Read Ukrainian Contemporary Version 2023 ПЛАЧ ЄРЕМІЇ 1 Bible Online

ПЛАЧ ЄРЕМІЇ 1 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

ПЛАЧ ЄРЕМІЇ 1

¹Яким же самотнім виглядає колись багатолюдне місто! Воно стало, немовби вдовою… Видатна[1] серед народів столиця, — володарка над іншими країнами, — сама стала платником данини.

²Ночами вона гірко плаче, і її сльози течуть по щоках. Ніхто з усіх колишніх коханців тепер її не потішає. Усі її друзі зреклися її, — навіть стали ворогами.

³Поневолена Юдея страждає від утисків і тяжкої праці. Живе серед язичників і не знаходить спокою! У важкий для неї час її наздогнали переслідувачі.

⁴Дороги на Сіон сумні й вкриті жалобою, позаяк немає тих, котрі поспішали б на свято. Усі його брами спустошені, — його священики зітхають, тужать його дівчата та й самому йому гірко.

⁵Його вороги взяли над ним гору, — пощастило його противникам. Адже ГОСПОДЬ завдав йому смутку через його численні гріхи. Гнані своїми загарбниками, його діти пішли в неволю.

⁶Втратила дочка Сіону всю свою славу. Її вельможі стали, як ті олені, що не знаходять пасовиська, — знесилені, вони втікають від своїх переслідувачів.

⁷У часи своїх поневірянь і страждань Єрусалим згадує всі свої блага й скарби, що були в нього в давні часи… Коли ж його мешканці попали в руки гнобителя, ніхто не прийшов йому на допомогу, а його вороги дивились і глузували над його руїнами.

⁸Тяжко згрішив Єрусалим і через те став огидним. Всі, котрі його величали, тепер ним гидують, дивлячись на його голизну. Та й сам він зітхає, відвертаючи від сорому своє обличчя.

⁹Заплямований поділ спідниці Сіонської дочки, — адже вона не думала про наслідки, які можуть бути в кінці. Як же низько вона впала, і немає кому її потішити! ГОСПОДИ, подивись на мої злигодні, тому що вороги торжествують.

¹⁰Ворог простягнув свою руку на всі її скарби. Адже вона бачила, як язичники входили в її Святиню, — ті, про яких Ти наказав, що вони не повинні ввійти у Твою громаду.

¹¹Усі його (Єрусалима) люди стогнуть у пошуках хліба, — всі свої коштовності віддають за їжу, аби лише зберегти життя. ГОСПОДИ, зглянься, — подивися, який я принижений!

¹²Ну-бо, ви всі, що проходите дорогою, оберніться і подивіться, — чи є ще десь біль такий, як страждання, що завдані мені, якими вразив ГОСПОДЬ мене в день Свого палкого гніву?

¹³З висоти Він зіслав у мої кості вогонь, і він (вогонь) проник у них. Він розтягнув під моїми ногами сітку й повернув мене назад, — Він спустошив мене, і я щодня страждаю.

¹⁴Ярмо моїх гріхів міцно зтягнуте Його рукою, — вони (гріхи) сплетені й тяжіють на моїй шиї. Він попустив, аби зламалась моя сила, — віддав мене мій Господь у руки ворогів, так що я не можу піднятися.

¹⁵Господь позбавив мене всіх моїх хоробрих воїнів. Скликав проти мене натовп, щоб знищити моїх юних захисників. Наче в чавильні, Господь наступив на дівицю, — Юдейську дочку.

¹⁶Тому й плачуть мої очі, — з моїх очей постійно течуть сльози, позаяк покинув мене Той, Котрий міг би мене потішити, й Хто міг би вдихнути у мене життя. Мої діти знищені, оскільки ворог сильніший від мене…

¹⁷Простягає свої руки дочка Сіону, але нікому її потішити. ГОСПОДЬ покликав проти Якова довколишні народи, аби вони стали його ворогами. Через них Єрусалим став ритуально нечистим.

¹⁸Справедливий ГОСПОДЬ, — голосить дочка Сіону, — адже я була неслухняною Його слову. Послухайте ж, усі народи, й подивіться на мої муки. Моїх дівчат і моїх хлопців попровадили в неволю.

¹⁹Я кликала моїх коханців, але вони мене зрадили. Мої священики та мої старійшини вмирають у місті, оскільки шукають і не знаходять собі їжі, аби врятувати своє життя.

²⁰Подивися ж, ГОСПОДИ, як я страждаю! У мене всередині все горить, і моє серце немовби перевертається від того, що я так довго чинила опір… Ззовні меч забирає моїх дітей, а вдома — смерть.

²¹Всі чують, як я стогну, але нікому мене потішити. Усі мої вороги, які чують про мої нещастя, тішаться, що Ти так учинив. Ти спровадив час, про який провістив, — тож нехай станеться і з ними те, що зі мною!

²²Нехай усі їхні злочини постануть перед Тобою. Тож учини з ними так, як Ти вчинив зі мною за всі мої беззаконня, адже я стогну безперестанку, і моє серце не перестає боліти.