Read Ukrainian Contemporary Version 2023 ЧИСЛА 11 Bible Online

ЧИСЛА 11 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

ЧИСЛА 11

¹Народ почав дуже нарікати перед ГОСПОДОМ. ГОСПОДЬ почув і запалав його гнів. Розгорівся між ними ГОСПОДНІЙ вогонь і поглинув край табору.

²Тож народ почав волати до Мойсея. Мойсей помолився до ГОСПОДА і вогонь погас.

³Він назвав те місце Табера, оскільки серед них розгорівся ГОСПОДНІЙ вогонь.

⁴Натовп різноманітних людей, що був з ними, пройнявся сильною пожадливістю, а з ними також почали плакати Ізраїльтяни. Вони говорили: Хто нас нагодує м’ясом?

⁵Ми пригадуємо рибу, яку в Єгипті їли даром, огірки, дині, порей, цибулю і часник.

⁶Тепер же ми знесилені, бо нічого немає. Перед нашими очима одна лише манна.

⁷Манна ж була мов насіння коріандру, а кольором нагадувала кришталь.

⁸Люди розходились, збирали і мололи її на жорнах чи товкли в ступі, варили її в горщиках і пекли з неї коржики. На смак вона була мов тістечко на олії.

⁹Коли на табір уночі спадала роса, тоді випадала на нього і манна.

¹⁰Мойсей почув, як люди плачуть у своїх родинах — кожен біля входу до свого намету. ГОСПОДЬ запалав великим гнівом, — та й в очах Мойсея це було злом.

¹¹І Мойсей промовив до ГОСПОДА: Навіщо Ти так прикро обійшовся зі Своїм слугою? Чому я не знайшов милості в Твоїх очах, що Ти поклав на мене тягар усього цього народу?

¹²Хіба то я зачав у лоні весь цей народ? Хіба я його породив, що Ти мені кажеш: Носи його на своєму лоні, як годувальниця носить немовля, аж до того краю, який Ти з клятвою пообіцяв його батькам?

¹³Звідкіля взяти мені м’ясо, щоб дати всьому цьому народові? Адже вони плачуть переді мною, благаючи: Дай нам м’яса, аби ми наїлися!

¹⁴Я сам не в змозі нести весь цей народ, оскільки це затяжко для мене.

¹⁵Якщо ж Ти так чиниш зі мною, то прошу, вбий мене, якщо я знайшов милість в Твоїх очах, аби мені не бачити свого нещастя.

¹⁶І ГОСПОДЬ сказав Мойсеєві: Збери Мені сімдесят чоловіків з Ізраїльських старійшин, про яких ти знаєш, що вони справді старійшини народу та є його керівниками, і поклич їх до Намету Свідчення. Нехай вони стануть там з тобою.

¹⁷Я зійду і розмовлятиму там з тобою, і візьму від Духа, що на тобі, і покладу на них. Тож вони носитимуть разом з тобою тягар народу, і ти не нестимеш його сам.

¹⁸А народові скажеш: Освятіться на завтрашній день, і будете їсти м’ясо, бо ви плакали перед ГОСПОДОМ й казали: Хто нас нагодує м’ясом? Адже в Єгипті нам було добре! Тож ГОСПОДЬ дасть вам м’ясо, і ви будете їсти його.

¹⁹Не один день будете їсти, не два дні, не п’ять днів, не десять днів і не двадцять днів.

²⁰Впродовж цілого місяця, аж поки воно не виходитиме з ваших ніздрів і не стане остогидлим для вас, тому що ви зневажили ГОСПОДА, Який є між вами, а плакали перед Ним, нарікаючи: Навіщо нам було виходити з Єгипту?

²¹Мойсей же сказав: Народу, між яким є і я, шістсот тисяч піших! А Ти кажеш: Дам їм м’яса, і їстимуть впродовж місяця!

²²Хіба вистачило б їм, якби порізати всю велику і дрібну худобу? Або хіба вистачило б для них, якби виловили всю рибу в морі?

²³Та ГОСПОДЬ сказав Мойсеєві: Хіба вкоротилася ГОСПОДНЯ рука? Нині побачиш, чи збудеться перед тобою Моє слово, чи ні!

²⁴Мойсей вийшов і переказав народові ГОСПОДНІ слова. Потім зібрав сімдесят чоловіків зі старійшин народу, і поставив їх довкола намету.

²⁵ГОСПОДЬ зійшов у хмарі і заговорив до нього. Він взяв від Духа, що на ньому, і поклав на сімдесятьох чоловіків-старійшин. Щойно спочив на них Дух, сталося так, що вони почали пророкувати, хоч потім перестали.

²⁶Однак, в таборі залишилося двоє чоловіків, ім’я одного Елдад, а ім’я другого Медад. На них також спочив Дух. Вони були з тих, які були записані, але не пішли до Намету, тому почали пророкувати в таборі.

²⁷І прибіг якийсь юнак, і повідомив Мойсеєві, сказавши: Елдад і Медад пророкують у таборі!

²⁸На це відізвався Ісус, син Навина, який змалку служив Мойсеєві, і сказав: Пане мій, Мойсею, заборони їм!

²⁹Та Мойсей йому відповів: Чи часом не ревнуєш ти за мене? О, якби то весь ГОСПОДНІЙ народ став пророками, і щоб ГОСПОДЬ дав їм Свого Духа!

³⁰І Мойсей разом з Ізраїльськими старійшинами пішов до табору.

³¹А від ГОСПОДА знявся вітер і нагнав з моря перепелів, та наскладав їх біля табору, десь на день ходи з одного боку і на день ходи з другого боку; і так довкола табору, приблизно на два лікті від поверхні землі.

³²Піднялись люди і збирали перепелів увесь той день, усю ніч і весь наступний день. Навіть ті, хто назбирав мало, мав якихось десять хомерів[2]. Люди в’ялили їх собі скрізь довкола табору.

³³Ще м’ясо було на їхніх зубах, ще не було спожитим, як ГОСПОДНІЙ гнів запалав на людей. ГОСПОДЬ уразив народ дуже важкою пошестю.

³⁴Тому й назване те місце Кіброт Гаттаава[3], оскільки там поховано ненаситних людей.

³⁵Від Кіброт Гаттаави народ вирушив до Гацероту, і в Гацероті зупинився.