Read Ukrainian Contemporary Version 2023 ЄРЕМІЇ 51 Bible Online

ЄРЕМІЇ 51 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

ЄРЕМІЇ 51

¹Так говорить ГОСПОДЬ: Ось Я здійму проти Вавилона й проти мешканців Халдеї[73] нищівний вітер.

²І пошлю проти міста Вавилона чужинців, на зразок віяльників, які пустять його за вітром і спустошать його край, нападаючи на нього в час недолі з усіх боків.

³Тож нехай лучник тугіше натягує свою тятиву, і нехай одягне свою кольчугу! Не щадіть його юнаків, — знищіть усе його військо!

⁴Нехай вони падають ураженими на халдейську землю, — прошитими стрілами на майданах Вавилона.

⁵Хоч земля Ізраїлю та Юди сповнена беззаконням проти Святого Ізраїлевого, проте вона все ж не залишалася овдовілою відносно свого Бога, Господа Саваота!

⁶Втікайте з-посеред Вавилона, і кожен нехай рятує своє життя, аби вам не загинути за його провини, оскільки настав час ГОСПОДНЬОЇ помсти. Він відплатить йому за його вчинками.

⁷Золотою чашею в руках ГОСПОДА був Вавилон, від якої впивалася вся земля. Від його (Вавилона) вина п’яніли народи, чому й божеволіли.

⁸Але зненацька Вавилон упав, перетворившись на руїни. Сумуйте за ним, візьміть бальзаму для його ран, може якось вдасться його вилікувати!?

⁹Ми лікували Вавилон, але він невиліковний. Залишіть його, і давайте вирушимо кожен у свій край, адже над ним звершується виголошений Небом вирок і сягає аж до хмар.

¹⁰Господь довів на суді справедливість нашої справи. Підемо ж і сповістимо на Сіоні, що учинив ГОСПОДЬ, наш Бог!

¹¹Гостріть стріли, наповнюйте ними сагайдаки. ГОСПОДЬ збудив дух у мідійських царів, адже Його задум спрямований проти Вавилона, аби його знищити. Це ГОСПОДНЯ відплата, помста за Його Храм.

¹²Підніміть стяг проти стін Вавилона! Зміцніть дозір спостерігачів[74], поставте вартових, підготуйте засідку, тому що ГОСПОДЬ виконає все, що задумав, і що провістив стосовно мешканців Вавилона.

¹³Ти, що мешкаєш понад великими водами та володієш незліченними скарбами, — пам’ятай: наближається твій кінець, — міра твоєї жадібності наповнилась!

¹⁴ГОСПОДЬ Саваот присягнувся Собою: Безумовно, Я сповню тебе людьми, наче сараною, й над тобою пролунає їхній переможний клич.

¹⁵Коли Той, Котрий створив землю Своєю силою й облаштував Всесвіт Своєю мудрістю, і Своїм розумом розпростер небеса,

¹⁶загримить Своїм голосом, — негайно зашумлять у небі води, — піднімуться від країв землі хмари, і разом зі зливою заіскряться блискавки, — з невідомих для людей Його сховищ виривається вітер.

¹⁷Нерозумною стає кожна людина у своїй мудрості, якщо не усвідомлює, що кожен золотар на сором собі робить ідола, оскільки вилита ним статуя — обман, позаяк в собі не має життя.

¹⁸Всі вони — марнота, виготовлені хіба що на осміяння, бо в час відплати вони загинуть.

¹⁹Не такою є доля Якова, адже його частка — Творець усього, а Ізраїль — плем’я його спадщини, — ГОСПОДЬ Саваот Його Ім’я.

²⁰ Вавилон же — Мій молот, знаряддя війни, — ним Я караю народи й ним знищую царства.

²¹Тобою, Вавилоне, Я вражаю коня та його вершника, — тобою розбиваю колісницю та її візника;

²²тобою вражаю чоловіка та жінку й тобою знищую старого та молодого, юнака й дівчину;

²³тобою вражаю пастиря та його стадо, й тобою вражаю рільника та його упряжку з волами, — зрештою тобою караю володарів та їхніх вельмож.

²⁴Але на ваших очах Я відплачу Вавилонові та всім мешканцям Халдеї за всі їхні злочини, які вони учинили на Сіоні, — говорить ГОСПОДЬ.

²⁵Ось Я виступаю проти тебе, нищівна горо, — говорить ГОСПОДЬ, — яка нищила всю землю! Я простягаю проти тебе Свою руку, й скину тебе зі скелі, перетворивши тебе на обгорілу гору.

²⁶Вже не візьмуть (не витешуть) з тебе наріжного каменя, або каміння на фундамент, адже ти будеш вічною руїною, — говорить ГОСПОДЬ.

²⁷Підійміть військові стяги по всій землі, затрубіть у труби між народами, визначте[75] на війну з ним народи, закличте до боротьби з ним царства Арарату, Мінні й Аскеназу[76], — призначте проти нього головнокомандуючого, виставіть кінноту, що була б як наїжачена колючками сарана.

²⁸Крім того, відокремте (освятіть) проти нього народи, — царів мідійських, — їхніх намісників, усіх його можновладців, а також кожний підвладний їм край.

²⁹Здригнеться земля, й затремтить, як від болю, тому що ГОСПОДЬ виконає Свій задум щодо Вавилона, аби перетворити вавилонський край на пустелю без мешканців.

³⁰Вавилонські лицарі перестануть воювати й сидітимуть у фортецях, — їхні сили вичерпані, і вони стануть, наче полохливі жінки; його оселі будуть спалені, а його засуви — зламані.

³¹Гонець біжить назустріч іншому гінцю, і вісник — назустріч іншому вісникові, аби повідомити вавилонському цареві, що його столиця оточена з усіх боків і здобута ворогами.

³²Всі броди[77] захоплені, болота вкриті тростиною (очеретом), спалені вогнем, тому його воїнів-захисників охопив жах.

³³Адже так говорить ГОСПОДЬ Саваот, Бог Ізраїлю: Вавилонська дочка уподібнилась до току перед молотьбою, — незабаром наступить для неї час жнив!

³⁴Вавилонський цар Навуходоносор мене пожирав і нищив, відкинув мене, як спорожнілий посуд, — проковтнув мене, як морське чудовисько, наповнивши своє черево моїми ласощами, — і нарешті викинув мене.

³⁵Насильство, завдане мені, й мої страждання лежать на Вавилоні, — каже колишній мешканець Сіону. Моя кров — на халдейських громадянах, — підтвердить Єрусалим.

³⁶Тому так говорить ГОСПОДЬ: Ось Я заступлюсь у твоїй справі й на суді відплачу за тебе, — і перетворю його море на пустелю, осушу його водні джерела.

³⁷Вавилон перетвориться на купу руїн, — стане лігвищем шакалів, страхіттям і посміховиськом без мешканців.

³⁸Заревуть усі разом, як леви, — скиглитимуть, як молоді левенята.

³⁹Коли вони розгарячаться, Я справлю для них бенкет і впою їх до божевілля. Вони заснуть вічним сном і не прокинуться, — говорить ГОСПОДЬ.

⁴⁰Я поведу їх, як ягнят, — як баранів з козлами на жертовне заклання.

⁴¹Отже, впаде Вавилон[78], — буде підкорена гордість всієї землі! Вавилон стане страхіттям між народами.

⁴²Море підійметься над Вавилоном, — бурхливі хвилі накриють його.

⁴³Його міста стануть пустелею, — сухою землею і порожнім степом, куди не ступить нога людини, й ніхто ніколи не поселиться.

⁴⁴Я покараю вавилонського бога Бела і вихвачу з його пащі те, що він пожирав. Більше ніколи не будуть до нього збиратись народи, а вавилонська стіна впаде.

⁴⁵Виходь з-поміж нього, Мій народе, і нехай кожен з вас рятує своє життя від полум’яного гніву ГОСПОДА.

⁴⁶Не падайте духом і не лякайтесь різних чуток, які розпускаються по краю. Адже одного року буде розповсюджуватись одна чутка, а другого — ходитиме інша поголоска. В країні почнеться насильство, коли один вельможа повставатиме на іншого вельможу.

⁴⁷Ось чому наближається час, коли Я покараю вавилонських ідолів. Увесь його край вкриється ганьбою, оскільки скрізь лежатимуть вбиті люди.

⁴⁸Тоді небеса, земля і все, що на них, зрадіють, дізнавшись про кінець Вавилону, тому що з півночі вирушать на нього руйнівники, — говорить ГОСПОДЬ.

⁴⁹Вавилон мусить впасти за вбитих у Ізраїлі, як за панування Вавилону падали вбиті по всій землі.

⁵⁰Ви, врятовані від меча, йдіть і не зупиняйтесь! Ті, що опинились далеко на чужині, не забувайте ГОСПОДА, і нехай думка про Єрусалим зберігається у вашому серці.

⁵¹Нам було соромно, коли ми слухали про знущання над нами, — ганьбою вкривались наші обличчя, коли чужинці вдерлись у святий ГОСПОДНІЙ Храм.

⁵²Тому надходить час, — говорить ГОСПОДЬ, — коли Я знищу його (Вавилона) бовванів, а по всьому його краю стогнатимуть поранені.

⁵³Адже хоча б Вавилон піднявся на небо, і хоч би укріпився своєю силою на височині, то й тоді нагрянуть на нього від Мене спустошувачі, — говорить ГОСПОДЬ.

⁵⁴З Вавилону доноситься голосіння, — звуки великого руйнування з халдейського краю!

⁵⁵Незабаром ГОСПОДЬ знищить Вавилон і тоді стихне його невмовкаючий гамір. Хоча би буруни халдеїв вирували, як великі води, утворюючи гучне клекотіння,

⁵⁶на Вавилон прийде руйнівник, — його (Вавилону) воїни будуть захоплені в полон, а їхні луки будуть поламані, позаяк ГОСПОДЬ є Богом відплати. Він карає по заслузі.

⁵⁷Я до сп’яніння напою його можновладців, — його мудреців, його намісників, його урядовців і його воїнів. Вони заснуть вічним сном і вже не прокинуться, — говорить Цар, на Ім’я ГОСПОДЬ Саваот!

⁵⁸Так говорить ГОСПОДЬ Саваот: Широкі стіни Вавилона таки будуть зруйновані, а його високі брами будуть спалені вогнем, так що надаремно працювали цілі народи, а племена виснажувались, будуючи для вогню…

⁵⁹А ось слова, які заповів пророк Єремія Серайї, синові Нерія, онукові Махсеї, коли Серайя, начальник царських постельників[79], вирушав разом з Юдейським царем Седекією, в четвертому році його царювання, до Вавилона.

⁶⁰Єремія на одному сувої записав про всі лиха, які мають спіткати Вавилон, тобто усі слова, які до цього вже були провіщені й записані щодо майбутнього Вавилона.

⁶¹І сказав Єремія Серайї: Коли прийдеш до Вавилона, то прослідкуй за тим, аби були прочитані усі ці слова,

⁶²після чого помолись: ГОСПОДИ, Ти сказав про це місце, що знищиш його, так що не буде в ньому мешкати ані людина, ані скотина, — воно стане вічною пустелею.

⁶³Потім, щойно закінчиш читати цей сувій, то прив’яжи до нього камінь і кинь його в ріку Євфрат.

⁶⁴При цьому оголоси: Так потоне Вавилон і вже не підійметься від усіх тих нещасть, які Я на нього наведу, оскільки не буде в нього сили. (На цьому закінчилось доручення Єремії).