Read Ukrainian Contemporary Version 2023 ЛУКИ 18 Bible Online

ЛУКИ 18 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

ЛУКИ 18

¹Він розповів їм притчу, що треба завжди молитися і не занепадати духом,

²кажучи: В якомусь місті був один суддя, який Бога не боявся і людей не соромився.

³Була в тому місті й вдова, яка приходила до нього й говорила: Захисти мене від мого супротивника!

⁴А він певний час не хотів, та згодом сказав собі: Хоч я і Бога не боюся, і людей не соромлюся,

⁵але через те, що мені докучає ця вдова, захищу її, щоб не приходила й не надокучала мені!

⁶І промовив Господь: Слухайте, що каже неправедний суддя.

⁷То хіба Бог не захистить вибраних Своїх, які кличуть до Нього день і ніч? Чи буде Він зволікати щодо них?

⁸Кажу вам: Він оборонить їх негайно! Однак, як прийде Людський Син, то чи знайде Він віру на землі?

⁹А для тих, які надіються на себе, ніби вони праведні й за ніщо мають інших, розповів таку притчу:

¹⁰Два чоловіки увійшли до храму помолитися: один фарисей, а другий митник.

¹¹Фарисей, ставши, про себе так молився: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як інші люди, — грабіжники, несправедливі, перелюбники, або як оцей митник;

¹²я пощу двічі на тиждень, даю десятину з усього, що надбаю.

¹³А митник, здалека стоячи, не смів навіть очей звести до неба, але бив себе в груди, промовляючи: Боже, будь милосердний до мене, грішного!

¹⁴Кажу вам, що цей повернувся до свого дому оправданий більше, ніж той, бо кожний, хто підноситься, — буде понижений, а хто себе понижує, — піднесений буде!

¹⁵ Приносили ж до Нього й немовлят, щоби до них доторкнувся; учні, побачивши, забороняли їм.

¹⁶А Ісус покликав їх та й каже: Пустіть дітей, хай приходять до Мене, не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже!

¹⁷Запевняю вас: хто не прийме Божого Царства, як дитина, той не ввійде до нього!

¹⁸І запитав Його якийсь знатний, кажучи: Учителю добрий, що мені робити, аби успадкувати вічне життя?

¹⁹Ісус же йому відповів: Чому звеш Мене добрим? Ніхто не є добрий, тільки Сам Бог.

²⁰Заповіді знаєш: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідчи неправдиво, шануй батька свого та матір [свою]?

²¹Він же сказав: Усе це я зберіг змолоду.

²²Почувши це, Ісус сказав йому: Ще одного бракує тобі: усе, що маєш, продай і роздай бідним — і будеш мати скарб на небесах, та приходь і слідуй за Мною.

²³Він же, почувши це, зажурився, бо був дуже багатий.

²⁴Коли Ісус побачив, що той зажурився, то сказав: Як тяжко багатим увійти до Божого Царства!‥

²⁵Бо легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти до Божого Царства.

²⁶А ті, які слухали, запитали: То хто ж тоді може спастися?

²⁷Він же відповів: Неможливе для людей є можливе для Бога.

²⁸І промовив Петро: Ось ми, залишивши своє, пішли за Тобою.

²⁹Він же сказав їм: Запевняю вас, що немає нікого, хто, залишивши дім, або дружину, або братів, або батьків, або дітей заради Божого Царства,

³⁰не одержав би значно більше тепер, а в прийдешньому віці — вічне життя!

³¹ Узявши дванадцятьох, Він промовив до них: Ось ідемо в Єрусалим, і збудеться все, написане пророками про Сина Людського,

³²бо Він буде виданий язичникам, буде висміяний, зневажений, опльований;

³³після бичування вб’ють Його, але третього дня Він воскресне!

³⁴Та вони нічого того не збагнули; це слово було приховане від них, — і вони не розуміли сказаного.

³⁵І сталося, коли Він наближався до Єрихона, якийсь сліпий сидів при дорозі й жебрав.

³⁶Почувши юрбу, яка проходила, він запитав, що це таке.

³⁷Йому відказали, що проходить Ісус Назарянин.

³⁸І він закричав, гукаючи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене!

³⁹А ті, які йшли попереду, погрожували йому, щоби замовк, та він ще дужче кричав: Сину Давидів, помилуй мене!

⁴⁰Спинившись, Ісус наказав привести його до Себе. Коли він наблизився, запитав його:

⁴¹Що ти хочеш, щоб Я для тебе зробив? Він же сказав: Господи, щоб я знову бачив!

⁴²Ісус сказав йому: Прозрій, твоя віра спасла тебе!

⁴³І він враз почав бачити і пішов за Ним, прославляючи Бога. А весь народ, побачивши це, віддав хвалу Богові.