Read Ukrainian Contemporary Version 2023 МАТВІЯ 21 Bible Online

МАТВІЯ 21 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

МАТВІЯ 21

¹ Коли вони наблизилися до Єрусалима і прийшли у Витфагію, до Оливної гори, Ісус послав двох учнів,

²повелівши їм: Ідіть у село, що перед вами; відразу знайдете ослицю на прив’язі й осля з нею; відв’яжіть і приведіть до Мене.

³А коли хтось вам щось скаже, то відповісте, що Господь потребує їх і що відразу ж їх поверне.

⁴Сталося це, щоби збулося сказане пророком, який промовляв:

⁵Скажіть сіонській дочці: Ось, твій Цар іде до тебе — лагідний і верхи на ослиці та осляті, яке народжене від під’яремної!

⁶Учні пішли і зробили так, як звелів їм Ісус:

⁷привели ослицю та осля, поклали на них одяг, і Він сів на них.

⁸І багато людей стелили свій одяг по дорозі, інші зрізували гілля з дерев і клали на шляху.

⁹Люди, які йшли перед Ним і слідом за Ним, вигукували, проголошуючи: Осанна Синові Давидовому! Благословенний Той, Хто йде в Ім’я Господнє! Осанна на висотах!

¹⁰Коли Він увійшов у Єрусалим, захвилювалося ціле місто, питаючи: Хто це Такий?

¹¹А натовп відповідав: Це — Пророк Ісус, Той, Котрий із Назарета галилейського.

¹² Ісус увійшов у храм і вигнав усіх, хто продавав і купував у храмі, перекинув столи міняльників грошей і ослони тих, які продавали голубів,

¹³і каже їм: Написано: Мій дім буде названий домом молитви, ви ж робите його печерою розбійників.

¹⁴Підійшли до Нього сліпі та кульгаві в храмі, й Він оздоровив їх.

¹⁵Первосвященики та книжники, побачивши чудеса, які Він чинив, і дітей, які вигукували в храмі: Осанна Синові Давидовому! —

¹⁶обурилися і сказали Йому: Чи чуєш, що вони кажуть? А Ісус відповів їм: Так! Хіба ви не читали ніколи, що з уст немовлят і тих, які ссуть, Ти приготував хвалу?

¹⁷Залишивши їх, Він пішов геть з міста до Витанії і замешкав там.

¹⁸Уранці, повертаючись до міста, зголоднів.

¹⁹Побачивши одну смоківницю при дорозі, Він підійшов до неї і нічого на ній не знайшов, крім самого листя, тож сказав їй: Хай довіку не буде від тебе плоду! І смоківниця враз усохла.

²⁰ Учні, коли побачили це, здивувалися і кажуть: Як швидко ця смоківниця засохла!

²¹У відповідь Ісус сказав їм: Запевняю вас: якщо матимете віру і не будете сумніватися, то не лише зробите те, що сталося зі смоківницею, але коли й цій горі скажете: Піднесися і кинься в море! — так і станеться.

²²І все, що попросите в молитві з вірою, — одержите.

²³ Коли Він увійшов у храм, до Нього, як Він навчав, підійшли первосвященики та старші народу і запитали: Якою владою Ти це робиш? І хто Тобі дав цю владу?

²⁴У відповідь Ісус сказав їм: Задам і Я вам одне запитання. Якщо на нього відповісте Мені, то і Я вам скажу, якою владою Я це чиню:

²⁵Хрещення Іванове звідки було? З неба чи від людей? Вони ж міркували між собою: Якщо скажемо: З неба, Він відкаже нам: То чому ви не повірили йому?

²⁶Якщо ж скажемо: Від людей, то боїмося народу, бо всі вважають Івана за пророка.

²⁷Тож у відповідь вони Ісусові сказали: Не знаємо! Тоді й Він промовив до них: І Я не скажу вам, якою владою Я це чиню!

²⁸Як вам здається? Один чоловік мав двох синів. І прийшовши до першого, сказав: Сину, іди попрацюй сьогодні у винограднику!

²⁹Той же у відповідь сказав: Не хочу! Та пізніше, розкаявшись, пішов.

³⁰Підійшовши до другого, сказав так само. А той у відповідь промовив: Я іду, пане, — але не пішов.

³¹Котрий із двох виконав волю батька? Кажуть: Перший! Промовляє до них Ісус: Запевняю вас, що митники й розпусниці випереджають вас до Царства Божого.

³²Бо прийшов до вас Іван дорогою праведності, та ви не повірили йому, а митники й розпусниці повірили йому; ви ж, побачивши це, не покаялися, щоб хоч потім повірити йому!

³³ Слухайте іншу притчу. Був чоловік‑господар, який насадив виноградник, обгородив його огорожею, викопав у ньому давильню[33], збудував башту, найняв робітників і відійшов.

³⁴Коли ж достигли плоди, послав він своїх рабів до робітників, щоб узяти свою частку врожаю.

³⁵Та робітники, схопивши його рабів, кого побили, кого вбили, кого закидали камінням.

³⁶Тоді він послав інших рабів, більше, ніж перед тим, але й з ними вчинили так само.

³⁷Нарешті послав до них свого сина, кажучи: Посоромляться мого сина.

³⁸Робітники ж, побачивши сина, заговорили між собою: Це спадкоємець; ходімо, вб’ємо його і одержимо його спадщину.

³⁹І схопивши його, викинули геть із виноградника і вбили.

⁴⁰Тож коли прийде господар виноградника, то що він зробить тим робітникам?

⁴¹Кажуть йому: Злих люто вигубить, а виноградник передасть іншим робітникам, які будуть вчасно віддавати його частку.

⁴²Каже їм Ісус: Хіба ви не читали ніколи в Писаннях: Камінь, який будівничі відкинули як непридатний, саме він став наріжним. Від Господа це сталося, і це дивовижне в очах наших?

⁴³Тому й кажу це вам, що буде забране від вас Царство Боже і дане народові, який буде приносити його плоди.

⁴⁴І хто впаде на цей камінь, розіб’ється, а на кого він упаде, того розчавить.

⁴⁵Почувши його притчі, первосвященики та фарисеї зрозуміли, що Він говорить про них,

⁴⁶і намагалися Його схопити, та побоялися людей, котрі вважали Його за пророка.