Read Ukrainian Contemporary Version 2023 МАТВІЯ 27 Bible Online

МАТВІЯ 27 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

МАТВІЯ 27

¹ Коли ж настав ранок, усі первосвященики і старші народу скликали раду проти Ісуса, щоб убити Його;

²і, зв’язавши Його, повели й передали правителеві Пилату.

³ Тоді Юда, який Його видав, побачивши, що Він засуджений, розкаявся і повернув тридцять срібних монет первосвященикам і старшим,

⁴кажучи: Я згрішив, видавши невинну кров. Вони ж сказали: А що нам до того? Сам дивися.

⁵Тоді він кинув срібняки в храмі, пішов геть і повісився.

⁶А первосвященики, узявши срібняки, сказали: Не годиться класти їх до скарбниці, бо це ціна крові.

⁷Порадившись, вони купили на них гончарське поле, щоб хоронити там чужинців.

⁸Тому те поле досі зветься Полем крові.

⁹Тоді сповнилося сказане через пророка Єремію, який говорив: І взяли вони тридцять срібняків — вартість Оціненого, — Того, Кого оцінили сини Ізраїля,

¹⁰і дали їх за гончарське поле, як наказав мені Господь.

¹¹ Ісус же став перед правителем. Правитель запитав Його: Чи ти юдейський Цар? Ісус відповів: Ти кажеш!

¹²Коли первосвященики і старші Його звинувачували, Він нічого не відповідав.

¹³Тоді Пилат каже Йому: Хіба не чуєш, скільки проти Тебе свідчать?

¹⁴Але Він не відповідав йому на жодне слово, так що правитель дуже дивувався.

¹⁵На кожне свято правитель мав звичай відпускати народові одного в’язня, якого бажали.

¹⁶Був же тоді відомий в’язень, якого звали Вараввою.

¹⁷Коли вони зібралися, Пилат сказав їм: Кого хочете, щоб я відпустив вам, Ісуса Варавву чи Ісуса, Котрий зветься Христос?

¹⁸Адже знав, що через заздрощі видали Його.

¹⁹Коли ж він сидів на судилищі, послала до нього його дружина сказати: Не май нічого до Того Праведника, бо я багато натерпілася нині уві сні через Нього!

²⁰А первосвященики й старші підмовили людей, аби просити за Варавву, а Ісуса щоб убити.

²¹Правитель озвався і сказав їм: Кого з двох хочете, щоб я відпустив вам? Вони сказали: Варавву.

²²Пилат їм відповів: А що я маю зробити з Ісусом, Який зветься Христос? Усі закричали: Нехай буде розп’ятий!

²³Він же сказав: А який злочин Він скоїв? Та вони ще дужче кричали: Нехай буде розп’ятий!

²⁴Побачивши, що нічого не вдіє, а заколот дедалі посилюється, Пилат узяв воду, вмив руки перед народом і сказав: Невинний я в крові Цього Праведника! Дивіться самі!

²⁵У відповідь весь народ закричав: Кров Його на нас і на наших дітях!

²⁶Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса після бичування видав на розп’яття.

²⁷Тоді воїни правителя, взявши Ісуса до преторію[40], зібрали через Нього весь підрозділ.

²⁸І, роздягнувши Його, накинули на Нього багряницю

²⁹та, сплівши вінок з тернини, поклали Йому на голову, а тростину дали в праву руку і, впавши на коліна перед Ним, глузували з Нього, кажучи: Радій, Царю юдейський!

³⁰І плювали на Нього та, взявши тростину, били Його по голові.

³¹А коли наглузувалися з Нього, стягли з Нього багряницю, надягли на Нього Його одяг і повели на розп’яття.

³² Виходячи, зустріли чоловіка з Киринеї на ім’я Симон, якого примусили нести Його хрест.

³³Коли прийшли на місце, яке зветься Голгофа, що в перекладі означає Череповище,

³⁴дали Йому випити вина, змішаного з жовчю, але Він, покуштувавши, не схотів пити.

³⁵А ті, які розіп’яли Його, кидаючи жереб, поділили Його одяг

³⁶і, посідавши, стерегли Його там.

³⁷Над Його головою прибили напис Його провини: Це Ісус — Цар юдейський.

³⁸ Тоді розіп’яли з Ним двох розбійників: одного — праворуч, другого — ліворуч.

³⁹А ті, хто проходив повз Нього, лихословили Його, похитуючи своїми головами

⁴⁰і кажучи: Ти, Котрий руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш, спаси Себе Самого! Якщо Ти є Син Божий, то зійди з хреста!

⁴¹Так само й первосвященики з книжниками та старшими, глузуючи, говорили:

⁴²Інших спасав, а Себе Самого не може спасти?! Він, Цар ізраїльський, нехай зійде тепер з хреста — і повіримо в Нього.

⁴³Він покладав надію на Бога; нехай тепер Його визволить, якщо хоче, бо Він сказав: Я — Божий Син!

⁴⁴Так само і розбійники, розп’яті з Ним, насміхалися з Нього.

⁴⁵ Від шостої години по всій землі тривала темрява — аж до дев’ятої години.

⁴⁶А о дев’ятій годині Ісус скрикнув гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лема савахтані? Тобто: Боже Мій, Боже Мій, чому Ти Мене покинув?

⁴⁷Деякі з тих, які там стояли, почувши це, говорили, що Він кличе Іллю[41].

⁴⁸І зараз же один із них, підбігши, взяв губку, наповнив її оцтом, настромив на очеретину і дав Йому пити.

⁴⁹Інші ж казали: Облиш, подивимося, чи прийде Ілля Його спасати.

⁵⁰Ісус же, знову голосно скрикнувши, віддав духа.

⁵¹І ось завіса храму роздерлася надвоє — згори додолу; земля затряслася, скелі порозпадалися,

⁵²гроби повідкривалися, багато тіл померлих святих встали

⁵³і, вийшовши з гробів після Його воскресіння, ввійшли до святого міста і явилися багатьом.

⁵⁴А сотник і ті, які з ним стерегли Ісуса, побачивши землетрус і те, що сталося, дуже злякалися й говорили: Справді, Він був Божий Син!

⁵⁵Було ж там багато жінок, які дивилися здалека; вони йшли за Ісусом з Галилеї, прислуговуючи Йому.

⁵⁶Поміж ними була Марія Магдалина, Марія — мати Якова та Йосипа, мати Зеведеєвих синів.

⁵⁷Коли настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї на ім’я Йосип, який і сам був учнем Ісуса;

⁵⁸він прийшов до Пилата й попросив тіло Ісуса. Після чого Пилат наказав дати.

⁵⁹Взявши тіло, Йосип обгорнув Його чистим полотном

⁶⁰і поклав Його до своєї нової гробниці, яку висік у скелі, та, прикотивши до отвору гробниці великий камінь, відійшов.

⁶¹Була ж там Марія Магдалина і друга Марія, які сиділи напроти гробу.

⁶²Наступного дня, що після п’ятниці[42], зібралися первосвященики та фарисеї до Пилата

⁶³і кажуть: Пане, ми пригадали, що той обманщик сказав ще за життя: Через три дні Я воскресну!

⁶⁴Тож накажи стерегти гробницю до третього дня, щоби часом Його учні, прийшовши вночі, не викрали Його та не сказали народові: Він воскрес із мертвих! — бо буде цей останній обман гірший від першого.

⁶⁵Пилат сказав їм: Маєте варту, ідіть і забезпечте, як знаєте.

⁶⁶Вони пішли й забезпечили гробницю: опечатали камінь і поставили варту.