Read Ukrainian Contemporary Version 2023 ВТОРОЗАКОННЯ 32 Bible Online

ВТОРОЗАКОННЯ 32 - Ukrainian Contemporary Version 2023 bible

ВТОРОЗАКОННЯ 32

¹Слухайте, небеса, я промовлятиму; земле, послухай слів моїх уст.

²Нехай крапає немов дощ моє повчання, нехай росою впадуть мої слова, а моя мова як дрібний дощ на зелені сходи й злива на траву.

³Коли я проголошу ГОСПОДНЄ Ім’я, віддайте славу нашому Богу!

⁴Він скеля! Його діла досконалі, а всі Його дороги праведні. Бог вірний, у Нього немає омани, Він справедливий і правий!

⁵Вони ж зіпсувались перед Ним — у своїй порочності вони чинили не як Його діти, а як лукавий і розбещений рід!

⁶Це так ви віддячуєте ГОСПОДУ, нікчемний й нерозумний народе? Хіба Він не є твоїм Отцем, твоїм Творцем, Який придбав тебе й зміцнив тебе?

⁷Згадайте дні давні, осмисліть роки минулих поколінь. Запитай у свого батька, і він розповість тобі, запитай людей похилого віку серед себе, і вони розкажуть тобі.

⁸Коли Всевишній розподіляв спадщину між народами, коли ділив синів Адама, Він встановив границі народів відповідно до кількості Ізраїльських нащадків.

⁹ГОСПОДНЬОЮ часткою є Його народ, Яків — наділ Його спадщини.

¹⁰Він знайшов його в пустинній землі, в безлюдній завиваючій пустелі. Він його захищав, турбувався про нього й охороняв його, немов зіницю ока.

¹¹Як орел спонукає до злету своє гніздо, ширяє над своїми орлятами, простягає свої крила, підхоплює його (маля) і підносить його вгору на своїх перах,

¹²так Господь Сам провадив їх, і з ними не було чужого бога.

¹³Він водив їх по неприступних узгір’ях землі, і він (народ) споживав плоди полів; Він годував його медом зі скелі, й олією з крем’янистих гір,

¹⁴маслом корів та молоком овець, із жиром ягнят, баранів з Башану та козенят, разом з тучною[24] пшеницею і вином із крові винограду.

¹⁵Розжирів Єшурун[25] й почав брикати! Ти потовстів, жирним став та огрядним. Він залишив Бога, Який його створив, зневажив Скелю свого спасіння.

¹⁶Вони викликали Його ревнощі чужими богами, розгнівили Його гидотами.

¹⁷Вони приносили жертви демонам, а не Богові, — богам, яких не знали, новим богам, які недавно з’явились, яких не боялися ваші батьки.

¹⁸А Скелю, Яка тебе породила, ти покинув і забув Бога, Який тебе створив.

¹⁹ГОСПОДЬ побачив це і зненавидів їх. У гніві до Своїх синів та Своїх дочок

²⁰Він сказав: Сховаю від них Своє обличчя і побачу, що з ними буде в майбутньому, оскільки це зіпсутий рід — діти, в яких відсутня вірність.

²¹Вони викликали в Мене ревнощі тим, хто не є богом, розпалили в Мені обурення своїм марнославством. Тому і Я викличу в них ревнощі тими, хто не є народом. Нікчемним народом викличу в них обурення!

²²Бо запалав вогонь Мого гніву, і він палатиме аж до підземних глибин; він пожирає землю з її плодами, спалює підніжжя гір.

²³Я зберу на них нещастя і витрачу на них Свої стріли.

²⁴Будуть виснажені голодом, вигублені гарячкою та отруйною заразою. Я пошлю на них зуби звірів разом з отрутою плазуючих по землі.

²⁵Ззовні робитиме осиротілими дітей меч, а в темних кімнатах ціпенітимуть від страху як юнак і дівчина, так і грудне немовля з посивілою людиною…

²⁶Я сказав би: Вигублю їх, зітру в людей пам’ять про них,

²⁷якби не здригався від зневаги ворога. Аби їхні гнобителі не спотворили всього у своєму уявленні та щоб не сказали: Це наша потужна рука, а не ГОСПОДЬ здійснив усе це.

²⁸Адже це народ, який втратив глузд, і немає в них розуміння.

²⁹Коли б вони були мудрі, то усвідомили б це, зрозуміли би, що їх чекає!

³⁰Як би один міг гнати тисячу, або двоє могли змусити до втечі десять тисяч; коли б Той, Хто є їхньою Скелею, не видав їх і ГОСПОДЬ не залишив їх?

³¹Адже їхня скеля не така, як наша Скеля, і наші вороги — самі свідки цього.

³²Тому що їхня лоза — лоза содомська, а їхній виноград — з гоморрських полів; це отруйний виноград, гіркі їхні ягоди.

³³Їхнє вино — зміїна отрута, згубна гадюча отрута.

³⁴Хіба це не сховане в Мене, не запечатане в Моїх скарбницях?

³⁵Мені належить помста й відплата, коли спіткнеться їхня нога; тому що день їхньої погибелі близько, і надходить приготовлене на них.

³⁶Адже ГОСПОДЬ судитиме Свій народ і змилосердиться над Своїми рабами, коли побачить, що їхні руки ослаблені й більше немає ні ув’язненого ні вільного.

³⁷Тоді Він скаже: Де їхні боги, де скеля, на яку вони покладалися,

³⁸котрі їли тук їхніх жертвоприношень і пили вино їхніх жертв возливань? Нехай устануть і допоможуть вам, нехай будуть для вас захистом.

³⁹Подивіться тепер, що це Я, Я Той, що є, й окрім Мене немає Бога. Я позбавляю життя і наділяю життям, Я вражаю і виліковую, із Моєї руки ніхто не зможе врятуватись.

⁴⁰Я підношу до неба Свою руку, присягаюсь Своєю правицею і кажу: Я живу вічно!

⁴¹Я нагострю Свій блискучий меч, мов блискавку, і Моя рука почне звершувати суд. Я помщуся Моїм ворогам та відплачу тим, хто Мене ненавидить.

⁴²Напою Мої стріли кров’ю, а Мій меч насититься тілами, — кров’ю вбитих та полонених, головами ворожих начальників.

⁴³Веселіться з Його народом, племена, бо Він помститься за кров Своїх слуг, звершить помсту над Своїми ворогами. Він звершить викуплення за Свою землю, за Свій народ!

⁴⁴Мойсей прийшов і виголосив усі слова цієї пісні так, щоб чув народ, — він та Ісус, син Навина.

⁴⁵А коли Мойсей закінчив проголошувати всі ці слова до всього Ізраїлю,

⁴⁶то ще додав: Візьміть до вашого серця всі слова, якими я сьогодні застерігаю вас, аби ви заповіли їх своїм нащадкам, щоб вони пильно виконували всі слова цього Закону.

⁴⁷Адже це не повинно бути для вас порожнім словом, бо воно є вашим життям! Завдяки цьому слову ви довго житимете на землі, до якої переправляєтеся через Йордан, аби заволодіти нею.

⁴⁸Того самого дня ГОСПОДЬ промовив до Мойсея такі слова:

⁴⁹Піднімись на узгір’я Аварім, на вершину Нево, що в моавському краю, навпроти Єрихона, і подивись на ханаанський край, який Я даю Ізраїльським нащадкам у власність.

⁵⁰На горі, на яку піднімешся, ти помреш і приєднаєшся до свого народу, як помер на горі Гор твій брат Аарон та приєднався до свого народу,

⁵¹через те, що ви не виявили вірності Мені серед Ізраїльтян біля вод Меріви в Кадеші, в пустелі Сін; за те, що ви не вшанували Моєї святості серед Ізраїльських нащадків.

⁵²Ти побачиш перед собою той край, але не ввійдеш туди — у край, який Я даю Ізраїльтянам.