Read Ukrainian Contemporary Version 2023 ВТОРОЗАКОННЯ 1 Bible Online

ВТОРОЗАКОННЯ 1 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

ВТОРОЗАКОННЯ 1

¹Ці слова Мойсей промовив до всього Ізраїлю за Йорданом, у пустелі, на рівнині, напроти Суфа, поміж Параном, Тофелом, Лаваном, Гацеротом та Ді-Загавом.

²Від Хориву до Кадеш Барнеа одинадцять днів ходьби через нагір’я Сеіру.

³Сорокового року, одинадцятого місяця, першого дня місяця, Мойсей оповів усім Ізраїльтянам усе, що ГОСПОДЬ сказав йому щодо них.

⁴Після того як він розгромив Сіхона, царя аморейців, який мешкав у Хешбоні, та Оґа, царя Башану, який жив у Аштароті в Едреї,

⁵у землі Моав, за Йорданом, Мойсей почав викладати цей закон наступними словами.

⁶ ГОСПОДЬ, наш Бог, промовив до нас на Хориві й сказав: Годі вам перебувати біля цієї гори!

⁷Збирайтеся, вирушайте і йдіть у напрямку аморейських гір та всіх його сусідів, що мешкають на рівнинах, на узгір’ях і в долинах, на південь і на морське узбережжя, у землі ханаанців та в Ліван, і аж до великої ріки Євфрат.

⁸Ось Я віддав вам цю землю. Увійдіть туди і заволодійте краєм, про який присягався ГОСПОДЬ вашим батькам: Авраамові, Ісаакові та Якову, обіцяючи дати їм та їхнім нащадкам після них.

⁹Того часу я звернувся до вас і сказав: Я вже не можу носити вас сам.

¹⁰ ГОСПОДЬ, ваш Бог, розмножив вас так, що сьогодні вас так багато, як зір на небі!

¹¹Нехай же ГОСПОДЬ, Бог ваших батьків, додасть до вас у тисячу разів більше, ніж вас є зараз, і нехай поблагословить вас, як Він пообіцяв вам.

¹²Але як я сам зможу нести цей тягар — ваші клопоти та ваші суперечки?

¹³Тож знайдіть серед себе мудрих, розсудливих та досвідчених мужів у кожному вашому племені, і я призначу їх очільниками над вами.

¹⁴Тоді ви відповіли мені й сказали: Добре діло ти радиш нам зробити.

¹⁵Тож я взяв головних у ваших племенах, мужів мудрих та досвідчених, і поставив їх очільниками над вами — тисячниками, сотниками, півсотниками, десятниками, а також головами ваших племен.

¹⁶Того часу я сказав вашим суддям такі слова: Вислуховуйте ваших братів і справедливо звершуйте судочинство в справах між будь-яким чоловіком і його братом, або з його приходцем.

¹⁷На суді будьте неупередженими, вислуховуйте однаково, як малого, так і великого, не бійтесь жодної людської особи, адже суд — діло Боже. Якщо якась справа буде для вас надто складною, передайте мені, і я її вислухаю.

¹⁸Тоді я також заповів вам усі настанови, які ви маєте виконувати.

¹⁹ Отже, ми вирушили від Хориву і перейшли усю ту велику і страшну пустелю, яку ви бачили дорогою до аморейського узгір’я, як ГОСПОДЬ, наш Бог, звелів нам, і прибули до Кадеш-Барнеа.

²⁰І я сказав вам: Ви прийшли до аморейського узгір’я, яке ГОСПОДЬ, наш Бог, дає нам.

²¹Погляньте, ГОСПОДЬ, ваш Бог, віддав вам цю землю, що перед вами. Тож ідіть, заволодійте нею, як ГОСПОДЬ, Бог ваших батьків, сказав вам. Не бійтеся і не жахайтесь.

²²Тоді ви всі прийшли до мене і сказали: Пошлемо поперед себе людей, нехай вони оглянуть для нас ту землю і принесуть для нас інформацію про дорогу, якою маємо рухатись, та про міста, в які маємо ввійти.

²³Сподобалась мені ваша порада, тому я вибрав з-поміж вас дванадцять мужів — по одному чоловікові з кожного племені.

²⁴Вони негайно вирушили, пройшли узгір’я й дійшли до долини Ешкол і обстежили її.

²⁵ Відтак взяли з собою дещо з плодів тієї землі й принесли до нас. Звітуючи перед нами, вони казали: Добра та земля, яку ГОСПОДЬ, наш Бог, дає нам!

²⁶Але ж ви не захотіли йти і вчинили опір велінню ГОСПОДА, вашого Бога.

²⁷Ви нарікали у своїх наметах і казали: ГОСПОДЬ вивів нас з єгипетського краю з ненависті до нас, аби видати нас у руки аморейців, на наше знищення.

²⁸Куди ж ми йдемо? Наші брати ослабили наші серця, кажучи: Народ той численніший, перевершує нас у кількості. Їхні міста великі з фортецями під самі небеса! Навіть нащадків велетнів ми там бачили!

²⁹Тоді я сказав вам: Не лякайтеся, не бійтеся їх!

³⁰ ГОСПОДЬ, ваш Бог, Який іде перед вами, воюватиме за вас так само, як Він учинив із вами на ваших очах в єгипетському краю,

³¹а також у пустелі, де ви бачили, як ГОСПОДЬ, ваш Бог, носив вас, як батько носить свою дитину, упродовж усієї дороги, яку ви пройшли, аж поки дійшли до цього місця.

³²Незважаючи на все це, ви не повірили ГОСПОДУ, вашому Богові,

³³Який ішов попереду вас під час подорожі, щоб знайти для вас місце для чергового таборування. Він був з вами вночі у вогні, показуючи вам дорогу, якою маєте йти, а також удень — у хмарі.

³⁴ГОСПОДЬ почув ваші слова, розгнівався і заприсягнувся в таких словах:

³⁵Ніхто з людей цього злого покоління не побачить доброї землі, яку Я поклявся дати вашим батькам,

³⁶за винятком Халева, сина Єфунея. Він один побачить її. Йому та його нащадкам Я дам землю, по якій він ходив, тому що він постійно тримався ГОСПОДА.

³⁷Через вас ГОСПОДЬ розгнівався і на мене, кажучи: Ти також туди не ввійдеш!

³⁸ Натомість туди ввійде Ісус, син Навина, який з тобою! Підбадьор його, бо саме він передасть землю в спадщину Ізраїлю.

³⁹Ввійдуть також і ваші діти, про яких ви говорили, що вони стануть здобиччю, — ваші діти, які сьогодні ще не вміють відрізняти добра від зла, — вони туди ввійдуть. Їм Я її віддам, і вони заволодіють нею.

⁴⁰Ви ж повертайтесь назад і вирушайте в пустелю у напрямку до Червоного моря.

⁴¹ Тоді ви відповіли мені й сказали: Згрішили ми перед ГОСПОДОМ. Ми вирушимо і будемо воювати, як звелів нам ГОСПОДЬ, наш Бог. А коли багато з вас зі зброєю в руках наважилися піднятися на гору,

⁴²ГОСПОДЬ звелів мені сказати вам: Не вирушайте і не вступайте в бій, оскільки Мене не буде серед вас, щоб ви не були розгромлені вашими ворогами!

⁴³І хоч я говорив вам це, та ви мене не послухали. Ви знову пішли всупереч ГОСПОДНЬОМУ велінню і посміли підніматись на гору.

⁴⁴Та виступили проти вас аморейці, які мешкали на тому нагір’ї. Вони погналися за вами, як роблять бджоли, і громили вас від Сеіру й аж до Горми.

⁴⁵Повернувшись, ви плакали перед ГОСПОДОМ, але ГОСПОДЬ вже не слухав вашого волання і не звернув на вас уваги.

⁴⁶Так ви замешкали в Кадеші багато днів. Довго ви там перебували…