, — всі з натягнутими луками. Стріляйте у нього, не щадячи стріл, тому що він згрішив проти ГОСПОДА.

¹⁵З усіх боків здіймайте проти нього бойові окрики. Підіймаючи вгору руки, вони здаються, — падають його фортеці, розвалюються його стіни… Так здійсниться проти нього помста від ГОСПОДА! Учиніть йому так, як він чинив з вами.

¹⁶Знищуйте у Вавилоні і сіяча, і того, котрий готує на час жнив серпа. Рятуючись від лютості меча, нехай усі повертаються до свого народу, — кожен утікає до свого краю!

¹⁷Ізраїль — як розпорошена отара, яку розігнали леви. Першим пожирав його ассирійський цар, а останнім обгриз його кості вавилонський цар Навуходоносор.

¹⁸Тому так говорить ГОСПОДЬ Саваот, Бог Ізраїлю: Я відплачу вавилонському цареві і його країні так, як Я покарав ассирійського царя,

¹⁹і поверну Ізраїль на його пасовиська, — він буде пастися на Кармелі й Башані, насичуючись на горах Єфрема та Гілеаду.

²⁰Певного часу тих днів шукатимуть провин Ізраїлю, але їх не знайдуть; так само й гріхів у Юди не буде, оскільки Я прощу (виправдаю) тих, кого Я пощадив, — говорить ГОСПОДЬ.

²¹Виступай проти краю Мератаїм, а також на мешканців Пекоди[71]. Руйнуй і винищуй усіх до останнього, — говорить ГОСПОДЬ, — і роби усе так, як Я тобі наказав.

²²Гуркіт війни по всій країні й велике спустошення…

²³Яким же розбитим і потрощеним виявився молот усієї землі? Як Вавилон став страхіттям серед народів?

²⁴Я поставив на тебе пастку, і ти опинився в ній, Вавилоне, хоч ти й не усвідомлюєш цього. Тебе знайшли й схопили, оскільки ти повстав проти ГОСПОДА.

²⁵Господь відкрив Свій арсенал зброї і взяв звідти знаряддя Свого гніву, адже у мого Владики, ГОСПОДА Саваота, є важлива справа в халдейському краю.

²⁶Виступайте проти нього з усіх країв землі, відкривайте його комори, скидайте все, що в них, на купу, наче снопи, і знищуйте все дощенту, аби не залишилось у нього нічого.

²⁷Знищіть усіх його волів, — нехай ідуть на страту. Горе їм, бо прийшов їхній день, — час їх відплати.

²⁸Чути голоси біженців, котрі врятувалися з вавилонського краю, щоб сповістити на Сіоні про відплату ГОСПОДА, нашого Бога, — помсту за Його Храм.

²⁹Скликайте проти Вавилона численних стрільців, котрі вправно натягують луки. Ставайте навколо нього осадою, аби ніхто не врятувався. Відплатіть кожному, згідно з його вчинками, — як робив він, так зробіть і йому, тому що він у своїй гордині виступив проти ГОСПОДА, Святого Ізраїлевого.

³⁰Тому його юнаки поляжуть на його майданах, — того дня загине все його військо, — говорить ГОСПОДЬ.

³¹Я виступаю проти тебе, пихатий зухвальцю, — говорить мій Владика, ГОСПОДЬ Саваот, — адже надходить твій день — час твоєї відплати.

³²Отже, спотикнеться гордовитий, і впаде, так що нікому буде його підняти. Я запалю вогонь у його містах, який пожере навіть усі його околиці.

³³Так говорить ГОСПОДЬ Саваот: Нащадки Ізраїля разом з поколінням Юди нині поневолені, а ті, що їх полонили, міцно їх утримують, відмовляючись їх відпускати.

³⁴Але Викупитель могутніший, ГОСПОДЬ Саваот — Його Ім’я. Безперечно, Він заступиться за них на суді, аби дати спокій їхній країні, й сповнить тривогою мешканців Вавилона.

³⁵Меч повернеться проти халдеїв, — говорить ГОСПОДЬ, — і проти всіх громадян Вавилону, проти його можновладців, і проти його мудреців.

³⁶Меч навис над ворожбитами, — вони збожеволіють; меч над його потужними рицарями, — злякаються і вони.

³⁷Меч впаде на його коней, на його колісниці й на всіх чужоземців, котрі поміж ними, — вони також стануть, наче полохливі жінки[72]. Меч впаде і на його скарбниці (банки), які будуть пограбовані.

³⁸Посуха вдарить на його водні джерела, які повисихають, адже це земля ідолів-бовванів, через страх перед якими вони божеволіють.

³⁹Тому оселяться там (у Вавилоні) звірі пустелі разом із шакалами, — житимуть у ньому страуси, але вже повіки він не буде заселеним, — і з роду в рід там не мешкатиме людина.

⁴⁰Як Бог зруйнував Содом і Гоморру, разом із сусідніми поселеннями, — говорить ГОСПОДЬ, — так ніхто не мешкатиме й там, — жодна людина в ньому не поселиться.

⁴¹Ось наближаються люди із півночі, — вельми численний народ з багатьма своїми царями — вирушать вони з різних країв землі.

⁴²Вони міцно тримають у руках луки та списи. Жорстокі й немилосердні, вони ревуть, наче море, несучись на своїх конях, — всі озброєні, як одна людина, й рвуться у бій проти тебе, дочко Вавилона!

⁴³Почув про них вавилонський цар, й опустились його руки, — його охопив страх і пройняли болі, наче породіллю.

⁴⁴А ось і він (завойовник) виходить, наче лев, з темних чагарників Йордану на соковиті луки, але Я миттєво прожену його звідти, а Свого обранця над ними поставлю. Адже хто подібний до Мене, щоб Мене кликати на суд? Хто той пастир, котрий встояв би переді Мною?

⁴⁵Тому послухайте ГОСПОДНЮ Постанову, яку Він прийняв щодо Вавилона, та Його (Господні) задуми, які Він має про халдейський край: Потягнуть у полон навіть найменших з отари, і в них на очах спустошать їхнє пасовисько (житло).

⁴⁶Від галасу під час здобуття міста Вавилона здригнеться земля, — зойки людей буде чути далеко поміж народами…