Read Ukrainian Contemporary Version 2023 ЄЗЕКІЇЛЯ 34 Bible Online

ЄЗЕКІЇЛЯ 34 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

ЄЗЕКІЇЛЯ 34

¹Було до мене ГОСПОДНЄ слово такого змісту:

²Сину людський, провісти пророцтво щодо пастирів Ізраїлю, — пророкуй і скажи їм, отим пастирям, що говорить Владика ГОСПОДЬ: Горе пастирям Ізраїлю, котрі пасуть самих себе! Хіба не отару повинні пасти пастирі?

³Ви споживаєте жир[61] й одягаєтесь в одежу з вовни; ріжете вгодованих овець, але отари не пасете.

⁴Ви слабких в отарі не зміцнюєте, і хворих ви не лікуєте, — ви скалічених не перев’язуєте, заблудлих не повертаєте, й загублених не шукаєте. Ви владарюєте над ними з примусом і жорстокістю.

⁵От і розбрелись Мої вівці, позаяк не було пастиря, а, розпорошившись, вони стали поживою для кожного хижого звіра.

⁶Тож блукають Мої вівці по всіх горах й по кожному високому пагорбі, — по всіх краях землі розпорошилась Моя отара, і немає нікого, хто подбав би про них, — немає того, хто їх шукав би.

⁷Тому, пастирі, послухайте ГОСПОДНЄ слово!

⁸Як Я живий, — говорить Владика ГОСПОДЬ, — оскільки Моя отара була здобиччю, і Мої вівці стали поживою для всіх хижих звірів, через те що не було пастиря; позаяк Мої пастирі не дбали про Мою отару, пасли самих себе, а Моїх овець не пасли,

⁹тому ви, пастирі, слухайте ГОСПОДНЄ слово!

¹⁰Так говорить Владика ГОСПОДЬ: Ось Я виступаю проти пастирів і притягну їх до відповідальності за Мою отару, — Я усуну їх і більше не дозволю їм пасти Мою отару. Пастирі більше не будуть пасти самих себе. Я вирву Моїх овець з їхнього рота, аби вони (вівці) більше не були їхньою поживою.

¹¹Адже так говорить Владика ГОСПОДЬ: Я Сам відшукаю Моїх овець і потурбуюся про них.

¹²Як пастух переглядає свою отару того дня, коли він перебуває посеред своїх розпорошених овець, так Я перегляну Мою отару й врятую овець з усіх тих місцевостей, куди вони були розпорошені того похмурого та імлистого дня.

¹³Я повиводжу їх з-поміж народів, позбираю їх з чужих країн, і приведу їх у власний край, — Я пастиму їх на Ізраїлевих горах та в долинах, а також в усіх поселеннях краю.

¹⁴Я пастиму їх на гарних пасовиськах, — їхні випаси будуть на високих Ізраїлевих горах. Там, на чудових пасовиськах вони відпочиватимуть, — годуватимуться на ситих випасах Ізраїлевих гір.

¹⁵Я Сам пастиму Мою отару, й Сам визначатиму їм місце для спочинку, — говорить Владика ГОСПОДЬ.

¹⁶Загублену вівцю Я відшукаю і поверну заблудлу, поранену перев’яжу, а слабку зміцню; надто вгодовану й буйну (норовисту) погублю (позбудусь), тому що буду пасти їх справедливо.

¹⁷До вас же, Мої вівці, ось що говорить Владика ГОСПОДЬ: Я розглядатиму позови між вівцею та іншою вівцею, між баранами і козлами.

¹⁸Хіба вам мало того, що пасетесь на гарному пасовиську? Для чого ви решту пасовищ топчете вашими ногами? П’ючи чисту воду, для чого ви позосталу (воду) каламутите вашими ногами?

¹⁹Адже інші Мої вівці змушені пастись на потолоченому вашими ногами пасовиську й пити воду, скаламучену вашими ногами!?

²⁰Тому так говорить до них Владика ГОСПОДЬ: Я Сам розглядатиму позови між ситою вівцею та вівцею слабкою.

²¹Адже ви штовхаєтесь боками та плечима, б’єте вашими рогами всіх слабких, поки не випхнете таких геть.

²²Але Я врятую Мою отару, й вона вже більше не буде здобиччю, — Я буду розглядати позови між вівцею та іншою вівцею.

²³Я поставлю над ними єдиного пастиря, і він їх пастиме, — Мій слуга Давид буде їх пасти, — він же буде їхнім пастирем.

²⁴Я, ГОСПОДЬ, буду їм Богом, а мій слуга Давид — правителем посеред них. Я, ГОСПОДЬ, це сказав!

²⁵Я укладу з ними Заповіт миру й винищу в їх краю лютих звірів, так що вони безпечно селитимуться навіть у степу і спатимуть у лісах.

²⁶Я сповню їх і околиці Моєї гори благословенням, і посилатиму їм у належний час дощі. Це будуть дощі благословення.

²⁷Польові дерева будуть родити свої плоди, а земля даватиме багаті врожаї. Вони житимуть у безпеці на своїй землі і зрозуміють, що Я — ГОСПОДЬ, — особливо коли Я знищу поворозки їхнього ярма і визволю їх з рук їхніх поневолювачів.

²⁸Вони більше не будуть здобиччю для народів, а хижі звірі більше їх не пожиратимуть. Будуть жити в безпеці, й не буде нікого, хто б їх налякав.

²⁹Я сприятиму, щоб ними посаджене зростало на славу, тому більше ніхто не вмиратиме від голоду в краю, — вони не зазнаватимуть більше зневаги з боку народів.

³⁰Вони зрозуміють, що Я, ГОСПОДЬ, їхній Бог, перебуваю з ними, а вони, Ізраїлів рід, — Мій народ, — проголошує Владика ГОСПОДЬ.

³¹Ви — Моя отара, вівці Мого пасовиська, — ви люди, а Я — ваш Бог, — говорить Владика ГОСПОДЬ.