Read Ukrainian Contemporary Version 2023 ЛУКИ 23 Bible Online

ЛУКИ 23 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

ЛУКИ 23

¹І встали всі вони, й повели Його до Пилата.

² Почали Його звинувачувати, кажучи: Ми знайшли Цього, Який бунтує наш народ, забороняє давати кесареві данину і каже, що Він — Сам Христос, Цар.

³Пилат запитав Його, кажучи: Ти є Цар юдеїв? А Він у відповідь сказав йому: Ти кажеш!

⁴Пилат же сказав первосвященикам і юрбі: Жодної вини я не знаходжу в Цій Людині.

⁵Та вони ще наполегливіше твердили, запевняючи, що Він підбурює народ, навчає по всій Юдеї, починаючи з Галилеї і аж сюди.

⁶Пилат, почувши це, запитав, чи Він галилеєць.

⁷Переконавшись, що Він з підвладних Ірода, відіслав Його до Ірода, який тими днями перебував у Єрусалимі.

⁸Ірод, побачивши Ісуса, дуже зрадів; давно бажав Його бачити, бо чув [багато] про Нього і сподівався побачити від Нього якусь ознаку.

⁹Ставив Йому багато запитань, але Він нічого йому не відповідав.

¹⁰Первосвященики та книжники стояли, завзято обвинувачуючи Його.

¹¹Ірод зі своїми воїнами, принизивши та висміявши Його, одягнув у світлий одяг і відіслав Його до Пилата.

¹²Того дня Ірод і Пилат стали друзями, хоча раніше вони ворогували між собою.

¹³Пилат, покликавши первосвящеників, начальників та людей,

¹⁴сказав їм: Привели ви мені Цю Людину як Того, Хто підбурює народ. І ось, я перед вами допитував і не знайшов у Цій Людині жодної провини з того, в чому Її обвинувачуєте.

¹⁵Так само й Ірод, який повернув Його нам. Отже, нічого вартого смерті Він не зробив;

¹⁶тож, покаравши Його, відпущу.

¹⁷[Треба ж було йому щосвята відпускати їм когось одного].

¹⁸Та вони всі разом закричали, вигукуючи: Візьми Цього, а відпусти Варавву!

¹⁹Варавва був ув’язнений за якийсь заколот у місті й за вбивство.

²⁰А Пилат, бажаючи відпустити Ісуса, знову заговорив до них.

²¹Та вони кричали, вигукуючи: Розіпни, розіпни Його!

²²Тож він утретє сказав їм: Яке ж зло Він зробив? Нічого вартого смерті не знайшов я в Ньому. Я покараю Його й відпущу.

²³Однак вони наполягали гучними голосами, вимагали Його розіп’яти, і голоси їхні [та первосвящеників] перемогли.

²⁴І Пилат присудив згідно з їхніми вимогами:

²⁵відпустив того, за кого вони просили, який за бунт і вбивство був посаджений до в’язниці, а Ісуса видав на їхню волю.

²⁶І повели Його. Взявши якогось Симона з Киринеї, який йшов з поля, поклали на нього нести за Ісусом хрест.

²⁷Ішла ж за Ним велика юрба народу та жінки, які голосили й оплакували Його.

²⁸Повернувшись до них, Ісус сказав: Дочки єрусалимські, не плачте за Мною, краще плачте за собою та за своїми дітьми,

²⁹бо ось настають дні, коли скажуть: Блаженні неплідні й утроби, які не родили, і груди, які не годували.

³⁰Тоді почнуть казати горам: Упадіть на нас! — і горбам: Покрийте нас!

³¹Адже коли із зеленим деревом це роблять, то що станеться із сухим?

³²І вели з Ним на страту також інших двох злочинців.

³³І коли прийшли на місце, яке зветься Череповище, тут розіп’яли Його й злочинців — одного праворуч, а другого — ліворуч.

³⁴Ісус говорив: Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять! А ті, які ділили Його одяг, кидали жереб.

³⁵ А народ стояв і дивився. Насміхалися і начальники [з ними], кажучи: Він інших спасав, тож нехай спасе і Себе Самого, якщо Він Христос, Божий Обранець!

³⁶Глузували з Нього й воїни; вони, приступаючи, подавали Йому оцет

³⁷і казали: Якщо Ти — юдейський Цар, спаси Себе!

³⁸Над Ним був напис, [зроблений грецьким, латинським та єврейським письмом]: Це — Цар юдеїв.

³⁹Один із розп’ятих злочинців лихословив Його, кажучи: Хіба Ти не Христос? Спаси Себе й нас!

⁴⁰А другий обізвався і, докоряючи йому, сказав: Чи ти не боїшся Бога, коли й сам на таке засуджений?

⁴¹Але ми — справедливо, бо дістаємо належне за те, що вчинили; Він же нічого поганого не зробив!

⁴²І додав: Ісусе, згадай мене, коли прийдеш у Царство Твоє!

⁴³А Він сказав йому: Запевняю тебе: сьогодні ти будеш зі Мною в раю!

⁴⁴ І коли настала шоста година, наступила темрява по всій землі — до дев’ятої години;

⁴⁵померкло сонце, а завіса храму роздерлася надвоє.

⁴⁶Скрикнувши гучним голосом, Ісус промовив: Отче, у Твої руки передаю Свій дух! Сказавши це, Він віддав духа.

⁴⁷ Побачивши те, що сталося, сотник прославив Бога, промовляючи: Справді, праведний був Цей Чоловік!

⁴⁸Численні юрби, які прийшли на це видовище, спостерігаючи те, що сталося, били себе в груди й верталися.

⁴⁹На віддалі стояли й дивилися всі Його знайомі та жінки, які йшли за Ним із Галилеї.

⁵⁰Один чоловік, на ім’я Йосип, який був радником, людина добра й праведна,

⁵¹з юдейського міста Ариматеї, — не пристав до ради та до їхньої справи, бо він очікував Божого Царства;

⁵²підійшовши до Пилата, він попросив тіло Ісуса;

⁵³знявши його, він обгорнув полотном і поклав у висічену гробницю, де ще ніколи ніхто не лежав.

⁵⁴Була п’ятниця[25], і надходила субота.

⁵⁵А жінки, котрі йшли слідом, — ті, які прибули з Ним із Галилеї, — побачили гріб і як було покладене Його тіло.

⁵⁶Повернувшись, вони приготували пахощі та миро, а в суботу спочивали, згідно із заповіддю.